“Привіт, священнику!”: як спілкуватися зі служителями Церкви в мережі розповів отець з Тернопільщини

Спілкування із служителями Церкви у чатах і на різних сайтах стає дуже популярним. Та чи існують якісь норми етикету в комунікуванні з душ­пастирями в інтернеті? Скажімо, як до них звертатися, чи можна говорити про все, пише Експрес. 

— Гадаю, у розмові з кожним — чи то з грішником, чи то з праведником, чи то в реальному житті, чи у віртуальному — треба поводитися природно, — каже отець Андрій Боднарук, керівник пресслужби Київської архиєпархії УГКЦ. — Не потрібно намагатися вразити священника знанням церковної термінології. Розуміємо, що переважно в інтернеті нам пишуть ті, хто нечасто ходить до храму. Тому в незнанні термінології чи форми звертання до духовної особи немає нічого дивного. Але, певна річ, здоровий глузд радить не переходити на панібратство, не звертатися до священника на “ти”.

— Як же вітатися із священниками, спілкуючись онлайн?

— Найбільш поширеним християнським вітанням є слова “Слава Ісусу Христу!” (у відповідь кажуть: “Слава навіки!”). Під час Великодніх свят вітаємося “Христос воскрес!” (відповісти потрібно так: “Воістину воскрес!”). А на Різдво вітаємося словами “Христос народився!” (відповідаємо: “Славімо Його!”). У відповідь на привітання “Христос посеред нас!” кажуть: “І є, і буде!” — відповідає отець Іван Гнатюк, священник-блогер з Івано-Франківська. — Звісно, священники, коли спілкуються з вірянами в інтернеті, розуміють, що не всім відомо, як слід вітатися. Тож трапляється всіляке. Попри все, я не виправляю співрозмовників у таких випадках, бо, як сказав Ісус, “не здорові потребують лікаря, а недужі” (Лк. 5, 31). Люди, які добре знають церковні традиції, не потребують так духовної допомоги, як ті, хто ніколи не молився.

— Якщо людина вирішила поспілкуватися зі священником у якомусь із чатів, то не знає, хто їй трапиться. Тому не обов’язково звертатися до священнослужителя на ім’я, — розповідає отець Олексій Філюк, священник Тернопільської єпархії ПЦУ. — В онлайн-спілкуванні зі мною вітаються не лише словами “Добрий день”, а й “Привіт”. Часто люди починають розмову так: “Привіт, священнику!” Хтось називає священнослужителя “отцем”, інші — “батюшкою”. Та тут немає нічого страшного. Священникові важливо не те, як його називають, а те, про що людина питає. Допомогти і дати відповідь на те, що турбує, — понад усе.

— Чи є табу щодо якихось тем для спілкування?

о. Іван:

— Хіба священник може відмовити у пораді чи розмові лише через те, що не сподобалося запитання? Звісно, ні. Тому будь-які звернення і будь-які запитання я не залишаю поза увагою.

о. Олексій:

— Щодо тем, які можна обговорювати, нема обмежень. Маємо розуміти, що про інтимне людина в церкві може й соромитиметься запитати. А у чаті вона може це зробити легко. Гадаю, отці під час пандемії вже звикли у соцмережах обговорювати різні лоскітливі теми. І в цьому немає нічого ганебного. Це навіть добре, що люди хочуть дізнатися більше про те, про що не згадується у проповідях.

о. Андрій:

— Зазвичай намагаюся підготувати відеовідповіді на кожне запитання. Та не відповідаю — перш за все з поваги до своїх підписників — на ті звернення, які містять, наприклад, лихослів’я.