MONATIK вирішив допомогти втілити благородну мрію тернопільського студента-медика (інтерв’ю)

23-річний студент-медик з Тернополя Віктор Гунька вирішив втілити свою, на перший погляд, божевільну мрію – обміняти скріпку на приватний медичний кабінет. Історія обмінів почалася ще у вересні. Спершу хлопець поміняв скріпку на мило, мило на більярдний шар, далі напій «Бехерівка», скляні вітрини для магазину, відпочинок в Карпатах в котеджі, дорогі навушники фірми «Apple» AirPods. На цьому етапі Віктор придумав дещо цікаве: не міняти навушники на телефон, як пропонували, а долучити до проекту відому людину, зірку українського шоу-бізнесу Дмитра Монатика. І це йому вдалося. Як тернопільський студент дійшов до успішного артиста та що цьому передувало Віктор Гунька розповів читачам «Погляду».

Розкажи, звідки ти дізнався про історію з червоною скріпкою?

В мене в житті був непевний період, такий дисбаланс, і я вирішив трохи підбадьоритися, дивився різні мотиваційні відео. Одне з них було про те, як у 2005-му році канадієць Кайл Макдональд обміняв звичайну червону канцелярську скріпку на приватний будинок шляхом декількох обмінів. Це була його мрія. Історія мене здивувала, але я одразу не звернув на неї особливої уваги, не загорівся. З часом став про те думати частіше, ідея крутилася в моїй голові десь два тижні і тоді я вирішив трансформувати її на свій лад. Моя мрія – медицина, тому я вирішив обміняти одну червону скріпку на приватний медичний кабінет. Я обдумував, як таку мою заяву сприймуть люди і чи підтримають. Спершу цим я поділився зі своїм другом і він мене підтримав. Сказав, що крута ідея, варто спробувати, можливо все і вийде. Тоді я і вирішив розпочати такий проект.

Чому ти вирішив поміняти її саме на кабінет, а не на власну квартиру, як той канадієць, чи на машину?

Бо машина це матеріальне, це те, що я точно можу отримати. Якщо моя головна мрія (медицина) здійсниться, то все інше також прийде. Така моя позиція. Якщо ти маєш улюблену роботу, займаєшся тим, чим хочеш, то і дім прийде і машина прийде. Це не основне, а хороші емоції від роботи, від того, чим ти займаєшся – це найкраще. Тому саме так.

Вікторе, розкажи чому вирішив стати лікарем, і чому саме отоларинголом, простіше ЛОР-лікарем?

Перша моя заява на медицину була ще десь з 3-х до 5-ти років. Тоді в мене сильно захворіла мама і я сказав, щоб вона не переживала, бо коли я виросту, то стану лікарем і вилікую її. І після того в житті часто стикався з медициною. Коли в школі настав момент вибору професії, я знову ж згадав про медицину.  Після 9-го класу я поступив в медичний коледж і там переконався, що це моє і це те, що мені подобається. Тому продовжив навчання в університеті. А чому саме отоларинголог? Основна причина, чому я вибрав цей напрямок це те, що я колись мав проблеми з лор-органами. Тоді більшість лікарів не могли поставити конкретний діагноз, кожен говорив щось інше, навіть радили оперативне втручання. Зараз я розумію, що вони просто хотіли заробити більше грошей. Бо насправді та проблема, з якою я стикнувся, є дуже простою і легко лікується. Я сам це все пережив і тому вирішив знайти відповіді на всі питання, вивчити способи лікування захворювань і справді допомагати людям, а не думати, як на них заробити.

Розкажи про перші обміни, які почалися ще у вересні. Як взагалі до такої ідеї поставилися близькі тобі люди? Яка була реакція в них?

Сім’я, друзі дізналися найперші. Мій друг, одногрупник, який перший про це почув, сказав, що я, як завжди, придумую собі щось божевільне. Але вирішив підтримати мене і з ним я здійснив перший обмін – скріпку на мило ручної роботи. Зараз він дуже щасливий, що зробив цей перший обмін, бо наразі робити обміни вже не так легко. Тепер щасливі всі ті, хто перші брали участь в обмінах, бо ставки ростуть і це вже не так легко.

В більшості всі інші поставилися до цього нейтрально. Ніби я маленький хлопчик, який намалював собі в голові дивну мрію і вірю, що здійсню її. Казали пробувати, але з підтекстом, ніби я помрію, в мене нічого не вийде і я про все те забуду. А коли вже відбувся обмін з MONATIK, то всі по-іншому почали говорити. Переважно захоплювалися, не вірили. Мені стільки приємного написали, хвалили, казали, що я приклад для наслідування. Одна дівчинка писала, що спершу не вірила, що таке можливо і думала, що це дурна ідея, а тепер в шоці з того, що мені вдається і навіть заздрить.

Як вдалося здійснити обмін з таким відомим українським артистом як MONATIK? Як він поставився до такої твоєї «божевільної ідеї»?

Насправді друзі радили мені не робити обмін навушників з Дмитром Монатиком. Вони казали йти маленькими кроками, поступово. Але мені чомусь дуже захотілося спробувати ризикнути, стрибнути одразу до нього. В один момент я сів і написав великий пост в Instagram, описав там всі нюанси і вирішив, що як буде – так буде. Я опублікував цей пост з проханням, щоб мої  підписники позначили Дмитра Монатика із запрошенням долучитися до обміну. Багато людей допомогли мені, позначали його. Загалом було більше 2-х тисяч позначок. І MONATIK це побачив. Він переглядав всі сторіз, але ніяк не реагував. Вранці я прокинувся і бачив, що люди й досі його позначають, але Дмитро мовчав. Я відчував, що скоро щось станеться. Вже коли був на парах, мені на телефон прийшло сповіщення, де співак написав, що мріяти не шкідливо, мріяти важливо і що він чекає нашої зустрічі. Я був дуже щасливий і дуже вдячний всім людям, які повірили і позначали його в коментарях. Насправді, якби не їхня підтримка, то все було би важче і не факт, що я дійшов би до такого успіху.

Ми міняли навушники AirPods на сертифікат, власник якого має два квитки на будь-який концерт Дмитра Монатика влітку на стадіоні Харкова, Одеси чи Дніпра, а також персональну зустріч із зіркою. Хочу, щоб власник сертифікату відчув те, що відчув я, коли приїхав з ним на зустріч. Бо це дуже позитивна і проста людина, таке враження, що це мій друг.

Чому ти вибрав саме його?

Я вибрав його, бо захоплююся ним як людиною і захоплююся тим, через що він пройшов в житті. Дмитру Монатику часто відмовляли, казали, що йому не світить велике майбутнє, він не стане успішною людиною. В результаті MONATIK – один з найдорожчих співаків в Україні і один з топових в шоу-бізнесі. Насправді я роздумував між декількома людьми. Але історія його життєвого шляху надихнула мене зробити обмін саме з Дмитром. Зараз я ще більше захоплююся цією людиною.

Ти казав, що почувався дуже щасливими в цей день. Для тебе це досягнення?

Чесно, я вірив, що все можливо, але чомусь до останнього думав, що він не відреагує. Насправді в мені боролися двоє: реальність, яка казала, що між нами велика прірва і нічого не вийде, і мрія, яка йшла зсередини і казала, що рамки лише в нашій голові і в мене все вдасться. Насправді, під час цього проекту мені багато разів відмовляли. І люди і фірми казали «ні», «ні», «ні» і це трохи розчаровувало. Але коли MONATIK мене підтримав,  це був один з найщасливіших днів в житті. Мені хотілося кричати від радості. Я не вірив, що це відбувається зі мною.

Як сприйняли твій останній обмін знайомі?

Багато людей мені писали привітання, поширювали цю історію в соцмережах. Насправді я ще ніколи не відчував такої підтримки. Мене на День народження так не вітали, як тоді. Навіть незнайомці вітали і казали що це дуже класно. Мені було приємно, це створило надзвичайну мотивацію в голові. Бо коли вірять в тебе і ти сам в себе віриш, то це дуже круто. Ще мені було дуже приємно, що Соломія Вітвіцька з каналу «1+1» опублікувала інформацію про цей обмін у своєму акаунті в Instagram. Ми списалися і вона cказала, що це хороша ідея, підтримала мене. Я не очікував такого.

Чи маєш чіткий план що робити далі? Бо мрія стає все осяжнішою…

Я відчуваю, що все стає реальнішим і відчуваю наскільки підросла й моя відповідальність. Коли я робив маленькі обміни, то розумів, що якби зупинився, то не було б нічого критичного. А зараз відчуваю відповідальність перед собою і перед всіма, хто вірить в мене і навіть перед самим Дмитром Монатиком, який сказав, що завітає на відкриття кабінету. Відповідальність зросла в сто разів, і зараз здаватися не можна.

План надалі є. Але я не буду розкривати всі карти. Зараз обдумую деталі, оговтуюсь від емоцій і планую далі всіх дивувати.

Втілювати задумане, обміняти скріпку на медкабінет тобі вдається. Чи думав ти про те, що якщо вдасться таким цікавим шляхом втілити мрію, то й кабінет буде також особливим?

Чесно, роздумував вже. І навіть над назвою думав. Спершу, коли тільки стартував проект, я планував відкрити  лор-кабінет, але сьогодні я мислю по-іншому. Я хочу створити круту лор-клініку. Щоб люди, які розчарувалися в лікуванні зверталися до нас і ми їм допомагали. Ось як люди їдуть в Інститут Серця. Хочу, щоб це також була така потужна клініка. Розумію, що це все можливо і коли починаєш йти до мрії, то вона стає реальною.

Вікторе, ти молодець і ти втілюєш справді унікальний проект. Яка твоя порада людям, які також мають якусь напівреальну мрію і ніяк не наважуються її втілити.

Перша порада – заберіть всі рамки, які є у вашій голові. Наприклад, рамки між простою людиною і якоюсь зіркою. Насправді зараз бар’єрів, перепон ніяких немає. Все можливо. Не треба боятися показувати який ти є. Світ тебе сприйме, головне вірити в себе і світ повірить в тебе. Ніколи не переставати боротись і не відкладати мрію на завтра. Бо часто в буденних справах ми важливе перекладаємо. Ми робимо термінові справи, але не робимо важливі. А в першу чергу потрібно робити важливі справи, які приведуть до мрії і до цілі.