Креативний хаб для розвитку громади: як у Бережанах працює рішення від переселенців
У чому проблема?
За даними Мінсоцполітики станом на березень 2023 року в Україні зареєстровано 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Кількість незареєстрованих вимушених переселенців статистика оцінює у 7 мільйонів. Інтеграція у місцеві громади — один із головних викликів, що постають перед ними.
Яке рішення?
Утім, девʼятирічний досвід війни в Україні свідчить — процес інтеграції це не тільки про проблеми, а й про нові можливості. Люди привозять із собою свій досвід, кваліфікацію, ідеї, готовність змінюватися і змінювати. Усе це мотивує до активності не лише інших переселенців, а й корінних жителів громад.
У місті Бережани Тернопільської області переселенці з різних міст півдня та сходу України обʼєдналися для того, аби разом реалізовувати ідеї та проєкти на користь громади та її жителів. Рік тому вони створили громадську організацію “Креативний ХАБ Бережани“. Маючи досвід підприємницької діяльності, команда організації за підтримки місцевої влади запустила кілька важливих ініціатив. На меті собі поставили сприяння самозайнятості та появі нових робочих місць у Бережанах.
Як це працює?
Бережани єднають
ГО “Креативний хаб Бережани” створили як окремий підрозділ громадської організації “Бахмат”, яка веде свою роботу з 1995 року. На сьогодні в команді хабу є 17 людей. Більшість з них — ВПО з різних міст півдня та сходу України. У кожного члена команди — своя важка історія. Хтось втратив житло, у когось загинули рідні, у когось — окуповане та розграбоване росіянами майно. Усі вони подолали нелегкий шлях, покидаючи рідні домівки, приймали критичні для себе та своїх родин рішення, інколи — доленосні. І знайшли прихисток тут — на Тернопільщині.
Засновниками нової громадської організації стали переселенці Віктор Грубяк, Олександр Пунтус та Дмитро Петровський. До війни кожен із них займався своєю справою. Віктор Грубяк — аграрій (агропідприємство Віктора було майже повністю знищене під час окупації Харківської області). Дмитро — з Миколаєва, він адвокат з багаторічним досвідом. Олександр, який народився на Луганщині й у 2014 році був змушений переїхати до Харкова — виробник інструменту ЕТТМ для ремонту. До повномасштабного вторгнення підприємці не були знайомі одне з одним, зустрілися в Бережанах — на зборах ВПО.
Одним із напрямків діяльності хабу активні переселенці обрали відновлення підприємницької діяльності серед ВПО. В організації впевнені — це дозволить не лише створити робочі місця, а й збільшити надходження до місцевого бюджету. “Школа-ательє Бережани”, на базі якої спільно навчаються місцеві мешканці та ВПО, стала найбільшим проєктом організації у цьому напрямі.
Для реалізації ідеї залучили інвестиції з Європи — проєкт “Школа-ательє Бережани” реалізується за підтримки проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. А з пошуком приміщення для школи допомогла міська рада.
Нові друзі, нові знання, нові можливості
Тримісячні курси з шиття та крою відкриті для всіх, хто хоче здобути навички в текстильній галузі. Теоретичні навчання проходять на базі Бережанського агротехнічного інституту НУБіП України, а практичні — на новому компʼютеризованому обладнанні, яке закупив хаб. Тим ВПО, що не мають можливості придбати необхідні для навчання канцтовари, надають зошити, ножиці тощо. Сьогодні в “Школі-ательє Бережани” навчається вже друга група. Перші 12 випускниць закінчили навчання цієї весни та отримали дипломи за спеціальністю “Швачка другого розряду”.
“Школа-ательє — це не тільки про крій та моделювання, — говорить співзасновник “Креативного хабу” Олександр Пунтус. — Це про розуміння потреб, про волонтерство, про різноманітні екскурсії на діючи профільні підприємства і навіть про психологічну підтримку”. Що стосується самої ГО, для неї швейні курси — це ще й плідна колаборація з іншими підприємствами та громадськими організаціями міста.
Так, на майстер-класі з виготовлення ляльки-мотанки, який проводила голова правління ГО “Український розмовний клуб «Файно»” Оксана Муравльова, учениці вчилися робити ляльку-торохтійку. Створення такої ляльки виявилось дуже захопливим заняттям, воно не лише познайомило учениць школи з давніми традиціями, а і стало початком нового масштабного креативу — карти України з ляльок-мотанок.
А на екскурсії на швейне виробництво “Студія гардин” слухачки курсів побачили всі етапи процесу пошиття штор і тюлі та самі взяли участь у цьому процесі. Крім того, обговорили ідеї створення власного бізнесу.
Також у рамках проєкту “Школа-ательє Бережани” спільно з БФ “Карітас Бережани” проводять і психологічні тренінги. Вони присвячені відновленню внутрішніх та зовнішніх ресурсів. На них учениці школи виконують різноманітні вправи з арттерапії, а потім разом із психологами аналізують отримані результати та знаходять нові джерела відновлення власної енергії.
А це точно працює?
У березні 2023 року за результатом експертного оцінювання проєкт “Школа-ательє Бережани” зайняв 3 місце в номінації “Проєкт року” від форуму “Золотий фліпчарт” у Тернополі. Але в організації радіють не лише нагородам — після закінчення курсів жінки знаходять себе, змінюючи власне життя та життя громади.
Цікаві та корисні уроки крою та шиття об’єднали місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб з Бахмута, Краматорська, Ясинуватої, Луганська, Сєвєродонецька, Харкова, Миколаєва, Києва та Запоріжжя. Стали чудовою можливістю самореалізації для жінок. У ГО відзначають: дуже важливо, що хобі може стати справою цілого життя, приносити задоволення та дохід. Варто не боятися, сміливо крокувати вперед, самовдосконалюватись та розвиватись.
Так, наприклад, випускниці “Школи-ательє Бережани” — переселенки з Миколаєва Олена та Алла — виграли гранти за програмою єРобота, оформили статус ФОП і відкрили власну швейну майстерню у громаді.
А 72-річна слухачка школи, ВПО з Харкова, тепер часто дзвонить і дякує за курси. Раніше Ніна Петрівна цілий день просто сиділа та дивилася у вікно. А зараз діти купили їй швейну машинку і вона то комусь підшиє штанці, то сукню, а то хтось до неї завітає просто на чаювання. На нудьгу часу не вистачає. Жінка каже: отримані навички дали їй поштовх, відкрили друге дихання, вона ожила, тому що відчуває себе потрібною у спільноті, де живе.
“За період війни якась кількість людей виїхала з міста і, напевно, стільки ж людей приїхало. Нові люди, інший погляд на життя інколи дає можливість побачити проблеми під іншим кутом. Громада скоріше більше отримала, ніж втратила з новими мешканцями”, — говорить міський голова Ростислав Бортник.
“Ми всі маємо бажання бути впевненими у завтрашньому дні. Жити в незалежній, суверенній державі з миром у кожній родині, посмішками дітей та змаганнями тільки на олімпіадах, а не в окопах, — додає Олександр Пунтус. — Це і є наша ціль. Тому рухаємось до перемоги України над рф, створюємо нові можливості в суспільстві та запрошуємо всіх до співпраці”.
Ще більше корисних рішень!
“Креативний хаб Бережани” продовжує працювати на благо громади: надає допомогу в написанні грантів (результат — 10 грантів від єРобота та один міжнародний), планує створення шелтера та Центру молоді та розвитку. Наразі ГО шукає спонсорів для цих проєктів та підшукує приміщення для розміщення свого штабу — великі плани потребують великих кроків.
Співзасновник хабу Олександр Пунтус згадує: першим проєктом новоствореної організації стала, на перший погляд, маленька справа — відновлення дитячого майданчика. Як виявилося, у Бережанах було лише декілька майданчиків для дітей, але всі вони перебували в аварійному стані. Ініціатива активістів знайшла підтримку в міській раді, а ландшафтний дизайн скверу розробив Олег Прядко — переселенець з Луганщини.
Торік на майданчику зʼявилися нові доріжки з бруківки, клумби та дерева. Загалом висадили понад 150 кущів і дерев. Для озеленення (з цим допоміг місцевий агротехнічний інститут) обрали гібіскуси та тую карпатську — щоб за рік-два вони стали зеленою стіною та відгородили майданчик від дороги. А цьогоріч до ініціативи долучились переселенці з Бахмуту, і залучили свій потенціал — встановили пісочниці, гойдалки, пофарбували гірку та встановили лавочки.
Гібіскуси вже квітнуть. За словами Олександра, а він і сам молодий батько — у цих гібіскусах є певна втіха для людей, котрі залишили свої рідні міста через жахіття війни. Поки діти бавляться, дорослі можуть хоч трохи відволіктися на квіти, які тішать око і душу.
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
Коментарі вимкнені.