На Тернопільщині через мотоцикліста сталася страшна аварія

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги прокурора та представника потерпілих на вирок Чортківського районного суду від 27 жовтня 2022 року.

        Як встановлено судом першої інстанції, 28 серпня 2021 року, о 23-ій год. 55 хв. Андрій Л., керуючи технічно справним мотоциклом “Сузукі”, рухався автомобільною дорогою від м. Чортків у напрямку м. Заліщики зі швидкістю 106-114 км/год., хоча Правилами дорожнього руху на даній ділянці дороги водіям заборонялось перевищувати максимальну швидкість. Окрім того, під час руху водій мотоциклу не був уважним і не стежив належно за дорожньою обстановкою. Тому, коли йому назустріч від автозаправної станції технічно справним автомобілем “Фольксваген Гольф” виїхав Петро П. і почав розвертатись наліво у напрямку м. Чортків, Андрій Л. своєчасно не відреагував на зміну дорожньої обстановки. Крім водія, у салоні автомобіля знаходилось ще троє пасажирів.

        Оскільки водій мотоцикла значно перевищив дозволену швидкість, він позбавив себе можливості застосувати екстрене гальмування та зупинитись. І, таким чином, уникнути зіткнення з автомобілем. Окрім того, він невиправно змінив напрямок руху та виїхав на зустрічну смугу. Унаслідок допущених 26-річним Андрієм Л. порушень Правил дорожнього руху мотоцикл “Сузукі” зіткнувся з автомобілем “Фольксваген Гольф”. Внаслідок дорожньої аварії 19-річний водій автомобіля Петро П. помер на місці пригоди, пасажир автомобіля Олег В. і водій мотоциклу Андрій Л. отримали тяжкі тілесні ушкодження.

        Вироком Чортківського районного суду від 27 жовтня 2022 року Андрія Л. визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, які керує транспортним засобом, що спричинило смерть одного потерпілого і заподіяло тяжке тілесне ушкодження іншому) та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права 3 роки керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов’язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

        Цивільний позов потерпілих, батьків загиблого Петра П. – задоволено та зі страхового товариства на користь кожного із них стягнуто по 36 тис. грн відшкодування моральної шкоди, а також 72 тис. грн витрат на поховання та спорудження пам’ятника – батькові потерпілого. Позов потерпілого Олега В. задоволено частково та стягнуто зі страхового товариства 6 тис. 631 грн, витрачених ним на лікування. Також із обвинуваченого на користь потерпілого Олега В. стягнуто 100 тис. грн моральної шкоди.

        До відома: санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3-ох до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3-ох років або без такого.       

    Не погодившись із судовим рішенням, прокурор і представник потерпілих подали апеляційні скарги та, не оспорюючи вину та юридичну кваліфікацію дій Андрія Л., просили скасувати вирок у частині призначеного покарання, не застосовувати до обвинуваченого ст. 75 КК України, а призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права 3 роки керувати транспортними засобами. Мотивуючи свої вимоги, апелянти вважали, що, звільнивши водія мотоциклу від відбування основного покарання, суд належним чином не врахував, що Андрій Л., керуючи джерелом підвищеної небезпеки, одночасно порушив декілька пунктів Правил дорожнього руху, що і призвело до непоправних наслідків – смерті 19-річного Петра П. і спричинення тяжкого тілесного ушкодження Олегу В. Та і сам обвинувачений через ним же скоєну дорожню аварію став інвалідом 1 групи. При цьому представник потерпілих наголосив, що судом залишено без оцінки той факт, що Андрій Л. їхав по автодорозі з величезною швидкістю на задньому колесі мотоцикла. Також адвокат просив стягнути з обвинуваченого на користь Олега В. 250 тис. грн заподіяної моральної шкоди.

        У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляційних скарг, погодилась із обраними місцевим судом мірою та видом покарання. Також правомірно застосовано до обвинуваченого ст. 75 КК України.

        Так, судом враховано, що хоча Андрій Л. учинив тяжке кримінальне правопорушення, але це був необережний злочин і до кримінальної відповідальності його притягнуто вперше. Унаслідок ДТП обвинувачений став інвалідом 1 групи загального захворювання і, відповідно до медичного заключення, потребує постійного стороннього догляду, а в побуті – сторонньої допомоги та фізичної реабілітації. Пересувається на інвалідному візку із супроводом.

    З урахуванням наведеного, колегія суддів не погодилась із доводами апелянтів, що виправлення обвинуваченого неможливе без реального відбуття покарання, та вказала, що покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність (ч. 3 ст. 50 КК України). Покарання визначається неминучістю, справедливістю і невідворотністю, але не повинно сприйматися як підстава зробити його жорстокішим.

       Разом із тим, місцевий суд правильно врахував, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що становило підвищену суспільну небезпеку у зв’язку з порушенням Правил дорожнього руху, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосувати до Андрія Л. додаткове покарання у виді позбавлення права 3 роки керувати транспортними засобами.

        З огляду на наведене, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційні скарги прокурора та представника потерпілих залишила без задоволення, а вирок Чортківського районного суду від 27 жовтня 2022 року – без змін.