«Сектанти» збирають гроші, щоб відбудувати «каплицю»
«Сектанти» зруйнованої каплички у Парку Національного відродження, ніяк не вгамуються. Днями журналісти нашого видання стали свідками того, як представниці даної віри у маршрутках збирають гроші на відбудову каплиці на «священному» місці у парку. При цьому всіляко намагаються пояснити, що демонтаж каплички відбувся неспроста, просто влада міста «боїться», що всі люди навернуться до віри, та ігноруватимуть владу «мирську». Люди, хто охоче, хто – не дуже, давали жіночкам по кілька гривень і скрушно хитали головами.
«Сектанти» впевнені, що відбудують свою псевдо-святиню біля джерельця у парку, яке не так давно було звільнене від їхньої «облоги». Крім того, що вони й на день не залишали це місце, там постійно чатує хтось із «сектантів».
– Ситуація, яка була, вже не повториться, – каже секретар міської ради Ігор Турський, – Я виріс на вулиці Злуки, ми постійно гралися там з однолітками. Джерело було для нас і місцем зустрічей, і місцем відпочинку… Я не налаштований на те, що частину парку, місця дозвілля для усіх, може захопити релігійна громада. Крім того, парк і так з усіх боків має церкви, то ще й всередині частина площі самовільно захоплена.
У нас вже є підготований проект для відновлення даного місця, і воно надалі буде служити місцем для відпочинку та естетичного задоволення громади міста.
18 лютого церква Михаїла там воду планує свячувати. Цікаво, як це переживуть сектанти
та мабуть не тільки Михаїла. там 19 числа завжди проходять в обід зібрання з різних церков.
Кумедно було б дивитись на бабок які будуть хрестити і читати молитви над священиками в свому стилі. і цікаво було б побачити реакцію священиків.
Господи! Коли вже вони вгамуються?
Це від бездіяльності адміністрації парку, бо вона відповідає за порядок і чистоту. А зранку, майже щодня, хто їм дозволив використовувати гучномовну апаратуру, яка працює на двигуну, що здійснює шкідливі викиди в атмосферу?
Щось я не бачив, щоб їм адміністрація перешкоджала знову вибудовувати свої капища біля джерела! А воно вже побудовано!!!
сектантів треба вигнати остаточно з нашого міста. надал розпочав добру справу, її тільки треба закінчити
Щоранку, або пізно ввечері, раптом побачиш, як перехожі прогулюючись позаду чутливого напівяйця «Співучки» парку культури та відпочинку «Національного Відродження» гидливо відвертаються, прискорюючи кроки….
Якісь літні люди, безсоромно задерши спідниці або приспустив штани висвітлюють сизі сутінки своїми голими дупами, оголошуючи артмайданчик характерними туалетними звуками, значно підсиленими архітектурою
концертної будови.
Зробивши свої природні потреби на місці проведення міських свят – тим помстившись від душі за щонедавню «наругу над істиною церквою», люди неспішно повертаються в кам’яне коло парківського джерела…
Релігійне угрупування, що незаконно перебуває на території парку «Національного Відродження», вже понад п’ять років створює конфліктну релігійну напруженість, проводить активну підривну провокаційну роботу з дискредитації усіх діючих релігійних конфесій, без винятку. Після довгоочікуваної мешканцями міста ліквідації їхній забудови, що поступово перетворювалася у неприступну фортецю, збір грошей під розбудову «найбільшого у Тернополі храму», що повинен з їхніх слів -«повстати на місці Співучого поля» знов розпочався з потроєним завзяттям…
Безперервне чергування у парковій зоні , регулярне проведення релігійних заходів-самосвятців, підсилених потужним гучномовним обладнанням, що дратівливо горланить на всю парківську долину, говорить про те, що секта «Мар’янців» готується до майбутнього реваншу….
«Почекаємо зміну нинішньої ворожої місцевої влади – кажуть її відвідувачі, якого вони прокляли разом з усім духовним саном вкупі, під час проведення таємничих мес – «усі у пеклі будете відповідати»….
«Вже не довго залишилося чекати ..незабаром шепочуть погрозливо бабуськи – наша візьме … не буде тут сатанинської забави»..
На дворі зима, мороз припікає….Але тягнуться поодинці до джерела, виповзаючи з невідомих щілин, важко перевалюючись на снігу, як застуджені пінгвіни декілька десятків дивних людей…
Читаючи це, ви певно зараз жалієте цих бідолах християнською доброчинністю …мов – страждають люди за віру… Але мало кому відомо, що за адресою – по вулиці Джерельної 10, що на околиці масиву Сонячний, побудований просторий релігійний комплекс разом із храмом, огородженим металевим сучасним парканом… Однак, богостраждальних бабусь там не тримають.. Немає там й психічно хворих, що складають активну масовку у парківському збіговиську. Сучасний офіс діючій за усіма правилами євробізнесу, рада з відповідною конспірацією та канонами внутрішньої безпеки…
Так чому ж ці люди, маючи всі умови для нормального проведення своїх релігійних зібрань настирливо порушують громадський порядок у парку, годинами стоячи на колінах під відкритим небом, впираючись чолом у мерзлий асфальт?
Якщо уважно проаналізувати всі події, пов’язані з цім хронічним конфліктом, напрошується висновок що парківськє релігійне зібрання, яке отримало назву секта «Мар’янців» є продуманою провокацію щодо всіх релігійних громад у Тернополі.
По-перше, грубо порушується державне законодавство стосовно релігійних зібрань, прав власності, відбуваються фінансові та господарські маніпуляції, кримінальні оборудки, тобто вимагання з членів секти, та оточуючих грошові пожертвування, в тому числі шахрайське привласнення житла та майна громадян.
Проведення окультного зцілення, в результаті якого є жертви.
Як свідчать деякі постраждалі, під час «зцілення» застосовувалися психотропні засоби, щоб спонукати людей давати згоду проти своєї волі…
По-друге, свідомо, показово зневажаються духовні закони, релігійні треби та конфесійні традиції, провокується загальний духовний мир, який останнім часом почав поступово налагоджуватися поміж релігійних громад міста. За такими діями, стверджують фахівці, вгадується рука злочинного закулісся, яке переслідує окультну політичну мету створення безладу, напруженості, безвір’я та гріхопадіння.
Спочатку угрупування визначало себе як греко-католицьке зібрання, бо актив секти відколовся від громади УГКЦ.
Адепти секти почали зманювати її парафіян, роздмухувати зловісні склоки, розповсюджувати плітки та наклепи на священників, тобто порпатися у брудному шматті.
Коли у злочинному ражі відстоювання захопленої території у вир провокацій сектанти спробували затягнути Ватикан, вони раптово змінили конфесійність – самовизначилися як «українські католики».
Але службовий уклад, тобто встановлений порядок служіння, та інші правила, що запроваджувалися під час сектанських молитовних зібрань, викликали у справжніх католиків тихий жах.
Наявною провокаційною дією сектантів є використання під час проведення зібрання потужного звукопідсилюючого обладнання.
Для цього разом з гучномовцями, привозять автономну дизельну станцію, що надає електрику. Кількість відвідувачів у найкращі часи – декілька десятків чоловік. На майданчику де гуртується сектанти добре чути кожне вимовлене слово, але потужне звукове обладнання виставляється поза межи присутніх. Гучне бормотіння самосвятців лунає по всій центральній частині парку, де завжди багато відпочиваючих.
Крім дратівливого шумового тиску на відпочиваючих, привертає увагу особиста поведінка самосвятців –«католиків».
Демонстративно-показова молитовна покірність, а насправді лицедійне фарисейство, видиме навіть недосвідченому окові. Воно відображається у жалюгідних, скорчених на асфальті тілах, буцімто у духовному поклоні. Тут тон поклінного фанатизму задає «масовка», група психічно хворих, притягнутих з місцевої лікарні « з метою чудодійного зцілення», серед яких наглядачем та за сумісництвом «лікарем-цілителем» виступає тамтешня медсестра, фахівець з психотропних засобів.
По-третє, гроші…. Якщо порахувати, навіть приблизно, кошти що були вкладені в ліквідовану силовиками сектантську будову, релігійні атрибути, техніку, оплата роботи будівельників у потрійному тарифі, виникає питання: звідки у купки фанатичних бідолах фінанси у розмірі декілька сотень тисяч?
Наприклад – за тяганину по судах секта оплачувала власному адвокатові по п’ять тисяч доларів за кожен процес, а їх було декілька…
Хто ж той закулісний меценат, що збаламутив людей, довів їх своїми злочинними планами до релігійного мракобісся?
Хто він – той затятий упертюх, що кидає на повітря тисячі, оплачуючи торжество підспудного зла?
Відомо, що на таких створеннях «релігійних» збіговиськах дуже зручно відмивати брудні гроші, особливо політичні, або суто кримінальні..
Так хто ж є заправилою цієї багатостраждальної церкви «непорушної віри»?
Політик? Бізнесмен? Масон? А може – як казав мольфар Михайло Нечай : «Хто будує храм у ямі – на подолі? Тільки но – сам…дідько лисий -сатана»…
Володимир Мовчун