Спонтанні дороги тернополян у Скандинавії

Продовження нотаток з подорожі у Скандинавію від тернополянки Марти Мисак. Початок — ТУТ (“Тернополяни розповіли лайфхаки, як провели 24 дні у Скандинавії за 250 євро на двох”), ТУТ (Факти про Данію, які з’ясували та підтвердили в місцевих жителів тернополяни Марта Мисак та Ілля Ковальчук) і ТУТ (“Тепер ми бачили все!”: подорожуючи в Осло, за два дні тернополяни витратили нуль гривень”).

Ювілейний 10 день: витрачено близько 5€ (знову із зароблених)
⠀ А ми вирушаємо далі в спонтанну дорогу …
⠀ Перша машина нас завезла до містечка Otta, це був чоловік, який об’їздив величезну кількість країн, щоб посерфети. Там ми зайшли в супермаркет, купили поїсти, і стопили далі.
⠀ Пізніше зупинився чоловік, який знав усе про природу Норвегії, адже працює у наукових експедиціях. З ним ми побачили перший льодовик! Незабутньо…
⠀ Потім була жінка, власниця кемпінгу. Розказувала, що українці найбільш приємні гості. Були приємно здивовані… З нею ми дісталися до найпівнічнішої точки в нашому житті – місто Vagamo.
⠀ І нас чекало роздоріжжя: поїхати головною дорогою, де багато машин, чи ризикнути і поїхати гірською дорогою, де дуже малий рух транспорту, але прекрасна природа.
Вгадайте, що ми вибрали.
⠀ Отже, довго чекати не довелося, зупиняються одні з найчудовіших людей в нашому житті. Це пара, їм близько 65, і вони з собачкою їхали в свій holiday house. Вона – голова організації захисту національних парків Норвегії, він – гід по горах. Вони зробили усе, щоб ми остаточно закохалися в цю країну. Ми зупинялися в найпрекрасніших місцях, для того, щоб вийти, насолодитися природою, зробити незабутні фото. Ми побачили величезного лося із лосенятами… на волі… просто в лісі… на відстані декілька метрів від нас… це просто до мурашок.
⠀ Доїхавши до їхнього будиночка, який знаходиться за 10м від входу до найкрасивішого національного парку в Норвегії Ютунгеймен, ми остаточно вирішили, що саме це найкраще місце для прогулянки і ночівлі. Це невеличке поселення (близько 3-4 фермерські хатини, і одна їхня (стара садиба, яку вони реконструювали і зробили літній відпочинковий будиночок)).
⠀ Тобто це все величезна простора територія, де немає жодної людини, тільки вівці, гори, водойми, льодовики і незаймана природа.
⠀ Ми розклали палатку та пішли в міні-похід. Піднявшись, ми спостерігали один із найкрасивіших виглядів в нашому житті – на зелене озеро Gjende.
⠀ Проходивши близько 4х годин, пішли грітися в гості до наших друзів, які нас підвезли, адже вони нас ще заздалегідь запросили на каву.

Їхній дерев’яний дім – це просто ідеальна гармонія природи та людини. Він повністю на сонячній енергії, з пічкою, з травичкою на даху, з красивими терасами. Нас нагодували, запропонували переночувати в них, сказавши, що температура вночі в цих районах падає до мінус 5.
⠀ Нам довго думати не прийшлося, ми склали намет на попрямували до них. Грілися біля пічки, кавували, багато спілкувалися та дивилися на зорі (а вигляд був захоплюючий).
⠀ А яке зранку свіже повітря, таке чисте!
⠀ Ми поснідали, та вирушили далі в дорогу, незнаючи куди.
⠀ І сміло можемо сказати, що це був один із найкращих вечорів і ранків за нашу поїздку!

На 11 день: потратили 6 €
⠀Краєвиди були неймовірними. Природа здавалася дуже особливою, ніби це якась інша планета: скелясті гори з дуже незвичайною рослинністю, каміння, ніби згаслі комети, дуже величезний безлюдний простір. І льодовики, дуже багато льодовиків.

⠀Спершу, нас підібрав чоловік, який їхав на «мальчішнік», який проводився на вершині скелястої гори, яку усі гості мали подолати.
⠀Пізніше жінка, власниця ферми. Це одна з найбільш поширених областей діяльності серед тутешнього населення. Поселення – гірські, невеликі, і відповідно усім, чим можна займатися, – це туризм або фермерство. Також тут поширені роботи 12/12 (половину днів виїжджаєш у велике місто на роботу, іншу – чілиш в горах).
⠀Пізніше нас підібрала норвезька жінка із португальцем. А познайомилися вони на його роботі в Норвегії. Дуже типова ситуація для цих людей: емігранти шукають собі місцевих жінок/чоловіків для того, щоб залишитися в цій країні.
⠀Ми опинилися на дорозі, яка прямує в Берген. Нам до нього залишалося 300км, а по цих дико серпантинових дорогах приблизно 6 годин. Знайшли заправку, написали декільком людям на каучсерфінгу, в надії знайти вписку. Однак ніхто поки не відповідав.
Вже налаштувалися ставити намет, але вирішили постопити кілька хвилин. І тут зупиняється чоловік, який прямує до Бергена. Не знаю, про що ми думали, коли погодилися з ним їхати, не маючи вписки тоді, коли б опинилися в місті десь в 23-00:00. Але що, це ж ми!
⠀Дорога була дуже важка… для вестибулярного апарату. Але тримаємося.
⠀Перед нами у всій красі відкривалися фьорди, величезні водопади із 2км гір, водойми, старовинні будинки.
⠀Я попросила в чоловіка wi-fi, в надії,що все-таки знайдеться вписка. І знаєте що – вона дійсно знайшлася.
⠀І ми просто були неймовірно вражені, як за пару хвилин вирішилася наша наступна точка подорожі – пряма машина до Бергену(а машина на таку відстань в Норвегії рідкість, через не прямі дороги) та житло на 3 ночі.
⠀Чоловік, який нас підвозив був дуже добрий: ми зупинялися в багатьох прекрасних місцях, слухали чудову музику, цікаві розповіді про країну. А ще він довіз нас під самий будинок. Коли немає нічого – з`являється усе!

⠀ 12-13 дні ми провели в Бергені. Витратили близько 12€
⠀ Місто дуже красиве, кольорові будиночки, високі гори, багато зелені, тоненькі вулички, порт, затишок.
⠀ Але… надмірна кількість туристів. Туди запливає багато круїзних лайнерів, літають лоукости, і відповідно багато людей. А ми таке не дуже любимо, адже немає цих відчуттів: що ти побачив щось особливе, що це лише для тебе. Отже, ми всіма шляхами старилася уникати центральних вулиць, тому рухалися околицями. Вибралися на гору Флойен, з якої відкривається прекрасний вигляд. Важливо: іти пішки (прогуляєшся чудовими вулицями, покатаєшся на веселих качелях, подихаєш свіжим повітрям, будеш оточений місцевим населенням, безкоштовно), а не їхати фунікулером (будеш задихатися серед китайських туристів, дуже дорого).
Взагалі, вибирати дорогу пішки, там де є фунікулер – ідеальне рішення, яке мене не підводить вже в якій країні. Тобі відкриваються надзвичайні красоти і спокій.
⠀ Ми жили на околиці Бергена в чоловіка з Латвії, який живе з дружиною та маленькими дітьми. Було дуже весело.
Користувалися транспортом безліч разів, і усі – безкоштовно. Просто стояли біля виходу і дивилися, чи не заходить перевірка. Не зайшла ні разу.
⠀ 13-й день ми просто релаксували, майже не виходили з дому. Що не менш важливо в подібних поїздках.
⠀ Готували теж вдома. В Норвегії в закладах, і навіть в фаст-фудах їсти нереально дорого. Там не харчуються навіть місцеві жителі. Для прикладу кебаб/фалафель – 10-17€, піца – 15-25€. І це тільки заклади швидкого харчування.
Тому краще – це супермаркети, або найкраще – продукти з собою!

Далі буде.