Тернопільському активісту пропонували 10 тисяч у.о. – він відмовився і зник

Активісту “Правого Сектору” Віталію Конику  пропонували 10 тисяч доларів за не втручання у хід справи щодо  кременецького мера. Чоловік відмовився і через декілька днів зник. Про це йдеться у групі Народна Рада Кременець. 

У даній публікації наведені факти, про які були відомі до зникнення Віталія (причому без зазначення конкретних прізвищ, щоб не зашкодити слідству), так як уся подальша інформація є результатом слідчих дій, внаслідок чого розголошувати та коментувати її  не мають права.

• Фактично усе розпочалося на початку березня 2018 року під час приїзду у Кременець начальника поліції області О. Богомола. На зустрічі із ним було наголошено на низці справ, розслідування яких уже перевершило усі розумні терміни. Серед них була і справа щодо преміювання міського голови Кременця О.Ковальчука, яка із липня 2017 року «гуляла» з райвідділу до обласного управління, то в обласний відділ по боротьбі з економічними злочинами і т.д. Справа була направлена на вивчення до області, результатом чого стало її закриття 30 березня у рамках кримінального провадження та скеровано до обласного управління по боротьбі з економічними злочинами для складання акту про адміністративне правопорушення.
  Відповідно до чинного законодавства, термін притягнення до відповідальності по даній статті – один місяць із дати закриття кримінального провадження, тобто умовно до 30-31 квітня. Час обмежений, тому знаючи «оперативність» слідчих, шансів не було ніяких. Але до питання підключився особисто В.Коник як представник Правого сектора, якого в управлінні завірили, що вони цю можливість також не впустять. Наслідок – 18 квітня міського голову ознайомлюють із протоколом про адміністративне правопорушення. Як зазначали свідки даного процесу О. Ковальчук виглядав розгубленим, що говорить про неочікуваність даних дій для нього: уперше за чотири роки я побачив як оперативно та тихо можуть працювати слідчі при потребі. У результаті міський голова протокол підписав, а про даний факт уже прилюдно неодноразово наголошував, визнаючи його, але виправдовуючись «благородними намірами».Матеріали справи швиденько були оформлені та того ж числа подані і зареєстровані у Кременецькому районному суді.
  Уже на вечір з різних джерел почала надходити інформація, яка свідчила, що від першого шоку міський голова відійшов. До слідчих були телефоні дзвінки певних осіб із зауваженнями, що ви не радитися із старшими колегами, що за самодіяльність і т.п. Інші джерела зазначили, що дане питання буде вирішуватися через суд.
  Остання інформація отримала підтвердження через кілька днів, коли виявилося, що розгляд даного провадження суддею Г. Білосевич призначено на 3 травня, що робить ухвалу суду безвідповідальною у зв’язку із закінченням терміну притягнення. Варто зазначити, що цей шлях одного разу О. Ковальчук уже пройшов, коли за поданням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у листопаді 2017 року він був визнаний винним у здійсненні адміністративного правопорушення суддею Мочальською, але справа була закрита у зв’язку із терміном давності.
  Але, незважаючи на усе це, у Кременецькій міській раді почався незрозумілий рух: пішов поголос, що на сесію 26 квітня приїде Правий Сектор, який примусить міського голову О. Ковальчука написати заяву на звільнення, а депутати проголосують за його відставку. Це виглядало маразматично, але … Спочатку дійшла інформація, що чоловіча стать міської ради об’єднується щоб викинути «правосекторівців», які увійдуть у приміщення. Що характерно, так те, що фактично весь жіночий колектив апарату міськради, який не був напряму задіяний у роботі сесії, увесь цей час знаходився не у приміщенні, а ходив по його периметру. А 25 квітня, напередодні сесії міської ради, Віталій зателефонував до мене на рахунок того, що на сесію хочуть зігнати бюджетників, для того щоб захистити міського голову. У дійсності, під час сесійного засідання було два колективи, один із 5-8 жінок, які прийшли та швидко вийшли, та кілька працівників Кременецького краєзнавчого музею, які прибули за вказівкою свого керівника.
  Не буду зупинятися на самій сесії: було безліч нарядів поліції, відповідно до звернення міського голови, на захист міського голови прибули особи, які отримують левову частку замовлень з міської ради та представники обласного керівництва партії ВО «Свобода» та їх депутати обласної ради. Принагідно зазначу, що крім В. Герасимовича, керівника фракції, більше із депутатів-«свободівців» міськради ніхто не прибув.
  Уже після початку сесії прибув В. Коник, в автомобілі ми посміялися із цього «цирку», а потім він розповів деякі нюанси попередніх днів. За цей час до нього було кілька телефонних дзвінків щодо даної справи з настійливим «проханням» у неї не втручатися. Сам Віталій це не оцінював як погрози, а можливо просто не хотів це так мені представляти. По-суті: одна особа зазначала, що не думай, що часи Януковича пройшли, все ще буде по старому, так що задумайся. Пізніше, після спілкування із товаришами В. Коника, я дізнався, що автор дзвінка відноситься до правоохоронних структур. Окрім цього, за словами Віталія, була зроблена спроба через спільних знайомих В. Коника та О. Ковальчука досягти домовленості про те, що перший відмовляється від активних рухів по даному питанні, а «на розвиток структури» гарантували «допомогу» у розмірі 10 тис. доларів. Відповідь була негативна і усі почали очікувати судового засідання, який зумів би дати правову оцінку даному факту.
  Почалися святково-вихідні дні, рух спинився, і лише 1 травня ми востаннє, надіюсь поки що, зустрілися із Віталієм особисто. Обговорили план дій, перспективи подальшої діяльності і у більш ширшому форматі та вирішили у дійсності зачекати судового рішення, щоб знати на що опертися у правовому полі. Разом із тим, Віталій зазначив, що інформацію про «легендарну» сесію та відео із виступом О. Ковальчука на сесії необхідно переслати його, невідомим мені, заступникам, щоб вони зрозуміли, що ця людина не варта цього.
  Уже 2 травня була отримана інформація про те, що судове засідання, у зв’язку із участю судді Г. Білосевич у семінарі переноситься. Зрозуміло, що на дані дії ми вплинути не могли, тому за порадою ГО «Суд чесно» хлопці почали готувати подання до Вищої ради правосуддя щодо усіх попередніх дій судді Г. Білосевич з даного питання. Тобто весь процес з нашої сторони та В. Коника, зокрема, йшов суто у правовій площині.
  Востаннє цього дня я спілкувався по телефону із Віталієм о 16.30, а на мій телефонний дзвінок 3 травня о 8.30 він уже не відповів, що повторилося уже на протязі дня. З часом стало зрозуміло, що він не відповідає усім, і з обідньої пори забили тривогу.
  Не можу оминути хоча б трохи аналіз усього цього, тому що чим далі, тим більше я не бачу логіки, уже не говорю про правові аспекти, у діях міського голови та тих осіб, які причетні до зникнення В. Коника.
  Справа по преміях: сама її природа походження дивна – а де юридичний відділ міськради, а де секретар міськради (між іншим юрист із багатолітнім досвідом), які були зобов’язані попередити голову про саму процедуру преміювання? Або вони не повідомили його, або ж він тим і не переймався, мовляв дрібниця, «порішається». Останнє може знайти підтвердження у словах працівника відділу по боротьбі з економічними злочинами В. Ліснічука ще навесні минулого року, який махав папкою із розпорядженнями міського голови про преміювання та доводив, що там порушень немає (хоча і працівники райвідділу та слідчі УЕЗ після нашого офіційного подання їх знайшли).
  По самій справі: вона абсолютно з правової точки зору не була критичною для міського голови, щоб здійснювати такий ажіотаж на сесії, тим більше за умови відсутності рішення суду. Чому зчинилася паніка можна лише будувати версії.
  Чи вигідно було міському голові зачіпати Віталія Коника? З точки зору здорового глузду ні. Хоча за подіями останніх тижнів складається враження, що він залишив що міського голову, що тих осіб, які надають йому «цінні» поради.
  Не відкидаю і версію «третьої сили», яка вирішила у боротьбу за сферу впливу у Кременці використати даний конфлікт щоб або посилити себе, надавши підтримку (якщо це йде з оточення О. Ковальчука, а там дуже не усе однозначно), або «зіпхнути» його із «престолу».
  Як би там не було, усі «нитки» даної справи ведуться до Кременецької міської ради, а відповідальними перш за все є правоохоронні органи, прокуратура та суди, які замість того, щоб виконувати своє пряме призначення, справи затягують, закривають, використовують як компромат та засіб тиску, а ношу боротьби із незаконними діями державних органів влади та самоврядування взяли на себе люди, які мають лікувати, вчити, майструвати, стаючи при цьому жертвами розбірок, які уже більше нагадують просто бандитизм.
  І ГОЛОВНЕ: СПОДІВАЮСЯ, ЩО ВІТАЛІЙ ЖИВИЙ