Як поширювали брехливу пропаганду у Тернополі
Перенабрав першу велику статтю з Вільного Життя. В матеріалі міститься дуже багато брехливої пропаганди того часу та банальної брехні, яка не має жодного стосунку до реальних подій. Скан не публікую, бо в нас часто все сприймають дуже прямолінійно. Не міг стриматися від коментарів в дужках, бо як писав вище, брехня і совкова пропаганда ображає. Є цікаві факти! Дана стаття дає чітке розуміння того, чому після війни зруйновано стільки будинків… Психологія окупантів нагадує сучасні події на сході..
Також трохи дивуют формулювання, можливо це невдалий переклад з російської, хз.
Газета «Вільне Життя»
Вівторок, 6 березня, 1945
№ 46 (693)
ЯКИМ БУДЕ ВІДРОДЖЕНИЙ ТЕРНОПІЛЬ
(Генеральна схема планування міста)
Німецькі загарбники скажено обороняли Тернопіль – цей важливіший центр комунікацій і опорний стратегічний пункт. Відступаючи перед нищівною силою Червоною Армії (це мається на увазі, що ЧА закидала Тернопіль трупами) гітлерівські мерзотники зруйнували і знівечили місто (насправді Тернопіль, перш за все, зруйнувала саме ЧА, тому ці тези чистої води брехлива пропаганда). З 4200 будинків зруйновано вибухами і пожежами 2800. Купи каміння залишилися від шкіл, технікумів, лікарень і театрів.
Зруйнований стародавній замок побудови 16ст (останній опорний пункт німців, зруйнований саме ЧА). Знівечені архітектурні пам’ятки старо-руського стилю і Барокко-Воздвиженський храм та Домініканський костел (останні пошкоджений ще в 1939 році самими «визволителями», напевне саме тому Надставну і Катедру не знесли, бо вважалася пам’яткою).
Минуло вже 10 місяців після звільнення Тернополя (а по факту зміни одних окупантів, німецьких, на інших, а саме радянських). Місто заліковує рани. Повнокровний життям живе транспортний вузол. Відбудовані та працюють 3 школи, кінотеатр, лікарня, поліклініка, дитячі ясла. Працює млин, м’ясокомбінат, пивзавод. Налагоджують виробництво лаків і фарб промислові артілі. Однак, життя міста, як обласного центру, не може бути налагоджене без серйозних робіт по його відбудові і благоустрою.
Опрацьована нами схема планування має метою здійснити не тільки відбудову міста, але й значні реконструктивні заходи в загальному вигляді міста – господарському і художньому.
Тернопіль в минулому в своїй основній частині – місто тісноти (типова окупанська психологія щодо стародавніх міст західної України, вони не розуміли шарму компактності давніх міст, звісно, що були занедбані дільниці, але центральні вулиці – це дух середовища). В ньому не було центра (ось вам ще одна риса, яка характеризує обмеженість окупантів), вулиці надто вузькі, їх сполучення було дуже складним (саме тому вони ЗНИЩИЛИ Поділ, Старий ринок та половину вулиці Руської). Квартали міста були надмірно маленькими, будинки притиснуті один до одного. Така багата по своїй забудові вулиця, як «Першого травня» (сучасна Сагайдачного), складалася з трьох вузьких зламів (навпене через це знесли Першу гімназію…), через що при незначному відносно рухові там часто траплялися нещасні випадки (ніколи про це не чув).
Нами детально розроблений центральний район міста, в композиції якого провідну роль відіграє нова площа з проспектом, що до неї примикає. Це стрижень міського плану. До нього приєднані системи магістралей, скверів і вулиць, вся група споруд, що оприділяють нове обличчя міста.
На площі, розміром більше гектара, розміщені нові будівлі – будинок Рад (про що мова? може про руїни магістрату?) і драматичний театр (Театр? Той, що на Франка? Не розумію..). Вежа будинку Рад (яка вежа? Магістрат зруйнували..ж..) замикає магістраль, що йде на площі від вокзалу.
Струнка вежа з прапором перемоги (не було ніякого прапора перемоги, старожили пишуть, що це післявоєнні вигадки!!!) зміниться теперішній хаос і купи руїн, які в самому початку вражають жахливими слідами війни людину, що йде з вокзалу.
На площі по вісі проспекту закладується монумент-пам’ятник (ніколи про такий не чув) героям штурму Тернополя (після війни ці «герої»-жертви кляли радянську владу за таку фатальну і дурну війну..яка спричинила непотрібні жертви та руйнування Тернополя, а причиною було бажання пошвидше взяти місто, а не оточити і зачекати, поки німці самостійно здадуться.. ось така брехня тих років..). Узгодження в архітектурному вигляді площі закінчених у своїх художніх формах споруд, їх барвистий колорит на фоні ввімкненої в просторову композицію зелені бульвару – все це створює великої сили архітектурний ансамбль.
Важливим архітектурним заходом буде також утворення площі навколо вокзалу. В свій час міське управління не рахувалося з інтересами населення і побудова залізничної колії для товарних операцій була припущена так, що відокремила місто від вокзалу. Зараз уже побудована і розвивається товарна станція в північному районі міста (Новий світ). Зростання міста і залізничного вузла, розвиток автомобільного транспорту настійно вимагають безпосереднього ввімкнення вокзалу в міську територію. Побудова товарної станції дає можливість прискорити ці заходи і утворити вокзальну площу, створити зручність для пасажирів, ораганізувати один із важливих вузлів міського руху.
Виключно по-господарському і культурно-побутовому значенню є проблема відбудови ставка (який в 1св російські війна зруйнували, підірвавши дамбу під час відступу!). Барвисто малює історія князів Тарновського і дальших його спадкоємців значення ставка для міста. З часу 1СВ Тернопіль втратив цей водний басейн (про це знали навіть окупанти в 1945, коли писали цю статтю, а сучасні тернополяни переважно думають, що став створили після війни). Це не тільки позбавило населення міста величезного рибного водоймища, але й чудового місця відпочинку і культурних розвар (ніколи не чув щоб на ставі, до війни, були якісь розваги чи пляжі, автор статті, напевне, це собі придумав, бо пляжі діяли на річці Серет!). Величезний простір став розсадником малярії (напевне ще одна дурна вигадка, до війни на місці ставу були говори і текла річка Серет, ще один приклад недолугості радянських писак).
Ми можемо і повинні позитивно вирішити це важливе завдання. Скільки прекрасних можливостей одержать мешканці міста! Купання, катання на човнах, аморське рибальство, чудові пейзажі і разом з тим організація великого рибного господарства і гідростанції з потужністю до 200 кіловат на першу чергу.
В зв’язку з організацією цього водного басейну особливо інтересу набуває запроектований в плані міста новий міський парк культури і відпочинку на північ від замку з виходом його від Київської вулиці (тепер Грушевського) до водоймища. Існуючий парк за залізницею, надто відірваний від основних районів міста і повинен виконувати призначення районного сектора і міського питомника (ось так окупанти зробили із парку Мандля цвинтар і «питомник»).
Площа Свободи (Майдан Волі) за схемою планування набуває нове лице. Тут ми пропонуємо розмістити навколо скверу учбові заклади – технікуми (педагогічний, сільськогосподарський, торгівлі), а також міську бібліотеку.
Тут же в сквері запроектовано спорудити монемент-бюст тому, хто командував героями штурму Тернополя – генералові армії І.Д.Черняховському (насправді Черняховський відмовився брати штурмом місто, за що згодом був відсторонений, розумна людина розуміла, що такі жертви БЕЗГЛУЗДІ, а нещодавно вулицю з його іменем змінили, ось такі реалії).
Схемою планування передбачено розширення вулиці Руської (вживання назви, ймовірно, свідчить про те, що в 1945 році вона ще так називалася, причина проста, безграмотні комуністи пов’язували Руську з російською, насправді Руська від русинів-українців, такий ляпс історії повторився на початку 1990-их), пробивка нових вулиць, які утворюватимуть більш організований зв’язок окремих районів, зокрема забезпечується більш чіткий зв’язок центра з товарною станцією через «Заруди» (відколи це давнє Задурря стало «Зарудами»?) і «Новий світ».
Схема планування – це зібраний воєдино у закінчену систему комплекс рішення господарських, культурних, побутових, художніх та інших завдань населення де визначені місця і шляхи всіх складових частин міста на найближчий час.
Треба піклуватися про класу міста, вулець, жител. Красиві міста роблять своїх громадян патріотами. А значення цього благородного почуття важко переоцінити. Ми його бачимо на прикладі Сталінграда, який постає з руїн в небувалій величі і красі, як справа благородних рук його населення.
Блискучі перемоги Червоної Армії наближують остаточну загибель фашистського звіра (в той час процвітає інший звір, запускається страшна машина репресій, ось така риторика пронизує Вільне Життя з 1945 року…все, що в ній читав..страшний час..). Ми у цій боротьбі посилали і загартували нашу любов до своєї Батьківщини – її міст і сіл. Дорожчими й ще ріднішими нам стали їх куточки – вулиці, сади, парки. І місто Тернопіль, як Сталінград, Харків, Полтава та інші, швидкими темпами буде відроджено.
В.І.Новіков – Доцентр містобудівництва
Коментарі вимкнені.