Скільки одночасних кредитів стають небезпечним фінансовим навантаженням

Три відкриті кредити можуть майже не відчуватися в сімейному бюджеті, а два здатні створити серйозні фінансові проблеми. Універсальної кількості позик, після якої боргове навантаження автоматично стає надмірним, немає. Значення мають суми обов’язкових платежів, дохід, інші постійні витрати та запас грошей на випадок непередбачених обставин.

Тому рахувати лише кредитні договори неправильно. Набагато важливіше зрозуміти, скільки грошей щомісяця забирають усі борги разом і що залишається після їх сплати.

Три кредити не обов’язково гірші за один

Уявімо людину, яка одночасно виплачує розстрочку за ноутбук, невеликий споживчий кредит і користується кредитною карткою. Загальний щомісячний платіж становить 5 000 грн при стабільному доході 45 000 грн. Після виконання кредитних зобов’язань у неї залишається достатньо коштів на звичайні витрати та заощадження.

В іншої людини лише один кредит із платежем 14 000 грн при доході 25 000 грн. Формально кредит один, але він забирає значно більшу частину бюджету. Кількість кредитів сама по собі мало говорить про фінансовий стан позичальника.

Ситуація ускладнюється ще більше, коли йдеться про різні види боргів. Іпотека з передбачуваним щомісячним платежем, розстрочка без значної переплати, використаний ліміт кредитної картки та короткострокова онлайн-позика створюють зовсім різне навантаження. Просто скласти їх кількість і зробити висновок про небезпеку неможливо.

Як порахувати реальне кредитне навантаження

Для початку потрібно зібрати всі обов’язкові платежі за один місяць. Враховувати слід не лише банківські кредити, а й кредитні картки, розстрочки та позики небанківських фінансових установ.

Наприклад, фінансові зобов’язання виглядають так:

Зобов’язання	Платіж за місяць
Споживчий кредит	4 200 грн
Розстрочка	1 800 грн
Кредитна картка	2 500 грн
Онлайн-кредит	3 000 грн
Усього	11 500 грн

Якщо чистий регулярний дохід становить 30 000 грн, на обслуговування боргів іде приблизно 38% цієї суми:

11 500 ÷ 30 000 × 100 = 38,3%

Таке співвідношення дає набагато більше інформації, ніж фраза «у мене чотири кредити».

Проте й отриманий відсоток не варто оцінювати у відриві від реального бюджету. Дві людини з однаковим доходом і однаковими кредитними платежами можуть мати зовсім різний запас міцності. Одна живе у власній квартирі, інша щомісяця платить за оренду. Одна утримує лише себе, інша має дітей. Відрізняються витрати на транспорт, лікування, комунальні послуги та інші потреби.

Тому головне питання полягає не тільки в тому, яку частину доходу забирають кредити, а й у тому, скільки грошей реально залишається після кредитів та необхідних витрат.

Чому два кредити іноді небезпечніші за п’ять

Порівняємо дві ситуації.

У першій людина має п’ять невеликих розстрочок із загальним платежем 4 500 грн і заробляє 40 000 грн на місяць. Платежі здійснюються із зарплати, борг поступово зменшується, а після всіх витрат залишається резерв.

У другій є лише два онлайн-кредити. За ними потрібно повернути 12 000 грн при щомісячному доході 22 000 грн. Після першого погашення грошей до наступної зарплати не вистачає, тому частина витрат знову фінансується кредитними коштами.

Друга ситуація небезпечніша, хоча кількість договорів у ній більш ніж удвічі менша.

Проблема починається тоді, коли кредит перестає бути тимчасовим джерелом грошей і стає необхідною частиною щомісячного бюджету. Якщо без нового запозичення вже неможливо дочекатися наступного доходу, боргове навантаження фактично вийшло за комфортні для конкретної людини межі.

Ознаки того, що боргів уже забагато

Межу між керованими кредитами та небезпечним навантаженням часто можна помітити ще до першого прострочення. На проблему вказують кілька змін у фінансовій поведінці:

• після кредитних платежів регулярно не вистачає грошей на звичайні витрати;
• для погашення одного боргу використовуються кошти з іншого кредиту або кредитної картки;
• доводиться переносити платежі, оформлювати продовження строку або чекати зарплати до останнього дня;
• навіть невеликі непередбачені витрати можуть призвести до прострочення;
• кредитна картка постійно використовується для продуктів, комунальних платежів та інших повсякденних потреб через нестачу власних грошей;
• попри регулярні виплати, загальна сума боргів тривалий час не зменшується;
• нова позика потрібна вже не для покупки чи разової потреби, а для підтримання звичного рівня витрат.

Наявність одного такого сигналу ще не означає неминучих фінансових проблем. Коли одночасно з’являється декілька, нове запозичення варто оцінювати особливо обережно.

Кілька кредитів створюють проблему не лише через загальну суму

Чотири платежі по 2 000 грн і один платіж на 8 000 грн однакові лише на калькуляторі.

Коли договорів декілька, потрібно контролювати різні дати погашення, залишки боргу та умови кожного кредитора. Один платіж може припадати на 5 число, другий на 12, третій на 20. Для короткострокових позик строк повернення може взагалі не збігатися зі звичним днем отримання зарплати.

Зростає ймовірність пропустити платіж просто через складність контролю всіх зобов’язань. Крім того, значна кількість відкритих договорів збільшує загальне кредитне навантаження. Українське бюро кредитних історій серед способів поліпшення оцінки кредитної історії прямо радить мінімізувати кількість одночасно відкритих кредитних договорів.

Тому перед новим запозиченням корисно не лише порівняти умови різних пропозицій, наприклад через cash24-7.com.ua, а й додати майбутній платіж до вже наявних зобов’язань. Якщо після цього бюджет тримається лише за умови, що протягом найближчих місяців не станеться жодної непередбаченої витрати, запас міцності вже надто малий.

Що означає боргове навантаження для банку

Фінансові установи також не обмежуються простим підрахунком активних кредитів.

У нормативних документах Національного банку сукупне боргове навантаження фізичної особи пов’язане із сукупністю платежів за кредитними договорами перед банками та небанківськими фінансовими установами. При оцінюванні платоспроможності враховується, зокрема, співвідношення витрат на обслуговування боргу та доходу.

Це добре пояснює, чому людина з кількома чинними кредитами іноді отримує нове фінансування, а людина з одним великим боргом — відмову. Важлива не цифра біля слова «кредити», а здатність обслуговувати всю сукупність зобов’язань.

Водночас банківські критерії не слід перетворювати на особистий фінансовий норматив. Якщо кредитор вважає навантаження прийнятним для видачі ще одного кредиту, це не означає, що новий платіж буде комфортним для сімейного бюджету.

Коли новий кредит уже не вирішує проблему

Найнебезпечніший момент настає не тоді, коли людина відкриває третій або четвертий договір, а коли змінюється призначення нових позик.

Спочатку кредит міг бути потрібен для ремонту автомобіля, техніки або інших конкретних витрат. Потім нові гроші беруться, щоб погасити попередню позику. Наступного місяця частина доходу йде на новий борг, через що знову бракує коштів на повсякденні потреби.

Так формується боргова спіраль.

Особливо оманливо виглядає ситуація, коли прострочень ще немає. Людина справді платить вчасно, але робить це вже не за рахунок власного доходу. Зовні всі договори обслуговуються належним чином, хоча фактичне фінансове становище погіршується.

Якщо погашення боргів залежить від можливості постійно отримувати нові кредити, навантаження вже небезпечне незалежно від кількості договорів.

Що робити, поки прострочення ще не почалися

Найкращий момент для перегляду боргів — до того, як черговий платіж стане неможливим.

Спочатку варто виписати всі зобов’язання в одному місці: залишок боргу, обов’язковий платіж, дату погашення та вартість користування коштами. Після цього стане видно не абстрактну кількість кредитів, а повну картину.

Якщо навантаження вже надмірне, доцільно:

• не збільшувати борг новими позиками без крайньої потреби;
• спрямовувати вільні кошти на поступове скорочення заборгованості;
• закривати непотрібні кредитні ліміти та договори, якими фактично не користуєтеся;
• за ризику майбутнього прострочення заздалегідь звернутися до кредитора та з’ясувати доступні способи врегулювання боргу;
• розглядати рефінансування або реструктуризацію лише тоді, коли вони справді зменшують платежі чи вартість боргу, а не просто відкладають проблему.

Найважливіше — перестати оцінювати становище фразою «поки що я все сплачую». Своєчасні платежі справді мають значення, але вони не показують, звідки беруться гроші для погашення.

П’ять кредитів не обов’язково означають боргову яму, а один не гарантує фінансової безпеки. Небезпечна межа проходить там, де після виконання кредитних зобов’язань бюджет втрачає запас міцності, звичайні витрати доводиться фінансувати позиковими коштами, а новий борг стає способом утримати попередній.

В цей момент проблема вже полягає не в кількості кредитів, а в тому, що борги починають керувати щомісячним бюджетом.