Галицьке містечко, яке стало відомим на весь світ

13:00 | 4.07.201112:41 | 3.07.2011 Redaktor 508 Views

Перед другою світовою війною, скромне галицьке містечко Глиняни раптом стало відомим на весь світ. Дивовижна подія сталася у місцевій дерев`яній церкві Успення. У 1935 році постало питання про те, аби розібрати церкву Успення Пресвятої Богородиці. Збереглися написані священиками документи, які засвідчують, що храм справді був аварійним, що міг завалитися купол. Отці мали намір поставити на місці церкви пам’ятний знак. 6 січня 1936р., перед Різдвом, довкола церкви бігали три семирічні дівчинки – Ізабелла Новак, Ярослава Паньків та Богдана Маркевич. Раптом вони побачили, що храм загорівся – у вікнах з’явилися дивні відблиски. Через шпарки в дверях дівчатка почали туди заглядати. Пізніше Ізабелла згадувала, що це світився старий почорнілий від часу образ. Перелякані діти поспішили повідомити паламаря Івана Ціслецінського, який мав ключі від церкви. Тремтячими руками чоловік відкрив храм, а коли глянув на запрестольний образ – заплакав і почав молитися. Чорне тло Розп’яття увесь час змінювалося райдугою. Оговтавшись, чоловік почав бити у дзвони. Жителі містечка бігли до храму, розповідаючи один одному, що “диво сталося у церкві”. Це “щось” коїлося з образом впродовж трьох тижнів. Лише коли світло погасло, люди побачили, що образ самовідновився – вкрився позолотою. У 1936р. фото трьох дівчаток Богдани, Ярослави та Ізабелли зроблене о.Михайлом Гаврилюком, розлетілися по цілому світові. До Глинян почали масово приїздити люди – усі вулиці містечка були заставлені возами. А люди з усіх-усюд їхали і їхали в Глиняни. Було заведено спеціальну книгу, до якої отець Володимир Тим’як записував чудесні зцілення – впродовж 1936-1939 років їх назбиралося близько 3 000.