Прогулянка Тернополем. Барельєфи: щоб пам’ятати

Як осередок культурного, наукового, громадсько-політичного життя Тернопіль “породив” не одну відому особистість, багато знакових діячів бували, зупинялися, проживали тут. На згадку про тих, хто залишив слід в історії міста, для вшанування, у Тернополі їх іменами названо вулиці, заклади культури та освіти, їм встановлено пам’ятники, меморіальні таблиці та барельєфи. Як на мене, то саме останні якнайповніше розкривають зв’язок людини з топосом, зберігають не лише пам’ять про неї, а й вказують на місце, про яке потрібно пам’ятати. Ці малі скульптурні форми, прилаштовані на стінах будівель, є своєрідними нотатками, а також естетичними знаками.

Зважаючи на історичні умови, Тернопіль не може похвалитися великою кількістю барельєфних композицій, як міста центральної та західної Європи. Більшість барельєфів на честь видатних постатей ще “молода” – адже активне їхнє встановлення почалося з 2000-х років. Нині у місті є близько півсотні різноманітних барельєфів.

Найбільша їхня кількість зосереджена в центральній частині міста. Можна навіть скласти своєрідний барельєфний маршрут, мандруючи яким, поставатимуть перед очима не тільки красиві будинки міста, а й буде нагода глибше пізнати їхню історію, котра пов’язана з людьми, що замешкали чи народилися у них.

Розпочнімо прогулянку з вулиці Родини Барвінських. Меморіальна таблиця будинку номер 12 нагадає нам про відомого поета, автора слів шлягера 60-70-х років «Квіти ромена» Бориса Демківа. Піднявшись до перехрестя з вулицею С. Качали, праворуч побачимо барельєф на будинку, де народився знаний академік, правознавець Станіслав Дністрянський. На будівлі ліворуч – таблиці на честь режисера Леся Курбаса та композитора Василя Барвінського.

Дорогою до бульвару Шевченка привертають увагу барельєфи братам  Рудницьким – Степанові та Юрію (псевдонім – Юліан Опільський). Першого вважають засновником української геоморфології, фізичної, політичної, соціально-економічної та демографічної географії. Саме тому до композиції барельєфа входить карта України з кордонами етнічних земель. Барельєф Юліана Опільського, автора історичних романів і повістей, виділяється круглою формою та більш рельєфним зображенням, тому його можна віднести радше до горельєфів. Гляньте і на барельєф В. Чорновола, що на однойменній вулиці, встановлений він у 1999 році, і є найдорожчим тернопільським барельєфом – його вартість, за даними Тернопільської міської ради, становить 15 300 гривень.  Завершимо маршрут біля обласної філармонії. На цій будівлі зібрано найбільшу кількість барельєфів. Тут увічнено пам’ять про перебування таких митців, як: Соломія Крушельницька, Іван Франко, Микола Бенцаль, Лесь Курбас, Богдан Лепкий, Михайло Юрків.

Потрібно зауважити, що не лише в центральній частині розміщені  барельєфи відомих осіб. Наприклад, на Східному масиві на вулиці Лесі Українки є меморіальна табличка на її честь. На Сонячному фасад музичної школи № 2, яка носить ім’я Михайла Вербицького, встановлено його барельєф. Йдучи вулицею Володимира Гнатюка, що на Новому світі, на будинку, в якому певний час мешкав академік, є його барельєфне зображення. На мікрорайоні Дружба на вулиці Бережанській встановлено барельєфну таблицю першому бургомістру-українцю Тернополя Володимиру Лучаківському.

Дуже часто об’єктами стають ще донедавна наші сучасники, котрі  вже увійшли в історію. Серед останніх відкритих барельєфів варто згадати ті, котрі пошановують Єжи Гофмана, Володимира Вихруща, Назарія Войтовича, Ігоря Герету, Леоніда Ковальчука, Георгія Петрука-Попика та інші. Цікаво, що автори більшості барельєфів – тернопільські скульптори Дмитро Пилип’як, Іван Мулярчук та Олександр Маляр.

Тернопільські барельєфи різні – і тим, кому вшановані, і тим, як вони виконані. І навіть різниться те, як за ними доглядають. Але об’єднує їх мета — пошанування видатних людей. тож, проходячи повз, згадайте того, кому присвячені нотатки.

Василь Катола.

Фото автора.