Що тернопільські медики робили у стінах Верховної ради (фото)

Реформу охорони здоров’я в Україні обговорено під час парламентських слухань. Тернопільська делегація в складі лікарів – організаторів охорони здоров’я прийняла участь в обговоренні реформ в медицині. Серед більше ніж 40 доповідачів були представники законодавчої та виконавчої гілок влади, професійних об’єднань, пацієнтських організацій, експерти, науковці та лікарі. Почули виступ міністра Олександра Квіташвілі, голову Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольгу Богомолець. «Нам доводиться проводити реформи майже у всіх сферах суспільного життя. Така доля нашої держави, що нам доводиться одночасно і вести війну на сході, і реформувати всі сфери: від реформи судової та силових структур до антикорупційної реформи. Але однією з найбільш важливих для громадянина України є реформа охорони здоров’я», — зазначив перший заступник голови Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи парламентські слухання.Він наголосив, що без загальних плану та мети дуже важко здійснювати етапні спеціалізовані реформи в нашій галузі.
«У принципі ми вже заклали фундамент для хороших, правильних реформ в нашій країні, і наші цілі на 2016 рік — гарантований доступ кожної родини до системи первинної медичної допомоги в Україні. Це дуже важливо, щоб села в Україні отримали первинних лікарів. Необхідно модернізувати первинну медичну допомогу не тільки за допомогою нових протоколів, але й правильного її фінансування. Від цього виграють усі», — підкреслив міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець наголосила, що сьогодні вищий орган законодавчої влади країни має почути думку фахівців у сфері охорони здоров’я та громадськості щодо подальшого проведення в Україні реформування галузі охорони здоров’я та наближення її до європейських стандартів.
Учасники слухань зосередили увагу на тому, що збереження здоров’я як важливої складової людського капіталу є безумовним пріоритетом державної політики. Однак, незважаючи на те, що здоров’я людини визначено Конституцією України найвищою соціальною цінністю, а статтею 49 Основного закону встановлено цілу низку важливих державних гарантій, спрямованих на забезпечення захисту та зміцнення здоров’я українських громадян, реальний стан системи охорони здоров’я України протягом двох останніх десятиліть є незадовільним. Про це яскраво свідчать результати соціологічних опитувань, згідно з якими до 87% громадян України незадоволені роботою вітчизняної медичної галузі.
Кризова ситуація у вітчизняній медичній галузі негативно вплинула на здоров’я та довголіття українських громадян. За даними Європейського регіонального бюро ВООЗ, сучасний стан здоров’я населення України характеризується вкрай високими показниками захворюваності та смертності, низьким рівнем тривалості життя, відсутністю можливості отримувати належну медичну допомогу.
Так, середня тривалість життя в Україні на 9 років нижча, ніж у країнах ЄС. За даними Державної служби статистики України, понад 15% загальної кількості українців віком старше за 65 років. Порівняно з країнами Європи смертність населення в Україні практично вдвічі вища. При цьому смертність від серцево-судинних захворювань є однією з найвищих у світі та становить 67,3% у структурі загальної смертності, а смертність від онкологічних захворювань — 13,3%.
За станом здоров’я громадян Україна посідає одне з найнижчих рейтингових місць в Європейському регіоні. Сьогодні 12–14 млн українців хворіють на серцево-судинні хвороби. Понад 1 млн наших громадян страждають від онкологічних захворювань. Україна залишається лідером за рівнем захворюваності на ВІЛ-інфекцію та продовжує займати чільне місце у Європі за темпами поширення туберкульозу. Стрімко зростає й захворюваність на вірусні гепатити В і С.
Крім того, досвід останніх двох років засвідчив, що вітчизняна медична галузь стикнулася з новими викликами, пов’язаними з проведенням бойових дій на сході країни, коли кількість осіб, які потребують медичної допомоги та реабілітації, за невеликий проміжок часу зросла у рази.
Сучасна система охорони здоров’я України споживає загальних витрат понад 7,5% від ВВП країни, що перевищує показники деяких країн ЄС. Однак за обсягами державних витрат на фінансування галузі продовжує значно поступатися переважній більшості країн Європейського регіону. Наявні фінансові ресурси, за даними перевірок фінансово-господарської діяльності галузі, використовуються вкрай неефективно.
Тому усталена протягом десятиліть вітчизняна система охорони здоров’я потребує суттєвих перетворень для забезпечення її належного функціонування. Попередні спроби реформувати галузь були фрагментарними і непослідовними. Реформування первинної ланки вітчизняної медицини та системи екстреної медичної допомоги здійснювалося переважно у пілотних регіонах і не було належним чином поширено на всю територію країни. Зволікання з прийняттям стратегічно важливих рішень для охорони здоров’я призвели до того, що на даний час галузь охорони здоров’я перебуває у критичному стані та не може належно виконувати покладені на неї функції.
Водночас, незважаючи на задекларовану державою важливість здійснення системного та комплексного реформування галузі охорони здоров’я (Коаліційна угода, Програма діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегія сталого розвитку «Україна — 2020»), робота в цьому напрямі проводиться вкрай недостатньо та безсистемно.
На думку О. Богомолець, парламентські слухання стануть відправною точкою для визначення основних шляхів та втілення у життя принципово нових підходів до реформування системи охорони здоров’я в Україні, що будуть відображені у напрацьованих за результатами парламентських слухань рекомендаціях.