А може ви, батюшко, ще й партійні?!

Останнім часом, з вини недолугих політиканів, з новою силою починає мусуватись релігійне питання. Народ надарма не придумає: «Застав дурня Богу молитись, то й лоба розіб’є!»

Останньою й невдячною справою є дискутувати з релігійних питань, з питань віри. Необережне слово в такій дискусії може мати непередбачувані наслідки. А тим паче, сказане високо посадовцем, а ще гірше кимось з перших осіб держави. Віра, віросповідання – речі інтимні, сакральні. Негоже туди в брудних чоботях повчань.

Більше того, незаконно представникам влади втручатись у внутрішнє життя церкви і вірних. Відділена вона у нас від держави і свобода віросповідання задекларована. За Конституцією.

Показне позиціонування прихильності до однієї з гілок православ’я перших осіб держави може бути розцінене, як зневага іншими. До речі, справедливо розцінене.

Як на мене, не пристало голові держави чи не щоквартально зустрічатися з предстоятелем церкви сусідньої держави. Думки з’являються якісь нехороші . Таке враження, що наш очільник звіт здає, ось тільки не до кінця зрозуміло кому.  Чи настоятелю безпосередньо, чи через нього вищестоячому начальнику? Звісно, земному.

На днях наш новий голова облдержадміністрації потішив всіх повідомленням про перспективу небувалої інвестиції держави у соціально-культурний розвиток області. Аж у 150млн. гривень. Дозволю собі процитувати нашого обласного керманича . «Ці гроші будуть використані на будівництво садочків, шкіл, лікарень, реконструкцію та ремонт закладів культури та медицини. Гордий тим, що на доручення Президента нині розробляється й буде прийнята спеціальна постанова щодо розвитку Кременеччини. Цій території буде виділено 52 мільйони гривень на будівництво дороги до Почаєва й капітальний ремонт траси поблизу Кременця, очисних споруд для Почаєва й Кременця, зведення приміщення міліції та будівництва 64 квартир для тих, хто нині мешкає в гуртожитку». За дослівне цитування не ручаюся, подаю так, як вичитав.

Нічого проти, навпаки – за! Але чомусь насторожує надмірна увага можновладців до одного з районів області. На щось не досить пристойне виглядає. Всім відомі вподобання частини громади цього краю. А про культові осередки, які там розташовані, сусідської церкви, що перетворились мало не на передвиборні штаби одного з кандидатів на минулих президентських виборах, вже байки розповідають. Тому й і тривога на серці. Дороги – це дуже добре, але й в інших районах вони – не подарок. Очисні споруди, без сумніву, річ необхідна. Льодовий палац зі стадіоном – це взагалі супер. Щоправда, питаннячко – для кого, хто на них займатися буде? Ще рік-два такого покращення життя вже сьогодні і доведеться думати не про ті забавки, а про нічліжки й безкоштовні обіди.

Та повернемось до тривог. Ходять чутки, що планується змінити загальноукраїнське виборче законодавство й повернутись до змішаної системи виборів. Тобто, до чогось подібного, що ми мали на місцевих виборах 2010 року. Знову-таки, кажуть, що, нібито, сформується, так званий Волинський округ, до якого, о диво, ввійде саме Кременеччина, Шумщина та Збаразький район чи його частина. А ось тут і згодиться піклування за державні грошики наших нинішніх керманичів цим регіоном. Тому й виглядає таке піклування, як неприкритий підкуп окремих політично незрілих громадян.

Поширюються, я думаю провокаторами, взагалі фантастичні чутки про те, що той таки сусід з тієї ж таки «сестринської», чи то пак “матірноЇ”, церкви задумав у Почаєві розмістити свою резиденцію. Зі всіма причандалами. Так, по-дорослому. Тому й виділяються такі кошти на «обустройство». Та я в це не вірю. Повинен же залишитись здоровий глузд, принаймні, хоч крапля. Не можна культивувати вогнище розбрату, знаючи, при цьому, ставлення переважної більшості громадян регіону, як до «предстоятеля», так і до організації, яку він представляє. Своїми руками творити напругу – це божевілля. Те саме, що закурити, сидячи на бочці з порохом.

А тому й схиляюся до першого варіанту. Підготовка, так би мовити, трампліну для успішного злету когось із славної когорти сподвижників Гаранта у пенати Верховної Ради. Списки ж не гумові. Чесно кажучи, навіть здогадуюсь для кого плацдарм готується. Але – здогадки… Кому вони цікаві?

Олег Мартинюк, голова ТОМО ВГО «Фундація правових ініціатив»