Вступ в Європу… по-галицьки (фото)
На знимках – типові для більшості галицьких міст (та й не тільки галицьких, а більшості на схід від польського кордону) види. Понищені чи недбало відремонтовані дороги, які сходять з першим снігом, старі хати, які пенсіонери не мають змоги відремонтувати через брак пенсії, покинуті літні театри, магазини, дитячі майданчики – бездарна організація життя загалом. З цим йти в Європу – те саме, що з польових робіт на бал не переодягнувшись. Звісно, Європа не є ідеальною, але в політико-економічному значенні вона є зразком, до якого варто прагнути. Принаймні, країнам на схід від Польщі. Але ні, головний герой вмив руки та лице, трішки напахнючився і думає, що й так пустять…
Багато галичан наївно думають, що підписання угоди про асоціацію з ЄС щось кардинально змінить. Так, тільки буде підписана угода, відразу виростуть зарплати до рівня європейських, ціни впадуть до рівня польських, в той же момент дороги вирівняються до рівня німецьких, парки будуть гарні, як в Люксембурзі, а люди відразу стануть ввічливими і будуть звертатися один до одного на пан та пані, а не по-азіатськи батькович чи батьківна… Відразу. В один момент. Як за помахом чарівної палички…
Угоди з ЄС про асоціацію підписали Албанія, Алжир, Йорданія, Ліван, Туреччина, Марокко та інші. Але більшості країн це нічого не дало, крім можливості пишатися. Формальний акт асоціації з ЄС нічого не дасть, поки наші люди не перестануть брати і давати хабарі, поки будуть жити з відкатів, поки в більшості населення не буде високої особистої культури, розвиненої відповідальності. Після кількох підписів нам не стати на шлях розвитку, на який стала Польща, Прибалтика чи яким рухається більшість країн ЄС. Європа має початися від найдальшого забитого села, з людських голів, а не з міністерських кабінетів…
Якщо комусь захочеться звинуватити мене в нелюбові до Європи чи небажанні туди ввійти в якості політико-економічної частини, то я пригадаю, що одна з моїх проєвропейських публікацій свого часу увійшла в топ україномовної блогосфери. Для азіатів поясню: отримала чи не найвище визнання серед аналогічних за темою. Тому прошу подумати добряче, скинути брудний одяг, старанно вимитися, вдягнути новий одяг і тоді йти на бал. В один момент нічого не станеться. Годі вже мітингувати – час давно вже працювати!..
І ця праця над європейськістю починається з кожного міста, з кожного села, з кожного з нас. Галичина у Європі – географічно. Але для того, аби повернутися у Європу політично-культурну, ми маємо виправити помилки тоталітарних режимів 20 століття, розвинути свою галицьку європейську ідентичність та таки почати працювати. У нас має відбутися не євроремонт, а євробудова, будова за кращими традиціями європейської міцності, виваженості, продуманості… Будова не на роки, а на віки.
© Борис Явір Іскра
Ото ж бо й воно. Не треба чекати, що хтось прийде і зробить, треба самим робити. А в нас всі на владу кивають. За останні роки, нарешті прийшла нормальна влада, світ її поважає, Уряд намагається кінці з кінцями звести, а в нас замість сміття зі своєї хати винести, люди критикують ще й те, що влада робить. При чому часто поняття не маючи про що говорять
Борис Явір Іскра бізнесує і не платить податків. Ось і в жопі країна. Але він вважає себе Дартаньяном!
Яценюк говорив,як переходитиме Україна на європейські стандарти. Надіємось шо втілить це в життя і в ЄС ми будемо не просто формально,а й на ділі