Строки загальної мобілізації в Україні невдовзі спливають: чи можуть її подовжити після 24 травня

24 травня спливає період у 90 днів, на який було оголошено загальну мобілізацію в Україні. Утім, її можуть продовжити: НВ розповідає, що про це відомо.

Скільки ще триватиме мобілізація в Україні?

Загальна мобілізація в Україні, яка проводиться на всій її території, триває з 24 лютого. Своїм указом мобілізацію оголосив президент України Володимир Зеленський одразу з початком повномасштабного вторгнення Росії. Згодом цей указ законодавчо закріпив український парламент (3 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла закон Про загальну мобілізацію).

Відповідно до указу, мобілізація проводиться протягом 90 діб — тобто з 24 лютого вона триватиме щонайменше до 24 травня включно.

Чи можуть продовжити мобілізацію після 24 травня?

Так, можуть — і, ймовірно, продовжать. Про це ще на початку травня попереджав начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач на спеціальному брифінгу. 

«Все залежить від обстановки, яка складеться станом на той момент, коли вона [мобілізація] має закінчитися. Якщо така потреба буде, будуть продовжуватися бойові дії, то однозначно буде потреба поповнити фахівцями наші військові частини. Тому керівництвом буде продовжена мобілізація після 24 травня», — зазначив Горбач.

Вочевидь, бойові дій в Україні не завершаться до цієї дати. 13 травня міністр оборони Олексій Резніков навпаки попередив українців, що «ми входимо у нову — довготривалу — фазу війни». «Щоб перемогти в ній, треба ретельно планувати ресурси, уникати помилок, проєктувати нашу силу так, щоб ворог, врешті-решт, не витримав», — наголоси Резніков.

У цьому ж повідомленні, розповідаючи про закупівлі і виробництво усього необхідного для оснащення українських захисників, Резніков відзначив, що в Міноборони «орієнтуються на потребу забезпечити 1 млн людей, які долатимуть ворога». 

Кого можуть мобілізувати наступними?

За словами Горбача, це «залежить від обстановки, яка складається на бойових порядках і від потреб у військовослужбовцях: можливо, це будуть офіцери, можливо, сержанти, а можливо — солдати».

Досі, за його словами, найактивніше призивали тих, хто має досвід проходження військової служби або досвід проходження навчальних зборів під час мирного часу. Йдеться про громадян (здебільшого чоловіків) віком від 18 до 60 років.

Черговість та обсяги призову військовозобов’язаних і резервістів в межах мобілізації визначає Генштаб ЗСУ.

Мобілізація після 24 травня: яка це буде хвиля?

Попри те, що формально часто виділяють чотири черги (хвилі) мобілізації, у цьому процесі після 24 лютого не було жодних спеціальних хвиль.

«Є одна хвиля з різними періодами: в якийсь призивали більше, в якийсь менше, в якийсь була пауза. Документально хвиль мобілізації не визначено», — запевнили в Командуванні Сухопутних військ ЗСУ.

Хто може уникнути нового етапу мобілізації?

Поки що правила залишаються незмінними. Призову на військову службу під час мобілізації не підлягають такі категорії військовозобов’язаних:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку вйськово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
• інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Також призову під час мобілізації, на особливий період не підлягають:

• здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення АТО/ООС з числа військовослужбовців, працівників, залучених до проведення АТО/ООС підприємств тощо.

Утім, особи, які належать до певних категорій з переліків вище, можуть підлягати призову за власним бажанням.