Андрій Юркевич: Герой «Айдару», який загинув у бою за Луганщину
Андрій Юркевич, командир 2-го взводу 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» МО України, загинув 5 вересня 2014 року в бою з російськими диверсантами в Луганській області. Він став символом мужності та відданості, залишивши світлу пам’ять про себе у серцях тих, хто його знав.
Життя, сповнене відданості та боротьби
Народився 18 червня 1982 року в селі Білозірка на Тернопільщині. Андрій з дитинства був активним і прагнув до змін. Вчився у Тернопільській школі №13, де активно брав участь у змаганнях та конкурсах, а пізніше працював на фірмі «Максимум». Однак, справжнім покликанням для нього став Майдан, де він активно брав участь у протистоянні.
Служба в батальйоні «Айдар» і героїчна смерть
Після початку війни на сході України Андрій Юркевич вступив до батальйону «Айдар», де швидко зарекомендував себе як відданий командир. Він брав участь у важких боях за звільнення Луганщини, а його щоденник учасника війни у соціальних мережах став важливим свідченням реальності фронту.
5 вересня 2014 року, за кілька годин до початку офіційно оголошеного перемир’я, група Андрія потрапила у ворожу засідку біля Цвітних Пісків. Бойове зіткнення забрало життя багатьох українських героїв, серед яких був і Андрій. Його тіло було опізнане завдяки татуюванню з Архангелом, яке він зробив на згадку про Майдан.
Пам’ять і нагороди
Андрій залишився у пам’яті як чоловік із величезною силою волі, глибоким почуттям справедливості та безмежною добротою. За свою мужність і самовідданість він отримав численні нагороди посмертно, серед яких орден «За мужність» III ступеня, звання «Почесний громадянин міста Тернополя» та «Народний Герой України».
Його пам’ять продовжує жити не лише через нагороди, але й через відзначення його ім’ям Тернопільської школи №13, де він навчався. Відкриття Кутка пам’яті Героя в рідній школі та присвоєння його імені школі стало важливою подією для всього міста.
Залишилась спадщина мужності
Андрій Юркевич — це не просто військовий, це символ стійкості та боротьби за незалежність України. Його пам’ять увічнена в серцях людей, які мали честь знати його. Він живе в кожному з нас, хто пам’ятає його мужність, відвагу та самопожертву на полі бою.
