Стан та перспективи медичної галузі Тернопілля

Відбулося спільне засідання колегії головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації і комісії з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства обласної ради.

В засідані взяв участь  директор Департаменту кадрової політики та запобігання корупції МОЗ України  Володимир Вороненко.

На захід запрошені начальники відділів охорони здоров’я райдержадміністрації, головні лікарі лікувально-профілактичних закладів, головні державні санітарні лікарі, директори медичних навчальних закладів області.

Про «Підсумки діяльності закладів охорони здоров’я за 2010 рік та покращення розвитку галузі охорони здоров’я на 2011 рік” доповів  начальник головного управління охорони здоров’я  Тернопільської ОДА Михайло Буртняк.

В обговорені доповідді взяли участь: головний державний санітарний лікар області Степан Дністрян, ректор Тернопільського медичного університету Леонід Ковальчук, начальник державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Тернопільській області Галина Криницька, начальник  відділу охорони здоров’я виконкому Тернопільської міської ради Ростислав Левчук, голова “Тернопільської асоціації головних лікарів”, головний лікар Тернопільської обласної дитячої лікарні Григорій Корицький, начальник відділу охорони здоров’я  Бережанської райдержадміністрацій Михайло Липний, заступник головного лікаря Тернопільського обласного комунального клінічного онкологічного диспансеру Любов Самбор.

У своїй доповіді начальник головного управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА   Михайло Буртняк сказав, що  У 2010 році діяльність галузі охорони здоров’я була спрямована на збереження та зміцнення здоров’я, забезпечення населення доступною та якісною медичною допомогою, виконання пріоритетних завдань Президента України Віктора Федоровича Януковича.

На їх реалізацію була проведена відповідна організаційна робота з постановкою конкретних доручень про прийняття обґрунтованих рішень на колегіях, апаратних нарадах, координаційних радах з питань дитячої та материнської смертності, контрольно-експертних комісіях, під час проведення акредитацій міських та районних лікарень, інвентаризації закладів первинної ланки.

На сесії обласної ради перезатверджено та прийнято п’ять обласних програм.

Сьогодні ми можемо констатувати, що при сприянні обласної та районних державних адміністрацій, рад всіх рівнів, активної позиції головних лікарів, дещо покращено матеріально-технічну базу лікувально-профілактичних установ, створені певні умови для діагностики та лікування хворих.

Після капітального ремонту відкриті сучасні відділення анестезіології та інтенсивної терапії у Підволочиській, Збаразькій, Теребовлянській центральних районних лікарнях, приймально-діагностичне відділення та акушерський операційний блок у Тернопільській міській лікарні №2, ФАПи та амбулаторії загальної практики – сімейної медицини у 8 населених пунктах, чотири сучасні модульні котельні в обласних установах, замінено 780 вікон на металопластикові, у медичних установах поновлені 52 автомобіля.

У другому півріччі минулого року розпочато реконструкцію та капітальний ремонт відділень анестезіології та інтенсивної терапії в Тернопільській обласній дитячій клінічній лікарні, родильного відділення в обласному перинатальному центрі, інвестиційний проект в обласному спеціалізованому будинку дитини. Окремі із них потребують додаткового фінансування для їх завершення.

Вирішеню поставлених перед нами завдань сприяли залучені позабюджетні кошти та дія державних програм на території області. Позабюджетних надходжень залучено на суму 43,5 мільйонів гривень, що на 6 мільйонів гривень більше ніж у 2009 році. Тут у нас є лідери, а є і відстаючі, Ви це бачите на слайді. А це є результатом співпраці з міжнародними фондами, страховими компаніями, спонсорами. За Державними програмами в область надійшло лікарських засобів і медичного обладнання на суму 25 мільйонів гривень.

На жаль, це далеко до потреб галузі. У більшості медичних закладів продовжується експлуатація застарілого рентгенодіагностичного, ультразвукового, дихально-реанімаційного обладнання. В державних установах відсутній сучасний ангіограф, МРТ, потребує оновлення гама-терапевтичний апарат в обласному онкологічному диспансері і їх придбання без додаткового цільового фінансування та сприяння на рівні МОЗ України неможливе.

Особливо турбує стан справ в установах первинної ланки: лише у 38% ФАПів та 57% амбулаторій загальної практики наявні сучасні комплекти обладнання, існує цілий ряд проблемних питань в побутових умовах для хворих та медичних працівників.

Ви знаєте про те, що головою обласної державної адміністрації поставлені конкретні завдання перед райдержадміністраціями, органами місцевого самоврядування кардинально змінити ситуацію у сільських медичних установах, починаючи з благоустрою території, встановлення пластикових вікон, облаштування внутрішніх вбиралень та інше.

Аналогічні завдання у 2011 році повинні стояти перед кожним начальником відділу охорони здоров’я райдержадміністрації, головними лікарями виходячи з визначених об’ємів робіт у кожному медичному закладі.

Враховуючи вищенаведене, фінансові можливості бюджету цього року, перед кожним керівником щоденно повинні стояти завдання про ефективне використання наявних медичних ресурсів, ліжкового фонду, обладнання, впровадження енергозберігаючих технологій, виділення коштів на закупівлю медикаментів, харчових продуктів, контролю за цільовим використанням лікарських засобів.

З даних питань, протягом останніх двох тижнів, проведені співбесіди зі всіма керівниками, зустрічі в колективах і ми сподіваємось на зміну справ на краще.

Начальник медичної галузі області особливу увагу звернув на потребу покращення забезпечення хворих у стаціонарах медикаментами. Він сказав, що в минулому році в 11 районах вартість ліжко/дня становила від 2,2 до 5 грн. Тому і хворі закупляли у 88% лікарські засоби за власні кошти, а установи організовували поступлення благодійних внесків.

На 2011 рік обсяги видатків спрямованих на медикаменти, зменшено на 6,5 млн.грн., що підтверджує потребу внесення змін в кошториси видатків при корегувані бюджету протягом року.

На думку керівника “глибоке переконання вирішення наявних проблем у медичному забезпеченні населення, впровадження нових медичних технологій неможливе без поетапної структурної реорганізації галузі, оптимізації мережі та ліжкового фонду, розмежування фінансових потоків за рівнями медичної допомоги”.
Михайло Миколайович сказав, що в області продовжується експлуатація малопотужних підрозділів, має місце їх дублювання на адміністративних територіях, акушерського, хірургічного профілю, утримання зверх нормативів ліжок. Із виділених 718 мільйонів бюджетних коштів на 2011 рік, 85% направлено на заробітну плату та утримання приміщень, продовжується експлуатація 954 зверхнормативних ліжок.

Тому управлінням, медичним університетом, міжвідомчою комісією обласної ради була напрацьована концепція реформування охорони здоров’я області та схвалення на спільному засіданні колегії та вченої ради.

Згідно даної концепції передбачено проведення поетапних заходів, а саме на первинному рівні реорганізація ФАПів, що обслуговують більше 1200 населення в амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, створення центрів медико-соціальної допомоги.

На вторинному рівні: формування мережі швидкої медичної допомоги, консультативно-діагностичних центрів на базі поліклінік, відділів охорони здоров’я при райдержадміністраціях, реорганізація лікарень, в залежності від інтенсивності лікування, в госпітальні округа. На третинному рівні організація сучасних медичних центрів.

За даним напрямком в області вже зроблені перші кроки. З  1 січня 2011 року фельдшерсько-акушерські пункти, сільські лікарські амбулаторії, дільничні лікарні переведені на фінансування з районного бюджету, створені при центральних районних лікарнях центри первинної медико-санітарної допомоги в кожному районі, в 11 районах працюють відділи охорони здоров’я при райдержадміністраціях.

Розпочато оптимізацію ліжкового фонду. Завдяки медичному університету запрацювали перші навально-медичні центри на базі реконструйованих ФАПів, амбулаторій у селах Гнилиці Підволочиського району, с. Говилів Теребовлянського району, с. Зарубинці Збаразького району. Дані центри є взірцем закладу первинної ланки на селі, в них є можливість через систему телекомунікаційного зв’язку проводити консультацію пацієнтів, розшифрування ЕКГ та інше, надавати сучасні стоматологічні послуги.

Якщо коротко характеризувати демографічну ситуацію в області та стан здоров’я населення, то відповідні показники, які вислідковує МОЗ, є складними.

На фоні зменшення народжуваності, стабілізації загальної смертності, природній приріст залишається від’ємним і становить -3,5. Поширеність захворюваності збільшилась на 1,6%.

За підсумками року зросла захворюваність серед дорослого населення хворобами кровообігу, в тому числі інфарктом, цереброваскулярною, онкологічною патологією, цукровим діабетом, які є досить довготривалі і затратні в лікуванні.

Незважаючи на зниження захворюваності на туберкульоз серед дорослого населення, підлітків та дітей, проблемними за показниками захворюваності залишаються Підгаєцький, Теребовлянський, Козівський, Заліщицький райони. За охопленням флюорографічними оглядами – Кременецький, Шумський, Гусятинський, у яких оглянуто 350-450 чоловік на тисячу населення.

Особливо турбує ріст показника деструктивних форм до 47,6%, а  у шести районах він склав 53-71%.

Аналогічна ситуація і з своєчасного виявлення онкологічних захворювань, де питома вага запущених форм становить 17,7%, а у Шумському, Зборівському, Козівському районах 20-21%.

Приведений аналіз у черговий раз підтверджує низьку якість профілактичних оглядів, диспансеризації населення на рівні первинної ланки, відсутність виконання доведених конкретних завдань за моделями кінцевих результатів роботи у кожному ФАПі, сільській лікарській амбулаторії. Потребу в проведенні активної санітарно-просвітницької роботи серед населення, використовуючи можливості мас-медіа.

Одним із пріоритетних завдань, яке стоїть перед нами, є питання охорони материнства і дитинства, проведення попереджувальних заходів щодо материнської та дитячої смертності, покращення здоров’я матерів і дітей області.

Необхідно відмітити, що у 2010 році проведена цілеспрямована робота педіатричною службою та лікарями загальної практики-сімейної медицини щодо ефективності ведення патронажів, спостереження за диспансерною групою. Кожний випадок дитячої смертності розглянуто на координаційній раді головного управління, як результат, показник дитячої смертності стабілізувався на рівні 8,05‰ , а це є 5-8 рейтингове місце на рівні держави.

Разом з тим негативним є: найвища дитяча смертність у Підволочиському, Збаразькому, Шумському районах, ріст перинатальних причин дитячої смертності, окремі випадки смерті на дому, по дорозі до лікарні, найвищий первинний вихід на інвалідність у Кременецькому та Шумському районах.

Керівник медичної галузі області звернув увагу присутніх на незадовільне використання можливостей обласних дитячих санаторіїв для оздоровлення дітей. Так, у Кременецькому психоневрологічному санаторії у таких районах як Бучацький, Підволочиський, Тернопільський використано путівок лише на 10 – 19%.

На оздоровлення в Яблунівський протитуберкульозний санаторій не направлено жодної дитини з Монастириського, Підгаєцького районів. Недостатньо використано ресурси Бережанського гастроентерологічного санаторію лікарями Чортківського та Лановецького районів.

Аналогічна картина щодо використання путівок у санаторії МОЗ України.

Ще одна із серйозних проблем – це потреба покращення санітарно-просвітніх заходів щодо проведення імунізації дитячого та дорослого населення проти керованих інфекцій. Якщо з проведення щеплень проти грипу область значно краще спрацювала у порівнянні з попереднім роком, то за своєчасним проведенням первинного вакцинального комплексу дітям до року навпаки зниження з 90,7 до 85,2.

Щодо материнської смертності то у 2010 році було зареєстровано два випадки проти 6 у 2009 році. Реєстрація таких випадків вимагає активного проведення попереджувальних заходів. А в області продовжується експлуатація малопотужних, неналежно оснащених без відповідної ургентно-хірургічної готовності акушерських стаціонарів у Мельнице-Подільській, Почаївській, Вишнівецькій лікарнях з великим ризиком материнської смертності.

За підсумками року змушений привернути увагу керівництва Бучацького, Кременецького, Тернопільського районів на раннє взяття на облік вагітних; Бережанського і Заліщицького – на високий відсоток післяпологових кровотеч, Лановецького, Теребовлянського районів і Тернопільської міської лікарі №2 – на попередження гестозів приклапсії; Чортківського та Козівського районів – на високий відсоток передчасних пологів.

Слід відмітити низький відсоток цитологічного обстеження жінок у місті Тернополі, Гусятинському і Зборівському районах.

Такий стан справ вимагає корінної перебудови роботи спеціалістів акушерсько-гінекологічної служби, реалізації конкретних попереджувальних заходів, оснащення пологових та неонатальних відділів сучасною дихально-реанімаційною апаратурою, фетальними моніторами та інше.

В області необхідно продовжити роботу з впровадження стандартів обстежень, протоколів лікування, налагодити дієвий контроль за якістю лікувально-діагностичного процесу, підняти рівень клінічних, патологоанатомічних конференцій, служби експертизи, запровадити формулярний підхід до використання медикаментів при тих чи інших нозологіях. Нажаль сьогодні є непоодинокі випадки, коли на місцях не завжди дається принципова оцінка кожного випадку дефектури, порушень деонтології. що негативно впливає на кінцевий результат лікування та спричиняє звернення людей в різні інстанції.

Наглядний приклад по Шумській ЦРЛ, коли дії медиків створили потік звернень родичів, як результат – звільнення з посад завідувачів поліклінікою, відділенням анестезіології та інтенсивної терапії, пониження категорій спеціалістам.

Оцінюючи діяльність спеціалізованих служб, в яких вагому роль відведено хірургічному профілю, необхідно відмітити що за звітний період проведено 57 тисяч оперативних втручань, практично на рівні 2009 року, але відрадним є зменшення післяопераційної летальності у хворих з гострою хірургічною патологією з 0,85% до 0,6%.

На думку управління в області є ще невикористаний резерв. Наявність висококваліфікованих фахівців при відсутності сучасного діагностичного обладнання не дає можливості запровадити нові оперативні втручання в нейрохірургії, ендоваскулярній, малоінвазивній хірургії та інше.

І ще про одне що нас турбує – це забезпечення населення швидкою та невідкладною медичною допомогою. Ми реально розуміємо потребу доукомплектування наших підрозділів реанімобілями, санітарним автотранспортом та підвищення рівня готовності медичних працівників до виконання алгоритмів дій при тих чи інших невідкладних станах, потребу розширення існуючої мережі пунктів швидкої медичної допомоги тимчасового та постійного базування для забезпечення нормативного 10 хвилинного доїзду в містах та 20 хвилинного в сільській місцевості. І до їх організації необхідно приступити саме у 2011 році.

У вирішенні поставлених завдань перед охороною здоров’я завжди відіграє кадровий потенціал, його професіоналізм.

Для області традиційно характерна висока укомплектованість лікарями та середнім медичним персоналом. Це стосується і  їх кваліфікації, що покращилась у порівнянні з 2009 роком.

Разом з тим мають місце і окремі проблеми. Не укомплектованими залишаються 219 посад лікарів та 114 середніх медичних працівників, в основному це заклади сільської місцевості (Підгаєцький, Шумський, Лановецький райони).

Сьогодні у 4 амбулаторіях та у 8 ФАПах практично немає спеціалістів, не укомплектовані фізичними особами 18 посад лікарів загальної практики – сімейної медицини.

Без вирішення житлово-побутових умов ми не зможемо закріпити медичних працівників.

Найменша забезпеченість лікарями загальної практики-сімейної медицини в Заліщицькому, Гусятинському, Лановецькому районах, підготовленими помічниками у Зборівському, Тернопільському районах.

Із року в рік збільшується і питома вага лікарів пенсійного віку, яка досягла 22,4%, в тому числі і серед організаторів охорони здоров’я.

З незрозумілих причин в колективах не планується післядипломна підготовка спеціалістів на курсах тематичного удосконалення під впровадження нових технологій, збереження належного резерву кадрів.

Враховуючи результати проведених напередодні співбесід з головними лікарями та їх заступниками, підсумкових медичних рад у кожному колективі, вважаємо за доцільне пріоритетно зосередити зусилля галузі у 2011 році на наступному:
– впровадити концепцію реформування галузі охорони здоров’я на первинному рівні, оптимізацію мережі ліжкового фонду на вторинному та приведення його до нормативних показників;
– ефективне використання бюджетних коштів, залучення позабюджетних та направлення їх на зміцнення матеріально-технічної бази сільських медичних установ, стаціонарних підрозділів, виконання заходів соціально-економічного розвитку;
– першочергово укомплектувати кадрами лікувально-профілактичні заклади сільської місцевості із забезпеченням їх соціально-побутовими умовами;
– підвищення якості та результативності роботи установ первинної ланки з питань профоглядів, диспансеризації, профілактичної роботи;
– впровадження в медичну практику стандартів, протоколів лікування, дієвого контролю за якістю лікувально-діагностичного процесу;
– удосконалення діяльності обласних медичних центрів з впровадженням нових медичних технологій;

Як зазначив Михайло Буртняк,  для вирішення поставлених завдань необхідна консолідація зусиль медичної громадськості, підвищення відповідальності кожного керівника, підтримка владних структур.

На завершення свого виступу начальник головного управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА висловив вдячність учасникам колегії, їх  колективам за проведену роботу у 2010 році.

Коментарі вимкнені.