Левова частка популярних медпрепаратiв – малоефективна

Упродовж року українцi, за даними Мiнiстерства охорони здоров’я, придбали лiкiв на майже 20 мiльярдiв гривень. У середньому ми витрачаємо на пiгулки, краплi, мазi майже 400 гривень на мiсяць — половину мiнiмальної зарплати або пенсiї.

Серед країн СНД наша держава займає четверте мiсце щодо вживання медикаментiв на душу населення. Але чим ми лiкуємося? Чи завжди виправданими є призначення лiкарiв та ефективними недешевi препарати?

Популярнi мiфи про лiки “Експрес” попросив розвiяти фахiвців: Кирила Данiшевського, вiдомого мiжнародного експерта з питань здоров’я населення та реформ охорони здоров’я, керiвника росiйського Товариства спецiалiстiв доказової медицини; Iгоря Березнякова, лiкаря-терапевта, голову української Асоцiацiї за доцiльне використання антибiотикiв та Наталiю Коломiєць, лiкаря-педiатра, активiстку Лiги захисту громадянських прав.

— Є цiла група медпрепаратiв, якi люди купують постiйно, роками, з профiлактичною метою: для пiдтримки серця, судин, суглобiв тощо. Чи завжди доречними вони є у нашiй аптечцi?

К. Данiшевський:– Лiкарi почали призначати препарати на основi ацетилсалiцилової кислоти (аспiрину) людям iз гiпертонiчною хворобою —
для щоденного вживання. Хоча аспiрин треба приймати тим, хто мав iнфаркт чи iшемiчний iнсульт, але за умови, що немає загрози кровотечi. А ось при грипi, як уже доведено, аспiрин у жодному разi вживати не можна, бо це може спричинити не лише кровотечу, але й набряк мозку (синдром Рейє).

Або ж вiзьмiмо вiдомий ще з радянських часiв корвалол (валокардин). Вiн є майже у кожнiй хатнiй аптечцi. Проте дiючi речовини в ньому мiстяться у дуже невеликiй кiлькостi. Доведено, що вони помiчнi при кардiоневрозах, а от при стенокардiї дiють так само, як валiдол. Водночас звичайнi настоянки собачої кропиви та валерiани мають бiльший заспокiйливий ефект.

А розрекламованi кальцiєвмiснi препарати? Навiщо ковтати пiгулки,  якщо можна споживати бiльше кисломолочних продуктiв!

— Ще нас переконують, що лише прийом вiтамiнних комплексiв допоможе вберегтися вiд сезонних недуг…

К. Данiшевський:– Так, якщо людинi недоступнi фрукти та овочi. Маю на увазi космонавтiв. Iншим людям треба споживати яблука та часник, а не пити пiгулки.

— Але ж ми самi нерiдко призначаємо собi антибiотики. Тримаємо їх в аптечцi — про всяк випадок.

I. Березняков:– Антибiотики неприпустимо вживати “про всяк випадок”, iз профiлактичною метою, як це часто роблять люди, бо тодi вони взагалi не дiють. А лише при певних бактерiальних iнфекцiях, з урахуванням збудника хвороби. Антибiотикам не мiсце в хатнiй аптечцi — це не зеленка чи йод. Ще однiєю iз поширених помилок при застосуваннi антибiотикiв є використання їх при вiрусних недугах. Цi лiки взагалi не дiють на вiруси, навпаки, можуть провокувати побiчнi явища, наприклад, медикаментозну
алергiю.

— У нас дуже активно рекламують i противiруснi препарати. Приходиш в аптеку i думаєш: чи не купити їх собi?

I. Березняков:– Бiльшiсть “лiкiв вiд вiрусiв” — це препарати, розрахованi на те, щоби змушувати органiзм активiзувати противiрусний захист. Але безконтрольне їх вживання може призвести до збою в iмуннiй системi.

— Бiльшiсть людей намагається запастися “на чорний день” i протибольовими препаратами.

К. Данiшевський:– Тамувати такими лiками бiль тривалий час не можна, бо тодi не вдасться уникнути розладiв у роботi печiнки, нирок. Якщо не виявите першопричину болю, не оминете серйозного захворювання, навiть iнсульту.

— Чи можна якось уникнути “непотрiбних” лiкiв?

К. Данiшевський:– Ставте пiд сумнiв такi характеристики лiкiв, як “справляють загальнозмiцнювальний (омолоджувальний) ефект”, “тонiзують”, “пiдвищують iмунiтет”, надто розумнi фрази на кшталт
“ендогенне клiтинне дихання” чи, наприклад, “очищення та виведення шлакiв”, “стимуляцiя природних резервiв, роботи серця, печiнки, кишкiвника”.

Iрина КОНТОРСЬКИХ