Які вимоги громадські активісти поставили політикам у Тернополі?

26 червня до Тернополя завітав керівник «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін, який розповідав про суть і значення Порядку денного відновлення справедливості. У ході обговорення спікер не лише обґрунтував важливість вимог, підготовлених громадськими організаціями, а і запитав присутніх про ситуацію у Тернополі, місцеві проблеми.

Більшість громадських активістів зійшлися на думці, що першочерговим у порядку денному мають стояти якісні судова та антикорупційна реформи. Адже без неї добитися відповідальності чиновників, корупціонерів, політиків неможливо.

Даючи оцінку уже діючим антикорупційним органам, Віталій Шабунін підкреслив: «Зараз найбільша проблема у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП), адже багато підозр, підготованих матеріалів вони просто не підписують. Оскільки Конституція передбачає єдину вертикаль прокуратури, то антикорупційна прокуратура не може бути відокремлена. У Законі ми встановили максимально можливу незалежність цього органу. Але керівництво навіть не організувало власної канцелярії. Це означає, що коли іде проект підозри, він іде через Генпрокуратуру… А це вже проблема. Якщо «перезапустити» САП,  робота Антикорупційного бюро стане ще ефективнішим».

На запитання, що можна зробити конкретно в антикорупційній прокуратурі, щоб покращити її роботу, експерт відповів: «Доцільно позбавити можливості преміювати прокурорів, щоб САП не залежала від доброї волі керівництва, бо в НАБУ премій нема. Процесуальна норма закону визначає, що прокурор, як керівник має право підписувати документи, а не просити дозволу це зробити у  керівників».

На зустрічі активно обговорювали питання підбору працівників на посаду. «Хорошим прикладом є  різниця між відбором суддів до Верховного і Антикорупційного судів. Під тендер обирали суддів. Тобто кадровий матеріал був однаковим. Різниця була у процедурі», —  пояснив Віталій.

При обранні до Верховного суду була кваліфікаційна комісія, при обранні до Конституційного — Громадська рада міжнародних експертів. Кваліфікаційна комісії, пропускала відповіді типу «квартиру купила, бо їздила за кордон продавала малину» —« майно все дружини, я безхатько, тощо». У «міжнародників» питання стояло інакше: «Згідно вашої зарплати, щоб купити таке авто ви мали не їсти 3 роки». Тобто  різниця до процедури і підходу була дуже суттєва. Звісно, це не означає, що в Антикорупційному суді всі ідеальні, але принаймні, потрапити туди відвертим корупціонерам не вдалось.

В Україні є багато професійних суддів і процедура обрання суддівської вертикалі має створювати умови для просування саме їх. Також потрібно дати можливість всім суддям голосувати он-лайн за кандидатів у кваліфікаційну комісію, а не делегувати свої повноваження іншим на з’їздах. Це кардинально змінить склад та якість комісії.

Підводячи підсумки та даючи реальну оцінку часу, який потрібний на опрацювання цього масиву роботи, керівник «Центру протидії корупції» зазначив: «Думаю, що за рік активної роботи з квітня 2020-го до квітня 2021-го року вдасться пройтися по першій частині суддів. Відчутні результати можна буде побачити у 2021 році по судах,  по прокуратурі, по САП результат буде швидше, зокрема за позитивної зміни керівництва, то з початку 2020».

P.S.Нагадуємо, що Порядок денний Встановлення Справедливості це вимоги, які спільно підготували громадські організації України до політичних сил, які ідуть до парламенту. На сьогодні документ підтримало 4 політичні сили.

Comments are closed.