Що сказала українська церква про релігійний конфлікт на Тернопільщині

Беручи до уваги волю більшості жителів села Катеринівка, Кременецького району, ще в квітні 2015 року частина віруючих Московського Патріархату виявили бажання покинути підпорядкування чужоземній Церкві та стати членами Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату. Згідно волевиявлення парафіян, релігійна громада святого Георгія Побідоносця с. Катеринівка була включена до складу Кременецького благочиння УПЦ Київського Патріархату.

Актив громади, на чолі з настоятелем священиком Андрієм Ткачем, із перших днів відродженої в селі української Церкви робили все можливе, щоб перевести своє існування в правове поле. Певною проблемою для них стало не лише оформлення необхідних документів, але й право та можливість звершувати богослужіння в сільській святині. Упродовж тривалого часу громада звершувала відправи під відкритим небом – біля хреста чи місцевого пам’ятника загиблим воїнам. І лише після остаточного оформлення всіх документів, якими голова громада УПЦ Київського Патріархату отримала право звершувати богослужіння в церкві, віруючі Української Церкви заявили свої права на храм, оскільки він й так належав цим людям багато років: тут вони зростали фізично й духовно. Зауважмо, що з 202 жителів села 148 висловилися за своє членство саме в Київському Патріархаті. А тому, рішення про передачу храму саме українській Церкві було не лише законним, але й цілком логічним і вірним.

Прецедент у Катеринівці не міг не викликати занепокоєння в Московському Патріархаті. Кожен новий випадок переходу парафії УПЦ МП під святительський омофор Святійшого Філарета, Патріарха Київського та всієї Руси-України завжди викликав бурхливу реакцію, як у духовенства УПЦ, так і в представників різноманітних проросійських сил. Як відомо, останні дуже часто представляли вільний вибір громади за силове захоплення, шляхом шантажу та погроз.

Неодноразово можна було почути, що місцева влада, у співпраці з духовенством Київського Патріархату та «Правим сектором», чинять збройні захоплення храмів «канонічної Церкви», чим грубо порушують права віруючих і розпочинають нові гоніння на християн. Насправді, все відбувається точно навпаки. Дуже часто самі парафіяни в пошуках захисту та підтримки, змушені звертатися до патріотичних організацій. Права віруючих порушуються тим, що українцям не залишають вибору, змушуючи відвідувати храми російської Церкви в Україні та молитися за своїх убивць і окупантів на чужій їм російські мові.

7 вересня глава Тернопільської ОДА Степан Барна видав розпорядження про передачу єдиного в селі храму у рівне і почергове користування громадами УПЦ (Московського патріархату) і УПЦ Київського патріархату. Районна державна адміністрація повинна була укласти договір з кожною з громад, але 10 вересня такий договір уклала лише УПЦ КП. Громада УПЦ (МП) укладати договір відмовилась. 21 вересня 2015 року віруючі Київського Патріархату зайшли в середину для звершення святкового богослужіння в день свята Різдва Пресвятої Богородиці.

За свідченням настоятеля, громада московського патріархату до цього заздалегідь готувалася. Вони не лише винесли з храму всі цінні речі, включно з Євхаристійним набором та іншим церковним начинням, але й запросили на свято кілька автобусів «тітушок» – молодиків спортивної статури, які, вочевидь, мали чи мають фізичним, силовим способом відсторонити з храму віруючих Київського Патріархату.

Того ж дня, керуючий архієрей Тернопільської єпархії Київського Патріархату Високопреосвященний архієпископ Нестор звернувся через ЗМІ з проханням про молитовну підтримку жителів Катеринівки, які опинилися в облозі, перед страхом фізичного насилля з боку двох сотень невідомих «гастролерів-паломників», що прибули в село на кількох автобусах для вчинення провокації.

Після того, як отримавши законне право на звершення богослужінь, парафіяни Київського Патріархату ввійшли до храму, ці “гастролери” намагалися штурмом відвоювати його. Якби не українські патріоти – невідомо, скільки б ще невинних жертв принесла ця сутичка. Ще раз звертаємо увагу громадськості: парафіяни громади Київського Патріархату були в храмі на той момент, коли проросійській «тітушки» пішли в наступ. Ніхто на вірних Московського Патріархату не нападав – лише захищався. Потреба нападати була лише в проросійських активістів.

Відтак, усі намагання представити вірних Московського Патріархату невинними жертвами обставин, які постраждали від жорстоких бандитів – це чергова ідеологічна байка, брехня, негідна християнина.

У Тернопільській єпархії УПЦ Київського Патріархату вважають, що загадані події в Катеринівці – це добре спланована ззовні провокація Московського Патріархату, а головна причина того, чому вона відбулася саме в ці дні – це запланований раніше візит місії ОБСЄ на Тернопільщину. Для антиукраїнських сил надзвичайно важливо створити «правильну» картинку для іноземних спостерігачів та ЗМІ. Якщо такої немає – то її треба спланувати та провести. Саме це ми бачили в подіях на Кременеччині.

Старанно організована акція мала на меті не стільки привернути увагу громадськості до потреб сільської громади Московського Патріархату, чисельністю всього лиш у сорок чоловік – супроти ста п’ятдесяти віруючих з Київського Патріахату, скільки представити подію в потрібному їм світлі, суттєво перебільшуючи її масштаби та значення. Відомо, що ні священик з МП, ні ті кілька віруючих, які з ним залишилися, навіть не намагалися йти на діалог із віруючими нашого Київського Патріархату. Вони одразу ставали в опозицію, з самого початку своєю відвертою агресією намагалися завести діалог у глухий кут. Проросійським політтехнологам було вигідно зробити Катеринівку ще однією гарячою точкою на карті України, яку можна буде представити світу, як приклад гонінь на православних віруючих та незгодних із «хунтою» – місцевою владою, «рейдерами» із УПЦ КП та «бойовиками» з «Правого сектору».
Не дивлячись на те, що до Київського Патріархату належить більшість жителів Катеринівки, проросійські сили постійно шукають тут нових провокацій. На підтримку своїх однодумців до села не одноразово було організовано цілі тури – «тітушок» – найнятих молодиків у спортивних костюмах, яких офіційно представляли «паломниками». Кілька автобусів молодих людей невідомого походження в невеликому селі систематично наводили страх на місцевих жителів. Саме тому, катеринівці змушені були звернутися до представників патріотичних організацій Тернопільщини, з проханням захистити їх від можливого насилля. І, як ми вже побачили, їх острах перед невідомими гастролерами виявився зовсім небезпідставним.

Апелюючи до захисту прав віруючих, Московський Патріархат забуває, що таким правом у першу чергу для них є можливість молитися на рідній мові, в рідних святинях. І головне – не за тих хто благословляє війну, а тих, хто віддає життя за те, щоб в єдиній та неподільній Україні запанував омріяний мир та спокій. А це не можливо без Єдиної Помісної Православної Церкви – Київського Патріархату.

22 вересня в приміщенні Кременецької райдержадміністрації відбулася зустріч між представниками релігійних громад УПЦ і УПЦ КП с.Катеринівка, після її завершення громада УПЦ підписала договір про порядок користування храмом, що передбачає запровадження почерговості. Також було досягнуто домовленостей про те, що обидві сторони будуть дотримуватися графіку відправ, складений до 1 листопада.

Якщо Московський Патріархат буде отримуватися від нових провокацій, то ситуацію селі Катеринівка можна буде назвати стабільною, а конфлікт – вичерпаним. Якщо ж ні – то, ситуацію в селі можна бути вважати замороженим конфліктом, який з новою силою може спалахнути в будь-який момент. Місцева влада всіляко сприяє тому, щоб одне з приміщень у селі було передано громаді УПЦ МП для подальшого переобладнання його під храм.

Однак, згодом представник Тернопільського єпархіального Управління УПЦ Московського Патріархату протоієрей Степан Балан заявив, що їхня конфесія не визнає жодних домовленостей і буде надалі захищати власні інтереси, намагаючись повернути собі церкву будь-якою ціною.

Керуючий архієрей, духовенство та вірні Тернопільської єпархії Київського Патріархату звертаються до всіх людей доброї волі з проханням про молитовну допомогу наших братів і сестер до часу остаточного вирішення ситуації в Катеринівці.

Звертаємось до вірних Московського Патріархату Кременеччини з закликом до миру та діалогу. Коли ви дієте та приймаєте рішення самостійно, ми можемо домовитися та прийти до спільної думки. Якщо в нашу ситуацію втручаються сторонні провокатори – все має поганий фінал та «заморожений» конфлікт у підсумку.

Звертаємося до представників влади та правоохоронних органів із проханням і надалі захищати інтереси простих українців, які мають перед державою не лише обов’язки, але й права. Права мати рідну Церкву, незалежну від окупантів і загарбників.

Нехай Господнє благословення перебуває над усіма людьми, які хочуть досягнути Істини, миру в Церкві та Україні.