Тернополяни в числі тридцяти тисяч тих, хто на Львівщині потрапив у Книгу рекордів (фото, відео)
27-29 липня в селі на Львівщині, де народився Іван Франко, пройшов фестиваль «Франко Фест». Тернополян там було немало, дехто навіть організовував автобус з нашого міста прямісінько до місця проведення фесту.
Хоча цьогоріч дійство відбулося вперше, але масштаби проведення стали чималими – практично усім сподобалося зручне місце розташування, а багатьом сподобалася і насичена програма. Оскільки вхід був вільним, то й фестивальників з усієї України назбиралося кілька десятків тисяч. В другий день фесту представники Книги рекодів Ураїни навіть зареєстрували рекорд масових заходів – 30 тисяч відвідувачів. Також внесли в цю Книгу рекордів і найвищу мистецьку піраміду – восьмиметровий вігвам, котрий був обвішаний малюнками за мотивами творчості Франка на шматках полотна. Найбільше фотографувалися біля малюнка з відомою фразою Івана Франка «Лупайте сю скалу!».
Фестиваль «знайшов» зручне місце локації
Коли приїжджаєш на територію фесту у село Нагуєвичі, і ще не орієнтуєшся що тут і де, то найперше, шо вражає – це протяжність наметового містечка. Наметів тут стільки, що здається, наче вони розкинулись долиною на кілька кілометрів. Мешкають фестивальники одразу ж за головною сценою, поруч протікає потічок, перейти який можна лише через місток – на початку фестивального поля, або вбрід – в кінці.
Фольклорні виступи не всім припали до смаку
За кілька сотень метрів перед великою сценою розмістилася маленька сцена. Там, уже в другий день фесту, з ранку до вечора відбувалися виступи колективів з різних районів львівщини, презентації селищних рад. Деякі мешканці сусідніх сіл, котрі вперше приїхали на подібного роду дійство, кажуть, що їм не подобається «виття бабульок» на малій сцені, і вони, не здогадуючись про існування вечірніх концертів сучасних гуртів на великій сцені, їдуть додому. А між тим, голоси у «бабульок» та молодих львівських виконавців, досить сильні. А пісні – переважно патріотичного спрямування. Звучали також композиції, присвячені сучасним подіям в Україні, зокрема – поділу народу законом про двомовність.
Літературна сцена рятувала від спеки
Говорили про те, що відбувається в державі зараз, і на літературно-мистецькій сцені. Там спілкувалися з глядачами франкознавці, актори, музиканти. Щоправда, не всім фестивальникам вдалося потрапити на виступи лекторів, оскільки програма фестивалю з різних причин зміщувалася. Але бажаючих відпочити біля літературно-мистецької сцени було чимало. Адже і лектори з гумором відкривали новий образ Франка та його внесок в українську культуру, і палючого сонця тут не було – виступи проходили в лісі, обабіч відомих стежок Каменяра, в той час, коли головна сцена фесту ще «мовчала» в передчутті нічних концертів.
Веселими розповідями та життєвими жартами відзначився на літературній сцені головний редактор культурологічного журналу «Ї» Тарас Возняк. А теплотою виступу – Сергій Василюк з гурту «Тінь Сонця». Під час виконання останніх його пісень зникло світло, і Сергій, сівши на край сцени, запропонував глядачам підсідати біля нього, аби було чути музику. Він також дав можливість чотирьом дівчатам поспівати з ним на сцені. Тому останню пісню «на біс» глядачі підтримували так, наче зараз грає гімн – стоячи, а також гучними оплесками.
Билися подушками і на лавці, і на землі
До речі, не зважаючи на спекотну погоду, відбувалися і заплановані спортивні змагання, хоч і не так масово, як інші частини програми фестивалю «Франко Фест». Перед великою сценою тут постійно ганяли м’яча та грали у волейбол. А також пройшов бій подушками: двоє людей б’ються білими мішками з соломою до тих пір, поки хтось один з них не оступиться і не впаде на землю. Щоправда, азарт так захоплював учасників, що вони продовжували товкти один одного навіть на землі.
Книга рекордів України поповнилася на «Франко Фесті»
На «Франко Фест» також запросили представників Книги рекордів України. Зі сцени вони офіційно виголосили та вручили грамоту організаторам за найвищу мистецьку піраміду в Україні. Величезний восьмиметровий вігвам став «родзинкою» фестивалю та зустрічав гостей, привертаючи увагу своїми різнобарвними сюжетами полотнищ. До його створення могли долучатися усі бажаючі.
Ще один рекорд організатори планували побити по кількості відвідувачів масового заходу. Для цього на містку через потічок стояли волонтери, що реєстрували фестивальників. Зі сцени ведучі повідомили, що за попередніми підрахунками «Франко Фест» відвідали 30 тисяч людей.
Вночі перед ценою «вибухала» земля
Цікавою «родзинкою» нічних виступів на фестивалі у Нагуєвичах стали чорні димові «гриби», котрі щовечора з’являлися в натовпі перед сценою. Складалося враження, наче то щось вибухнуло поміж глядачів. Тоді в повітрі стояв запах паленої резини, а в небо підіймався чорний димовий «гриб». В останню ніч фестивалю така хмара зненацька з’явилася під час виступу «От вінта», в часі, коли молодь танцювала «Танець черепах», тримаючись «гусеницею» один за одного.
Варто зазначити, що протягом дня добиратися до місця фестивалю «Франко Фест» було досить зручно. З Дрогобича постійно приїжджали автобуси. Не спинявся і потік автівок. Також, цілий ранок понеділка після закриття фестивалю, автобуси безперестанку розвозили фестивальників з величезними наплічниками та гітарами.
Люба Вовк, новини Тернополя «Погляд»
Коментарі вимкнені.