Як використовували собак під час війни у Бережанах

З початком ХХ ст. особливо загострюється інтерес до кінології. Вже під час Великої війни виділилась низка «собачих професій». Наприклад: патрулювання ділянки фронту, передача штабних паперів, пошук поранених у «сірих зонах», санітарні відлови траншейних гризунів тощо.

Сьогодні, опираючись на старі фото рідного міста, поговоримо про використання собак у військових перевезеннях.

Інспекції транспортного взводу собак у Бережанах. 1916 рік.
Фото зроблене біля будівлі Цісарсько-королівського крайового суду (kaiserlich-koniglich Landesgericht) (тепер головний корпус БАТІ). Біля возика з собаками – група офіцерів, на самому фото видно фасад будинку 1900 року на вул. Академічній (одразу ж нижче головного корпусу БАТІ)
Зверніть увагу на цікавий плотик, оздоблений декоративним ковальством. Більшість подібних кам’яниць мали невеличкі палісадники. Подібних огорож у нашому місті майже не залишилось. Час і нерозуміння людьми історичної цінності беруть своє.

В армію Австро-Угорщини собак набирали або викуповували у цивільного населення за відповідними критеріями витривалості та породистості.

Потребу в собачих возиках диктували ландшафт, якість доріг і клімат. Особливий інтерес штабу до їздових собак виникає в останні роки Першої світової, коли у деяких частинах був відчутний брак коней.

Командувач Південної армії Австро-Угорщини Фелікс Фон Ботмер під час інспекції транспортного взводу собак у Бережанах. 1916 рік.
Окрім возиків можна добре роздивитись головний вхід Цісарсько-королівського крайового суду (kaiserlich-koniglich Landesgericht). Помітно привідчинені (на сьогодні втрачені) оригінальні двері й прекрасні аркові вікна, а також декоровані металеві кронштейни при вході. Маю припущення, що на них могли кріпитись гасові ліхтарі. Також бачимо опори мережі комунікацій воєнних часів.

Возики на потребу армії виготовляли у містечку Візельбург. Вантаж возика міг бути найрізноманітнішим: від боєприпасів, акумуляторів, дров і питної води до медикаментів чи особистих пакунків військовослужбовців. Вантажопідйомність передбачена виробником – до 100 кілограм на тяглову тварину. Також на одному з фото бачимо вмонтовані лижі (на випадок снігопадів).
Один транспортний взвод налічував 5 возиків і 10 собак. Командир взводу зазвичай займав посаду унтер-офіцера, який у підпорядкуванні мав до 25 осіб. За необхідності кількість собак в упряжці збільшували до трьох.

На фото помітно, що при кожному возику є солдат для супроводу. Самі ж собаки, за штабними вимогами, перевозять вантажі у намордниках. Собачі повідки кріпили до пояса солдата супроводу. Також, цікавим елементом є окуляри для захисту від дорожнього запилення під час руху. На фото з Бережан вони підняті до рівня службового кепі.

P.S. На заголовному фото:  командувач Південної армії Австро-Угорщини Фелікс Фон Ботмер під час інспекції транспортного взводу собак у Бережанах. 1916 рік. Фото зроблене біля будівлі Цісарсько-королівського крайового суду (kaiserlich-koniglich Landesgericht) (тепер головний корпус БАТІ). На дальньому плані – невеличка вілла з різьбленим ґаночком та шпилями. Ще далі височіє бічний фасад Католицького дому кінця ХІХ ст., також добре помітно гасовий ліхтар.

Михайло Музичка

ред. Хоптяк І.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *