Наталія Брикса: «Реабілітація – важлива складова повноцінного лікування»

Про реабілітацію як важливий компонент лікувального процесу в Тернопільській університетській лікарні дбають повсякчас. У фізіотерапевтичному відділенні пацієнти медичного закладу можуть отримати широкий спектр процедур. Лікарі-фізіотерапевти вивчають нові методики, сучасні та ефективні технології й впроваджують їх у практику. Як це відбувається, з’ясовували в завідувачки фізіотерапевтичного відділення та кабінету ЛФК Наталії Брикси.

– Наталіє Ярославівно, не секрет, що реабілітаційна медицина в Україні та й у нашому краї, нині виходить на новий, значно вищий рівень. З чим це пов’язано?

– Те, що реабілітаційні послуги «набирають обертів», є цілком закономірною тенденцією. Саме зараз Україна поступово опановує європейський підхід до реабілітації. Щоправда, цей шлях позначений доволі загрозливою ситуацією – в Україні з кожним роком збільшується кількість людей з обмеженими фізичними можливостями. Такий стан справ спричинений не лише старінням мешканців, а є наслідком способу життя сучасної людини. Особливо непокоїть стійке погіршення стану здоров’я молодого покоління – й це доведений медиками та науковцями факт. Отож і надалі серед найбільш топових залишається питання відновлення адаптаційних можливостей організму, реабілітація порушень гоміокінезу.

– Лікування людини, найбільш наближеними до природних, методами, яке бере початок ще з прадавніх часів, й нині не втратило своєї актуальності?

– Саме так. Ще лікарі Стародавньої Греції та Риму використовували в лікувальних комплексах фізичну активацію пацієнтів через реабілітаційні методи та масаж. Скажімо, в китайських лікувально-гімнастичних школах лікували недуги серця, легень, викривлення хребта, переломи кісток і вивихи. Цікаво, що майже в усіх провінціях Китаю в цих школах готували лікарів-«таоссе», які відмінно володіли методиками лікувальної гімнастики та масажу. Особливо в медичній практиці Стародавнього Єгипту, Індії, Греції, Риму, Китаю величезне значення надавали масажу, який проводили найдосвідченіші цілителі.

«Масаж хворій людині потрібний, а здоровій – необхідний»

– До речі, про масаж. Що насамперед повинен знати пацієнт, аби не завдати собі шкоди? І навпаки – як подолати хворобу з допомогою масажу?

– У нашому відділенні працює кілька професійних масажистів. Вони справжні знавці цієї справи, тому слова подяки від пацієнтів у нас лунають доволі часто. Масаж застосовуємо чи не на всіх етапах реабілітації хворих, у комплексному лікуванні захворювань і травм опорно-рухового апарату, за підгострих та хронічних захворювань серцево-судинної системи, у хворих з проблемами нервової та травної, дихальної систем. Хоча можливості цієї стародавньої практики необмежені – масаж призначають як спосіб первинної та вторинної профілактики, задля відновлення працездатності за фізичної та розумової перевтоми, стресових станах, з косметичною та естетичною метою. Це – потужний засіб для фізичної досконалості. Пересічна людина, напевно, й не здогадується, скільки класифікацій налічує сучасний масаж. Це і лікувальний (загальний та локальний), і гігієнічний, і спортивний, косметичний та ще багато інших. Є поділ на загальний, це коли масажують все тіло, та місцевий, якщо потрібно локально попрацювати в певній ділянці. Наші фахівці володіють усіма цими техніками, звісно, в тих межах, які вимагає заклад третинного рівня, бо, скажімо, такі, як косметичний чи естетичний масаж, виконують уже в центрах краси чи спеціалізованих клініках.

Як лікар-фізіотерапевт, рекомендую всім людям хоча б раз на рік пройти сеанси саме лікувального масажу. Бо він є науково обґрунтованим, найбільш адекватним і фізіологічним з точки зору особливостей організму людини. Розрізняють кілька його різновидів: класичний, сполучно-тканинний, сегментарно-рефлекторний, точковий, за Манановим, апаратний. Найбільш відомим і поширеним є ручний класичний масаж. Принцип його дії базується на рефлекторних, нейрогуморальних, нейроендокринних та обмінних процесах, які регулює центральна нервова система, що залежить від використання розмаїтих прийомів – погладжування, розтирання, розминання, вібрації, а також сили та тривалості впливу. Це дає змогу досягнути поставленої мети, а саме отримати тонізуючий чи заспокійливий ефект.

– Які основні вимоги до лікувального масажу?

– Насамперед пацієнт повинен зайняти максимально розслаблювальну позицію, тобто масажист повинен надати його тілу щонайбільш фізіологічне положення, правильно укласти з урахуванням функціонального стану м’язевих груп. Рухи проводяться за ходом лімфатичних шляхів у бік до найближчих лімфатичних вузлів. Масаж не повинен викликати больових відчуттів. Також пацієнти мають знати, що потрібно дозувати масажні прийоми, а інтенсивність їх виконання має відбуватися поступово. Фахівець вирішує, як йому комбінувати ті чи інші прийоми цієї техніки. Стосовно тривалості курсу масажу, про що мене часто запитують пацієнти, то він залежить від багатьох чинників – важкості захворювання чи травми, особливостей клінічного перебігу хвороби, загалом їх кількість може становити від п’яти до 25 процедур. А ось тривалість однієї процедури – загалом 30 хвилин. Наші фахівці використовують для цього спеціальну методику розрахунку в одиницях.

– Чи є якісь протипокази до цієї процедури?

– Звісно. Як і кожна медична процедура, масаж має низку протипоказів. Тут також актуальне золоте правило медицини: «Не зашкодь!». Масаж не призначаємо людям з гострими запальними захворюваннями, хворобами крові, інфекційними недугами шкіри. Не дозволено проводити цю процедуру пацієнтам, у яких є шкірна висипка, пошкодження та подразнення дерми. Протипоказом є хвороби, які спричиняють гостре запалення вен, тромбоз судин, аневризма судин і серця, запалення лімфатичних судин, активна фаза туберкульозу, ревматизм в активній фазі, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки в активній фазі, хронічний остеоміоліт, злоякісні пухлини, СНІД, сифіліс, психічні розлади.

Особливу увагу хочу привернути до проблеми, коли масаж проводять непрофесійні особи, дилетанти або люди, які вважають себе цілителями, без спеціальної медичної освіти. Можу навести чимало прикладів такого невмілого втручання, коли недужі замість оздоровлення отримали хіба шкоду після таких «оздоровлювальних процедур». Кількість масажних кабінетів, де працюють особи без належної освіти та навичків, на жаль, у нашому місті зростає. В своїй практиці мені доводилося спостерігати випадки загострення недуги, переломи кісток і пошкодження м’язів після відвідин таких горе-цілителів.

– Якщо ж масаж проведений якісно, то чого очікувати?

– Після того, як побуваєте у професійного масажиста, ваше тіло немов отримає друге дихання – розслабляться м’язи, покращиться настрій, зменшиться чутливість до негативних чинників зовнішнього середовища. Під впливом масажу злущуються та видаляються змертвілі клітини епідермісу, посилюється приплив артеріальної крові до тканин, що поліпшує їх живлення. Людина помічає, якою пружною та еластичною стала її шкіра, ніби омолодилася. Працівники офісів і ті, в кого сидяча робота, розповідають, що після сеансів масажу відчувають, що нервова система запрацювала по-новому, бо, й справді, нервові закінчення, що є у шкірі, нормалізують функціональний стан нервової системи. Дихати стає легше, адже масаж посилює газообмін у тканинах і збільшує насичення крові киснем.

Отож не лінуйтеся, а звертайтеся до фахівців. І хоча б раз на рік курсом майже 10 процедур робіть масаж, який збереже вам молодість і подарує здоров’я.

«Позбутися болю з допомогою струму»

– Знаю, що у вашому відділенні з успіхом використовують й інші методи фізіотерапевтичного впливу, приміром, електролікування. Розкажіть детальніше про ці методики.

– Так, ми застосовуємо й ці реабілітаційні методики. Суть електричної стимуляції переслідує дві мети. Перша – перешкодити передачі больових сигналів у мозок, друга – стимулюючи скорочення м’язів, впливати у такий спосіб на м’язову електричну активність. Для цього струм стимулює м’язи й тканини, змушуючи їх виробляти ендорфіни, всім відомі, як гормони щастя, й вони «працюють» як природний болетамувальний засіб. Згодом ендорфіни інтерпретуються мозком замість нервових сигналів болю. Застосування змінних електричних струмів у м’язах може також викликати скорочення для запобігання м’язової атрофії та допомогти у відновленні м’язової маси після травми. Апарати, які використовуємо в повсякденній практиці, підлаштовуємо індивідуально до кожного пацієнта. А от інтенсивність струму визначена у спеціальних методиках електротерапії, що застосовують в конкретному випадку.

Які ж типи струмів використовуємо в електротерапії? Це – транскутанна електрична стимуляція нервів (TENS). Вона призначена для контролю болю. Інтерференційний струм, який знеболює та поліпшує м’язову діяльність. Короткі хвилі, що слугують збільшенню розтяжності колагену, зменшенню жорсткості суглобів, полегшенню болю й спазмів, а також допомагають у регенерації м’яких тканин. Активно застосовуємо ультразвук. Він призначений для лікування патології м’яких тканин. Маємо й лазеротерапію. Це – випромінювання електромагнітних хвиль, що складаються з фотонів, які подорожують у просторі. Призначаємо її для знеболювання, зменшення запалення та для стимулювання репарації пошкодженої тканини. Незалежно від того, який струм застосовуємо, всі вони мають одне завдання – виробляти певний ефект на місці, що підлягає лікуванню. Це досягається через реакції тіла на електричний стимул. Кожен електричний струм має свою мету й стимулює організм виробляти різні фізичні, біологічні та фізіологічні реакції. Але завдання фізіотерапевта оцінити та обрати, який електричний струм є найбільш прийнятним для лікування певної патології.

– Де найчастіше застосовуєте електротерапію, за яких недуг?

– Електротерапія є дуже вигідною в реабілітаційному процесі, адже це лікування, яке можна використовувати у переважної більшості пацієнтів (з невеликою кількістю протипоказань). Важливо, що це неінвазивний метод. Він не викликає залежності, його можна застосовувати щодня, навіть у кілька разів в один і той же час, якщо це необхідно, не спричиняє побічних ефектів і є цілковито безпечним. Ми використовуємо цю методику за найрізноманітніших ортопедичних, неврологічних, дихальних і гінекологічних патологій. На додаток до всіх цих переваг, хочу зауважити, що електротерапія допомагає керувати болем, знижує набряк, сприяє релаксації м’язів, зниженню м’язових скорочень і регенерації м’яких тканин. Спостерігаємо, як динамічно відбувається загоєння кісток за переломів у пацієнтів, підвищується продуктивність м’язів, тому вважаємо електричну стимуляцію своїм союзником у боротьбі з болем.

– Які процедури електротерапії призначаєте пацієнтам університетської лікарні?

– Наразі у фізіотерапевтичному відділенні Тернопільської університетської лікарні маємо чимало електроапаратури для проведення всіх цих процедур. Це – і класична апаратура для проведення гальванізації та електрофорезу, метод, за якого лікарську речовину вводять в організм з однойменного полюса, тобто того полюса, заряд якого такий же за знаком (+ або –), як і в активній частині лікарської речовини, яку вводимо в організм. Також є апарат для діадинамотерапії, яким швидко усуваємо розмаїті больові синдроми, приміром, ниркову коліку, напади подагри. Нещодавно оновили відділення сучасним апаратом «MTR-stim» (двоканальний) німецького виробництва з інтенсивністю струму до 90 мА та діапазоном від 2Hz-100Hz. Хочу наголосити, що цей фізіологічний метод лікування має дуже широкий діапазон показів до використання як в терапевтичній, так і хірургічній практиці.

– Наталю Ярославівно, що побажали б читачам «Університетської лікарні» на завершення розмови?

– Звісно, здоров’я. Будьте оптимістами, прислухайтеся до свого організму та дбайте про себе завчасно!

Лариса ЛУКАЩУК,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)

Джерело: Газета “Медична академія”