Дороги, які обирають обраних

Що й не кажіть, а належати до керівної еліти, нехай і на рівні області, це – привілей не для кожного. От потрапив ти, скажімо, у «члени» якогось там бюро, ради, виконкому, правління і все – за розумної тактики і стратегії будеш ти крутитися на цій орбіті довго, хіба якщо вже зовсім не маєш клепки і погориш на такому, що вже тобі не поможуть колеги-«члени».

Зрештою, «бути в обоймі» провінційної керівної еліти, означає мати певні гарантії, коли тебе можуть «витягнути» у випадку необхідності земляки-посадовці вищого ґатунку, з Києва, чи скажімо, ті ж самі земляки при «хлібних» посадах з іншої області. «Бути в обоймі»,  це означає мати гарантію, що тебе як Щуку із відомої байки – кинуть у річку, навіть якщо ти у попередній водоймі жив собі, каламутив оте середивище, не забуваючи про себе, рідненького.

В одному із повідомлень  нашого порталу  йшшлося  про капітана міліці їз Тернопільщини якого голова ОДА фактично привселюдно назвав хабарником і, якого… згодом перевели на роботу у сусідню, Івано-Франківську область.  Або скажімо, візьмемо, знову ж таки, сусідню, Чернівецьку область. Доки вісім тисяч чернівчан роками чекають на квартири, місцевим держслужбовцям вдається отримати їх за кілька років чи навіть місяців. Чернівецькі посадовці отримують квартири з порушенням процедури надання житлової площі. , Наприклад, заступник прокурора області Геннадій Мовчан, який за місяць після призначення у Чернівцях отримав квартиру, нині тут не працює. Приблизно за чотири місяці після отримання квартири Геннадія Мовчана призначили прокурором Тернопільщини (жовтень 2012 року). Не працює в окружному адміністративному суді й суддя Ярослав Ковалюк. За місяць після отримання службової квартири суддю перевели до Івано-Франківська.

Скажете, що там квартира, коли нагальні державні справи кличуть державних мужів з однієї області в іншу, квартира на колишньому місці роботи нікуди не дінеться, як і нова, яку обов’язково отримає на новому місці роботи відомчий «щупак».

І ще одне. Мене завжди дивувало обгрунтування подібних переведень. От працює собі керівник у певній галузі, його вряди-годи «взувають» на відомчих та місцевого рівня нарадах, він рік у рік  відповідає, що коштів на виправлення ситуації немає, а якщо є, то їх  освоєннню завадили об’єктивні чинники, ситуація в країні, області, спека, мороз, дощ, сніг, нашестя комарів і т.п.  І тут раптом з’являється Він. Отой рятівник, що у критичну для нашого героя хвилину ініціює його «у порядку переведення» перехід на ідентичну  посаду в область, де Він –  керівник-господар.

От став уродженець Тернополя, син колишнього другого секретаря Тернопільського обкому компартії Віктор Шемчук губернатором Львівсьої обалсті і вже запропонував перейти туди і працювати іншому землякові, Андрію Тирчику. А саме –  очолити обласне управління лісового й мисливського господарства. Про нового у чиновника на Львівщині відомо те, що донедавна він очолював обласне управління лісового та мисливського господарства Херсонської області. А до того пан Тирчик працював на керівних посадах у системі лісового господарства у рідній Тернопільській області. До слова, як і губернатор Шемчук, Андрій Тирчик народився у Тернополі, всього лиш на рік швидше за губернатора. За неофіційними даними, вони давні друзі. Розповідають, що появу Тирчика на попередній посаді на Херсонщині також пояснюють заступництвом пана Шемчука, який тоді був нардепом від правлячої “Нашої України”.

На цьому тижні ще один тернополянин Микола Гнатів отримав на Львівщині посаду керівника Служби автомобільних доріг, який очолював таку ж службу в Терноіпльській області.

Зрештою, нічого страшного в цьому немає, коли один чиновник, який, скажімо, довів очолювану ним ділянку ні, не «до ручки», а навпаки, до ну, не ідеалу, але до такого стану, який можуть терпіти люди і не нарікають на такого керівника, тут все зрозуміло. Але ж тернопільські дороги…Це щось… Залишити таке жахіття і йти в іншу область, де стан ще гірший, то справді, треба мати сміливість. Або певні преференції з боку Того, хто пропонує зробити такий крок. Правда,  думалось, що перед своїм відходом на Львівщину Микола Гнатів розповість тернопільській громаді про деякі тендери, укладені в області щодо ремонту доріг. Особливо про той, що стосується ТОВ «Техно-Буд-Центр», з яким Служба доріг в Тернопільській області уклала угоду на поточний ремонт автодоріг в області за 48 млн грн.

Засновниками компанії «Техно-Буд-Центр» – Григорій Процик і Любомир Грегоращук, чий син Андрій Грегоращук – депутат Тернопільської міськради від «Свободи». За останні п’ять років ця тернопільська фірма регулярно вигравала тендери на ремонтно-будівельні роботи у Тернопільській, Львівській та Рівненській областях,  загалом отримавши підрядів на 379,31 млн грн.

Цікаво, що згідно з протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів, єдиним конкурентом «Техно-Буд-Центру» на тендері було ДП «Тернопільський облавтодор», котре запропонувало абсолютно ідентичну ціну. При цьому, очікувана вартість закупівлі також складала рівно 48 млн грн. Але пощастило чомусь «Техно-Буд-Центру»…

Або, скажімо, наприкінці минулого року тернопільські фінінспектори виявили в облавтодорі фінансових втрат на 409 тис. грн. Тоді в документації з конкурсних торгів і в договорі з постачальником про придбання бітуму не було обумовлено вартості його перевезення. Власне, саме ця обставина, що в паперах проходить як «відшкодування залізничного тарифу», спричинила втрату 158 тис. грн. Але це не єдине порушення, пов’язане з бітумом. Так, у серпні-вересні 2011 року його було придбано за завищеною ціною, що завдало підприємству збитків на суму 107 тис. грн., окрім того, «Тернопільський облавтодор» з порушенням нормативних документів, зокрема постанови Кабінету міністрів України «Про стан фінансово–бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» проводив операції з коштами, які не були передбачені фінансовими планами… А простіше, гроші видавались тим, кому за законом вони не належали…

Але коли це було! Хто там про це нині пам’ятає! Хіба латки-свідчення «ямкового ремонту» на тернопільських дорогах та кілометри бездоріжжя, яких обійшли тендери із вибраними фірмами.  Усе це – в минулому. Головне зараз – нове призначення, нові тендери, нові дороги, збудовані і не збудовані у Тернопільській та Львівській областях…

Так що, прощай і здрастуй, дорого( або ж, лісове господарство, прокуратуро, – перелік можна продовжити). Витися тобі, дорогА дорОго і не перевитися, доки не переведуться ті, хто дають «зелене світло» обраним міжобласним чиновницьким мігрантам…

Орест Сарматський, «CorruptUA»

загрузка...

Comments are closed.