Аптечки, які рятують життя: як студенти медичного університету допомагають фронту
Війна вимагає нових рішень і швидких дій — особливо, коли йдеться про збереження людського життя. Медична система, на жаль, не завжди встигає оперативно реагувати на виклики, які несе з собою фронт. Саме тоді на передову виходять ті, хто не боїться брати ініціативу — волонтери.
Уже понад три роки команда Благодійного фонду «Штаб Перемога», яку очолюють лікар-травматолог Павло Крук і викладач Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського Андрій Довбуш, виготовляє військові аптечки за стандартами НАТО. З початку повномасштабного вторгнення вони передали бійцям понад вісім тисяч таких аптечок.
До ініціативи активно долучаються й студенти навчального закладу. Найбільш залученими є ті, хто прийшов волонтерити ще з першого курсу, зокрема студенти 26 групи третього курсу, а саме: Жадов Єгор, Катрук Антоніна, Серховець Меланія, Тодеріка Ярослава, Матвіїв Тетяна, Сосницький Владислав, Сосницький Роман, Кіцик Юля, Красицький Назар, Кримчук Олександр, Мончак Наталя, Проказюк Даниїл, Козачук Ліза, Тиркало Анастасія та Стах Максим. Також цього року долучились нові студенти, з 105 групи: Гіляровська Христина, Сухляк Єлизавета, Борилюк Маргарита.
Вони не лише сортують ліки, формують запити від військових і пакують аптечки, а й відправляють їх на передову через «Нову пошту».
— Раніше було більше волонтерів, але зараз залишилися найвідданіші. Вони щотижня приходять допомагати, не потребуючи нагадувань. Їхня праця — безцінна, — говорить Андрій Довбуш, один із кураторів студентських ініціатив.
Серед активних волонтерів і Єгор Жадов із Херсона. Він долучився до справи влітку 2024 року, щойно перевівся до цієї групи.
— Я почав волонтерити влітку 2024 року завдяки знайомству з групою, в яку перевівся на третій курс. Мотивацією стала можливість допомогти нашим військовим. Але ця група волонтерила ще задовго до мене — з 2022 року. Уся наша група активна, кожен допомагає по мірі можливості. Зараз дуже багато навчання, і КРОК на носі, тому як встигаємо — так і ходимо, — розповідає Єгор.
Попри насичений навчальний графік, студенти ТНМУ знаходять час на волонтерство. Це — не просто добровільна справа, а частина їхньої життєвої позиції.
— У мене троюрідний брат на фронті. Коли я пакую аптечку, думаю, що, можливо, вона врятує життя саме йому або комусь із його побратимів, — ділиться Ярослава Тодеріка з Рівного.
— Моя мотивація — бути частиною великої справи. Я знаю, що кожен мій внесок важливий, — говорить Тетяна Матвіїв із Бучача.
— Ми волонтеримо ще з першого курсу. Я хочу зробити все можливе, щоб полегшити життя військовим. Мій дідусь служить із 2014 року, — додає Антоніна Катрук із Тернополя.
— Насправді набагато легше допомагати з тилу. І якщо не ми, то хто подбає про наших захисників? — каже Меланія Серховець із Рівненщини.
Окрім аптечок, студенти виготовляють сувеніри з гільз: брелоки, запальнички з написами. Їх продають на благодійних ярмарках, а виручені кошти передають на потреби армії. Для обробки гільз використовують шліфувальний станок, а частину заготовок відвозять на завод, де з них створюють вази. Деякі з цих виробів прикрашають навіть британську церкву.
Праця цих студентів — приклад того, як молодь не стоїть осторонь, а активно бореться за спільне майбутнє. Аптечка, зібрана студентом, може врятувати життя, а виручка з благодійного ярмарку — перетворитися на нові дрони для фронту. І це вже не просто навчання — це шлях до перемоги.
Спілкувалася Надія Греса
