Мороз до «похоронів» СПУ поки не готується

Рішення про виключення Соціалістичної партії України з лав консультативних членів міжнародної спілки соціалістів – Соціалістичного Інтернаціоналу – було ухвалено днями на раді організації в Афінах. Українська партія була однією з двох європейських політичних структур, які рада виключила «за невідповідність дій основоположним цінностям і принципам Інтернаціоналу». Така ж доля спіткала й болгарських лівих соціал-демократів.

Мороз: утиски СПУ були й раніше

У СПУ поквапилися висловити свою незгоду із прийнятим рішенням і розповсюдили повідомлення почесного голови Олександра Мороза, де він зазначає, що рішення ради Соцінтерну «не має жодного стосунку до логіки функціонування і політичної діяльності СПУ». Він зазначив, що партію не запросили на засідання ради, а також про те, що утиски щодо СПУ в Соцінтерні спостерігалися і раніше – «як наслідок свідомої дезінформації з боку деяких завсідників на заходах Соцінтерну з інших українських партій». Зокрема, у бесіді з Deutsche Welle Мороз нагадав про звинувачення у співпраці СПУ із буцімто профашистською партією «Справедлива Росія», яку через рік після скандалу також прийняли до лав Соцінтерну.

На запитання, чи не є рішення організації наслідком послаблення позицій СПУ на українській політичній арені, Мороз відповідає заперечно. Мовляв, партія дійсно значно слабша, ніж кілька років тому, бо не представлена в парламенті. Але таких випадків, каже Мороз, в Соцінтерні багато.

«Занадто ліві» у фазі зів’янення

Можливою причиною того, що СПУ потрапила під «інтернаціональну чистку», є її «надмірна лівизна», пояснив Deutsche Welle голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог Володимир Фесенко. «Західні партії інші – вони приймають ринкову економіку. Натомість родові зв’язки СПУ із комуністичним минулим роблять її невідповідною західним принципам», – каже він. Тому й на уявній ідеологічній шкалі СПУ «набагато лівіша» за колишніх колег по інтернаціоналу, передусім із Західної Європи, переконаний експерт.

На відміну від Мороза, Фесенко вважає українську соцпартію такою, що переживає «фазу зів’янення» – відповідно до традиційного життєвого циклу українських політичних сил. «На Заході соцпартії набагато стабільніші, попри політичні кризи, які їм доводиться переживати», – каже він.

Пік розквіту СПУ, за словами Фесенка, припадає на кінець 90-х, а за останні чотири роки партія, за його словами, лише різко втрачає позиції серед електорату. При цьому всі спроби зупинити цей процес виявляються невдалими.

«І це при тому, що в українському суспільстві явно спостерігається запит на «нових лівих», – каже політолог. Та СПУ цю нішу посяде навряд чи, переконаний Фесенко – передусім через відсутність спроб радикального оновлення: «Усі наявні керманичі партії сприймаються як старі політики, попри почасти досить молодий вік». До того ж, у соціалістів сьогодні немає явної і зрозумілої програмної позиції, каже політолог – незрозуміло «ані з ким СПУ, ані проти кого». Особливо враховуючи те, що на посаді міністра економіки нинішнього уряду працює голова соцпартії Василь Цушко.

Контрастний оптимізм

Натомість Мороз до «похоронів» СПУ поки не готується і переконує, що партія втратила менше, ніж здається. Зокрема, він вважає успішними результати партії на минулорічних виборів до муніципалітетів, згідно з якими члени СПУ отримали близько шести тисяч мандатів у місцевих радах. А цифру у 150 тисяч членів партії він вважає достатньою, аби називати СПУ стабільною.

Оптимістичні сподівання Мороз має і щодо виборів до Верховної Ради, які мають відбутися 2012 року. На запитання, скільки голосів планують набрати соціалісти, він відповідає: «Скільки буде достатньо для того, аби пройти в парламент». Проте результати останніх оприлюднених соціологічних досліджень із оптимізмом керівництва СПУ контрастують – у жодному з них СПУ не фігурує як партія, що змогла б набрати 3% голосів, аби подолати навіть наявний на сьогодні прохідний бар’єр у парламент.