«Прийшов другий Спас – літо йде від нас»

19 серпня православні та греко-католики відзначають Преображення Господнє – одне із найбільших християнських свят. У народі його ще називають Яблуневим Спасом. Цього дня після урочистої літургії у всіх храмах освячують садовину та городину. Існує повір’я, що освячені на Спаса яблука допомагають при сліпоті.

 

 

За біблійними переказами, Ісус явив трьом найближчим учням, Петру, Іакову та Іоанну, свою божественну силу. Він повів апостолів на гору Фавор у Галілеї (за іншою версією, на гору Єрмон) і там преобразився: його обличчя засяяло, а одяг став білим «як світло». Апостоли побачили пророків Іллю й Мойсея, які розмовляли з Христом, а після цього з’явилася хмара, що осінила усіх, і учні почули із хмари голос: «Цей є Син Мій улюблений, у Якому Моє благовоління; Його слухайте». Зі страху учні попадали на землю, а коли встали, то побачили вже не преображеного, а звичайного Христа.

 

Саме тому свято другого Спаса називають Преображенням, або другим Богоявленням. Серед 12 найбільших церковних празників це свято вважається третім за значущістю після Великодня та Різдва. Його ще називають Великим Спасом.

 

Історія цього свята цікава тим, що воно запроваджене із політичних мотивів. Відоме вже на Сході Преображення майже не відзначалося на католицькому Заході. У XV столітті турецькі полчища захопили християнську Візантію. Одна за одною піддавалися балканські та придунайські країни. Небезпека загрожувала Центральній Європі. Однак під стінами Белграда 19 серпня 1456 року турецька армія зазнала нищівної поразки. Папа Римський Калліст вирішив скористатися нагодою й «підняти» свято. Подію, що сталася, він оголосив «перемогою християнської зброї», здобутою завдяки втручанню Ісуса Христа, а свято, яке припадало на 6 серпня за старим стилем, повелів вважати обов’язковим для всіх християн.

 

Свято Преображення у часі збігається з Успенським постом, який завершується 28 серпня – на Успіння Пресвятої Богородиці. Але на Яблуневого Спаса вимоги до посту пом’якшуються – християни можуть посмакувати рибою і навіть випити трішки вина. Загалом Великий Спас – це свято овочів і фруктів, тому, «розговляючись», люди їдять свячені яблука з медом та смаколики із яблук – яблучні галушки, бабку, вареники з яблуками і медом.

 

Преображення Господнє – ще й день поминання померлих родичів. На могили несуть свячені плоди, а також запрошують священиків, щоб помолилися за покійників.

 

На Яблуневого Спаса знахарі востаннє заготовляли лікарські трави. Спасівський букет – колоски зернових, волошки, чорнобривці, любисток, м’яту – і тепер зберігають як ліки на зиму. Кажуть, освячене в цей день зілля допомогає при різних нещастях: волошки – при високій температурі, запоях, епілепсії, сон-трава – при безсонні.

 

На Яблуневого Спаса відчувається наближення осені. Це знайшло своє відображення в селянських прислів’ях – прикметах: «На Спаса преображається погода», «Прийшов другий Спас – літо йде від нас», «Прийшов другий Спас – бери рукавиці про запас». До Спаса, як правило, закінчували збирати хліб, починали копати картоплю, збирати яблука та груші.

Високий Замок

Коментарі вимкнені.