В «Україні», як у Європі: товариство «Україна» на Тернопільщині поповнилося надсучасною технікою

Товариство «Україна», яке працює в селі Скориках на Тернопільщині, поповнилося надсучасною технікою — потужними ексклюзивними гусеничними тракторами «John Deere» і високошвидкісними агрегатами надточного висіву зерна «Väderstad».

Якщо тільки почути захопливі розповіді про товариство «Україна», що в Скориках Підволочиського району, то вважайте, що ви дізналися про господарство, його керівника й людей, які там працюють, лише дещицю. Важливо самому там побувати й побачити, що й як влаштовано, аби потім довго бути під враженням того, як можна побудувати Європу на окремо взятій території в невеликому селі. 

Найновіша техніка, найпередовіші технології, найбільші в області зарплати, чи не найпродуктивніші поля і найвищі врожаї та надої… Це — про товариство «Україна», яким керує Герой України, знаний не лише в області, а й в усій державі аграрник Олег Крижовачук. Як сам зізнається, пріоритетів у роботі в нього кілька, зокрема — шанобливе ставлення до людей, з якими разом трудиться, чиї поля обробляє, дбайливе — до корови-годувальниці й до землі, яка щедро віддячує врожаями. А високоякісна техніка «John Deere» і «Väderstad», яку днями передала компанія-дилер «Агросем» товариству «Україна», свідчення цьому. Адже працює вона за інноваційними технологіями, що бережуть грунт, з обладнанням світових зразків для зручності й комфорту операторів-трактористів.

Ексклюзивні потужні гусеничні трактори, які отримало товариство, були призначені для Австралії. Але компанія «John Deere» визначила, що в ТОВ «Україні» потреба в них більша. Тому вони нині тут. А таких агрегатів з висіву насіння, які також цього дня було передано товариству, знайдете не в багатьох українських господарствах: при посіві ними на полі не губиться жодна зернина — все розраховано дуже точно. Зважаючи на те, що в господарстві висівають високоякісний і дорогий насіннєвий матеріал, дбають, аби отримати зерно високої категорії, така техніка необхідна.

У Скорики з нагоди урочистої передачі техніки приїхали представники «Агросему», компаній «John Deere»» і «Väderstad», зібралися провідні спеціалісти товариства. Також керівник господарства Олег Крижовачук цього дня зустрічав у себе й членів президії ради сільгосппідприємств Тернопілля. Вони привітали свого колегу Івана Адамовича Чайківського як кандидата в народні депутати України, за якого віддали свої голоси найбільше виборців 165-го виборчого округу, де він балотувався.

 

— Уперше, як народного депутата, ми раді зустріти сьогодні тут нашого побратима, члена президії ради сільгосппідприємств області Івана Адамовича Чайківського. Приємно також, що нині до нас завітав, як народний депутат, Ігор Володимирович Василів, який здобув перемогу у 164-му окрузі. Покладаємо великі надії на те, що народні депутати від нашого краю будуть розробляти й підтримувати в парламенті законопроекти, спрямовані на розвиток аграрного виробництва як двигуна економіки всієї держави, — каже Олег Крижовачук, вітаючи новообраних народних депутатів.

За словами Олега Петровича, підтримка аграрного сектору дасть можливість активніше відкривати переробні підприємства, виробляти продукцію в Україні, а не відправляти сировину за кордон. У нас для цього є всі можливості, що й демонструє товариство «Україна».

А досягнення «України» й справді вражають. Про успіхи господарства вже не раз писали. Але не можу втриматися, щоб не нагадати, бо нечасто можеш побачити на власні очі маленьку Європу на території України. Чого вартий тільки насіннєвий завод, аналогів якого в нашій державі немає. Навіть у Європі таких усього п’ять. Як розповів Олег Петрович Крижовачук, баварці, які приїжджали ділитися досвідом, жартували, що після побаченого самі готові доєднати свої землі до скориківських і влитися в це господарство, настільки вразили їх організація виробництва, інноваційні технології, розумний підхід до справи, де кожна дрібниця врахована й «працює».

Олег Крижовачук показував своє господарство й з гумором коментував.

— Тваринництво — це чотири «к», — розповідав Олег Петрович. — Корова, корми, кадри, корівник. Ось бачите, корівники, побудовані за дев’ять місяців. Це є єдині в Україні будівлі такого призначення, що покриті так званими сендвічами. Корова має бути доглянута й перебувати в комфорті.

Сендвіч-панелі — багатошарові вентильовані покриття, які може собі дозволити далеко не кожне господарство. Але корова тут в особливій пошані.

— Ось бачите, у нас працюють роботи в корівниках, — продовжує Крижовачук. — Вони підгортають корми коровам. Із 12-ї години дня до шостої ранку робот має підгорнути коровам корми вісім разів — так запрограмований. З їх впровадженням корови почали їсти на два кілограми більше на добу, а отже, більше молока дають. Робот — це дуже вигідна штука: не п’є, не курить, не краде й не спить.

Вражає і сучасний кормовий двір, де вивірені й висота стін, і нахил підлоги. Не впевнена, що такий є у решті господарств нашого краю, бо коштує десятки мільйонів гривень. На таких проєктах у господарстві кошти не економлять, адже, як каже Олег Петрович, нагодована й вдоволена корова — багатий господар і ті, хто біля нього. Тут зберігається для худоби солома й сіно вищого класу. Молочний зал у господарстві абсолютно новий для України.

— Мою корову тут бачать три рази на день: чи вона «усміхнена», чи худла, чи поправилася — все покаже комп’ютер і скаже, що треба робити, — розповідає Олег Петрович. — У нас дев’ять раціонів годівлі тварин — залежно від потреби. Доїмо 1340 корів, кожна дає по 36 літрів молока на добу. Від кожної корови щодня продаємо 35 літрів молока екстра гатунку. За 20 робочих днів зарплата доярів — 26 тисяч гривень. Перед собою ставимо завдання: довести середню зарплатню в господарстві до 20 тисяч гривень уже до кінця цього року. Всі працівники в нас офіційно оформлені, всі ми платимо податки й цим гордимося.

Біля телятника показує на цікавий пристрій.

— Це — молочний «Шаттл», а по-народному — молочне таксі. У ньому налаштована температура молока для телят 38 градусів. До кожного під’їжджає й «годує», дає по два літра молока — не менше й не більше. Он у загоні телята від двох до шести місяців, до них не потрібно зайвий раз заглядати, а там родильне відділення під особливим 24-годинним доглядом. Як часом знервуюся, ставлю машину й іду до телят… Тут радію — вони ж красиві, як усі діти…

Телятка від народження до двох місяців мають вигодовуватися надворі. Але як бути з тими, хто за ними доглядає? У господарстві знайшли вихід: зробили над загонами навіс, щоб людям було зручно працювати і в дощ, і в спеку.

Олег Крижовачук гордиться своїми працівниками. Розповідає, як його хлопці зробили такі клітки для телят, які в Канаді господарство мало б закупити за сотні тисяч доларів. І хлопцям добра зарплата, і господарству вигода. Щоб люди відчували себе в комфорті, коли їдуть на роботу, придбав за кордоном п’ять мерседесів. На митниці, каже, йому біля скроні пальцем крутили, мовляв, на таких автівках тільки в Барселону возити, а не на ферму. А він переконаний, що люди, які в нього працюють, варті, аби з комфортом їздити на роботу.

Планів у Олега Крижовачука дуже багато. Наступного року, зокрема, насіннєвий елеватор для насіннєвого заводу планують ввести в експлуатацію.

— Будуємо склад готової насіннєвої продукції — єдиний такий в Україні, — каже Олег Петрович. — Там має бути спеціальний мікроклімат — тільки 14 градусів за Цельсієм. Зерно зберігається, шкідник не множиться. Адже наше завдання: все те, що продає товариство «Україна», має бути гарантовано високоякісне, даємо гарантію на 200 відсотків. Якщо пишемо, що це зерно першої репродукції, то це — перша репродукція. Ми готові показати кожне поле, де вирощуємо зерно, дати контактні телефони, бо відповідаємо за те, що виробляємо.

Олег Петрович Крижовачук каже, що вдячний Господові за те, що нагородив його не тільки дуже доброю землею, а й дуже хорошими спеціалістами. Одні з них старші, з досвідом, є такі, які працюють династіями десятки років у цьому господарстві, інші — зовсім молоді, але відповідальні й дуже талановиті в своїй справі.

— Я всіх їх вважаю своїми партнерами, — каже Олег Крижовачук. — Хочу, щоб фірмою вони гордилися так, як я. Адже все, що ми робимо тут, у господарстві, робимо з любов’ю, з надією на те, що наша праця розвиватиме державу, що побудуємо краще майбутнє для наших дітей, збережемо для них нашу землю.