Міський Почаївський голова-регіонал віддав лікарню, котра належить громаді цілого району, Московському патріархату

7 грудня 2011року депутат Почаївської міської ради  Костянтин Красовський звернувся до прокурора Тернопільської области І.Мельничука. Підставою для звернення стало рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради “Про передачу Почаївській Свято-Успенській Лаврі споруди Почаївської лікарні”.

Передані споруди є спільною власністю громади Кременецького району, про що свідчать інвентарні картки лікарні, рішення Кремецької районної ради п’ятого скликання про спільну власність громад Кременецького району та статут лікарні. Враховуючи те, що виконавчий комітет Почаївської міської ради, згідно зі ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, не мав права розпоряджатися майном спільної власности громад Кременецького району, прокурор Кременецького району зобов’язаний був вжити заходів щодо запобігання ухваленню рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради №89.

Проте прокурор Кременецького району не тільки не зупинив порушення завчасно (оскільки, згідно з ч.3 ст. 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у нього було 20 днів для вивчення даного питання). Навпаки, прокурор, скориставшись своїм службовим становищем, сприяв цій заздалегідь спланованій великомасштабній крадіжці, про що свідчить вимога прокурора Кремецького району № 719 вих.№81 від 14 березня 2011р. головному лікарю лікарні Б.Кучеру. На момент вимоги прокурора Кремецького району до головного лікаря Почаївської лікарні посаду прокурора Кременецького району обіймав О.Денисюк. У цей же час відбувалася інвентаризація майна лікарні. Користуючись ст. 8, 20 Закону України “Про прокуратуру”, керуючись Указом Президента України №125, Указом Президента № 279 та розпорядженням Кабінету Міністрів України №376-р, прокурор Кременецького району О.Денисюк звернувся до головного лікаря Почаївської лікарні з вимогою призупинити будь-які дії щодо інвентаризації майна лікарні з метою передати релігійній громаді у власність культові будівлі, а саме – споруди лікарні. Тим самим він підвів головного лікаря Б.Кучера під кримінальну відповідальність відповідно до ч.4 ст. 41 Кримінального Кодексу України.

Депутат, провівши розслідування, виявив, що прокурор Кременецького району не мав права вимагати від головного лікаря призупиняти інвентаризацію, оскільки:

– в Указі Президента України №125 від 04 березня 1992 р. в частині третій зазначено: “…протягом 1992–1993 років здійснити передачу релігійним громадам у власність чи безоплатне користування культових будівель, що використовуються не за призначенням…”, тобто термін дії Указу стосувався періоду 1992–1993 років і не міг бути підставою для вчинення чи призупинення вчинення будь-яких дій у 2011 році;

– Указ Президента України № 279 від 21 березня 2002р. постановляє вимогу до Кабінету Міністрів України утворити до 1 травня 2002 року міжвідомчу комісію для підготовки пропозицій щодо відновлення прав церков і релігійних організацій з метою розроблення плану заходів, спрямованих на відновлення порушених прав церков і релігійних організацій. На виконання згаданого Указу Президента було ухвалено розпорядження Кабінету Міністрів України № 376-р “Про заходи щодо виконання Указу Президента України від 21 березня 2002 р. № 279” від 11 липня 2002р., яке втратило чинність на підставі Постанови КМУ № 753 ( 753-2005-п ) “Про ліквідацію деяких комісій, рад та робочих груп, утворених актами Кабінету Міністрів України, і визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України” від 18.08.2005р.

У частині 4 роз’яснення Вищого арбітражного суду України за № 02-5/109 від 29.02.1996 року вказано: “Під культовими будівлями та майном слід розуміти будівлі і речі, спеціально призначені для задоволення релігійних потреб громадян. Тому, зокрема, не можуть бути визнані культовими будівлями ті приміщення, що пристосовані для проживання священнослужителів та інших служителів культу, якщо вони не є невід’ємною частиною культової споруди і не знаходяться на земельній ділянці, необхідній для обслуговування цієї споруди (сторожка тощо). Зазначені обставини можуть встановлюватись документами служби технічної інвентаризації”;

Враховуючи п. 31 ст. 106 Конституції України “…Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України…” те, що лікарня забезпечує гарантії, зазначені у статті 3 Конституції України: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю…”, права релігійних організації можуть бути обмежені в інтересах охорони здоров’я населення відповідно до 35-ї статті Конституції України.

Незаконні дії суб’єктів злочину (ст.18 Кримінального Кодексу України) завдали матеріальних збитків громаді Кременецького району в розмірі шістсот п’ятдесят три тисячі триста сорок три гривні (653343 грн.), що, згідно з ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 365, ч.2 ст.367 Кримінального Кодексу України, розцінюється як крадіжка з перевищенням влади або службових повноважень в особливо великих розмірах і тягне за собою кримінальну відповідальність. У зв’язку із тим, що співучасники є суб’єктами відповідальности за корупційні правопорушення, було порушено ст. 21 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”. Окрім матеріальних збитків, передача приміщень лікарні ставить під загрозу соціальні гарантії громадян, які захищені ст. 3, 27, 35, 43, 49 Конституції України.

Зазначивши вищенаведені факти, Костянтин Красовський вимагає від прокурора Тернопільської области вжити заходів прокурорського реагування щодо:

– незаконних дій посадових осіб виконавчого комітету Почаївської міської ради;

– дій Денисюка О.А., який на той час був прокурором Кременецького району;

– дій головного лікаря РКЛ № 2 Кучера Б.Є.;

– дій голови Кременецького району Гуславського А.А.;

– незаконної передачі виконавчим комітетом Почаївської міської ради майна громади Кременецького району Почаївській Свято-Успенській Лаврі з заходами щодо повернення майна територіальній громаді Кременецького району;

– виявлення осіб (організаторів, виконавців, співучасників), причетних до корупційної схеми (ст.26 Кримінального Кодексу України), наслідком якої стало викрадення зі спільної власности громад Кременецького району майна з балансовою вартістю шістсот п’ятдесят три тисячі триста сорок три гривні (653343 грн.).