Факти про Данію, які з’ясували та підтвердили в місцевих жителів тернополяни Марта Мисак та Ілля Ковальчук

Продовження нотаток з подорожі у Скандинавію від тернополянки Марти Мисак. Початок — ТУТ

Кілька фактів про Данію, які ми дослідили та підтвердили в місцевих жителів:

– данці працюють 5 днів на тиждень (2 дні вдома, 3 на роботі), максимум по 6 годин!
– у них безкоштовна медицина (не така, як у нас «безкоштовна»)
– країна, у якій повністю відсутня корупція
– більшість магазинів працюють до 18-19 години, великі продуктові до 21 — через високі податки на нерухомість
– екологія (всюди сортують сміття, у кожному домі лампочки із датчиком, велосипеди)

Люди! Вони дуже щасливі. І найважливіше, вони не сноби! Чомусь ми їхали сюди із думкою, що це дуже педантична країна, але побачили зовсім інше. Кожен тобі посміхається, всі раді допомогти. Люди проводять дуже багато часу компаніями (високий рівень екстраверсії). Ніхто!!!! … абсолютно ніхто не дозволяє собі сидіти в телефоні в час проведення із друзями та сім’ями, тому що це неповага!
В такі моменти згадуєш типову ситуацію в українському кафе: сидять люди на зустрічі, побаченні з кислими мінами і втикають в телефон.
В них немає культу їжі, як у нас: прийти в заклад – обов’язково їжа, взяти пиво – обов’язково закуска, запросити родичів – накрити метрові столи, бо без їжі спілкування не піде. Данці харчуються вдома, а у закладах замовляють лише напої (пиво або ж вино) і просто спілкуються, грають настільні ігри. І це прекрасно!
Час із сім’ями – надзвичайно важливий!
Через встановлений максимальний робочий час, ніхто не скаже, що я не посиджу з дитиною, бо робота, чи ми не поїдемо на пікнік, бо я втомлений. Такого апріорі там не існує. Парки заповнені сім’ями, які проводять час разом (і знов таки, не за пивом чи шашликами), а просто разом!

Величезну, і в деяких сім’ях навіть більшу, роль у вихованні дитини відіграє батько. Домашні обов’язки та готування їжі теж в більшій мірі припадає на батька.
Безпека! Ти відчуваєш себе повністю убезпеченим. Ти знаєш, що з тобою нічого не може статися, ти знаєш, що ти забудеш сумку, велосипед в якомусь місці, і вони там залишаться.
І найважливіше: усі всім повністю задоволені!! Ніхто не нарікає! За 3 дні ми спілкувалися із багатьма, і кожен сказав, що обожнює Данію (Копенгаген), що вони дійсно тут щасливі, і у них гарна влада! Їх все влаштовує.
Мій перший заробіток закордоном…
Так от, це все знову завдяки сайту Couchsurfing. Там є така функція, яка дозволяє створити подію. Одні люди створюють ці події: вечірки, вечори танців, екскурсії, походи в гори тощо; …а інші люди шукають, як провести вечір чи вільний час… Це знову свого роду культурний обмін та веселе проведення часу із новими людьми. Так ось, мені прийшла ідея створити «Фотопрогулянку в Копенгагені». В описі я вказала, що це класна змога познайомитися з новими людьми, погуляти по місті та отримати фотки від мене. Вартість прогулянки – donations (кожен дає, скільки хоче і може). Я зовсім не сподівалася, що хтось буде, однак прийшло 3 чоловік. Взагалі на подію підписалося 15, та якби я трішки відповідальніше до цього віднеслася і написала людям в приватні повідомлення нагадування, ситуація була б кращою.
Та мене повністю усе влаштовувало. Прийшли дуже хороші, зовсім різні, та головне цікаві люди, з якими ми весело провели час та зробили класні фото. Це була дуже неформальна, проста прогулянка друзів. До речі, серед 3-х людей 2-є були фотографами, і вони прийшли також просто пофотографувати разом. Це було дужеее продуктивно.
«Моделлю» став лише один чоловік з Бразилії, який і віддячив мені за фото 30-ма €. ⠀
Я щаслива, що відкрила для себе такий нетиповий кишеньковий заробіток закордоном: ти робиш те, що тобі в задоволення, круто проводиш час та ще й отримуєш pocket money. А тепер подумайте, як класно могло би бути, якби я до цього віднеслася серйозніше, та проконтролювала прихід всіх людей, які підписалися на подію?!
І ви також можете це спробувати. Згадуйте, що вмієте, включайте креатив та створюйте подію за donation або ж сталу невелику суму. Це може бути будь-що: уроки гри на інструменті, психологічний тренінг, урок йоги чи сеанс медитації, Hand made, чи приготування вашої улюбленої страви.
Просто не бійтеся пробувати. Це речі, з якими ви нічого не втратите.
5 день: витрачено 3€ на двох
Щоб не було непорозумінь, я уточню чому так мало витрачаємо: снідаємо та вечеряємо в каучсерферів:
– на обід купляємо фрукти або снеки
– також ми взяли з собою горішки, супчики, вівсянку та пюре швидкого приготування;
– не витрачаємо грошей на музеї, платні входи чи т.п., адже завжди вважали, що є набагато прекрасніші безкоштовні місця;
– не витрачаємо грошей на проїзд.
⠀Отже, єдиною нашою витратою за день стає або покупка в магазині продуктів, або подарунок для каучсерфера.

⠀Про Щвецію не хочемо поки робити жодних висновків… скажемо про Ґетеборг — це хіпстерське портове місто. Багато зелені, каналів, парків, гір, порт та море.
У місті надмірно багато емігрантів із бідних країн, які не благонадійно впливають на ситуацію в місті.
Тобто оцінити красу, можна лише прогулявшись по суто шведським районам. Для нас улюбленим став район Haga. Тоненькі вулички, красиві будинки, гори з прекрасним виглядом на все місто, маленькі кафешечки тощо.
Також ми просто зайшли в найбільший будинок у місті, сіли в ліфт, виїхали на 30 поверх, і нам нічого ніхто не сказав, бо це просто офісний центр, і там немає туристів. Виїхавши, можна помилуватися неземним виглядом та зробити собі чашечку капучіно (безкоштовно). Варто ще пояснювати, чому не варто гнатися за списком «топ 10 місць, які потрібно побачити…»?
⠀Транспорт. Я так і не зрозуміла, чому це відбувається, але майже всі пересуваються в трамваях (а трамвайне сполучення абсолютно по всьому місту) безкоштовне! Там перевірка раз в місяць, і якщо її побачиш – можна просто вийти… ми — як усі))) ⠀
Наступна наша вписка була – в яхточці.
Ми і уявити не могли, наскільки це прекрасно. Чоловік, який нас вписував, працює військом лікарем, у свій час він просто не мав достатньо коштів на оренду чи купівлю нерухомості, і його осінила ідея – можна жити у човні. А чому б і ні? Він купив стареньку яхточку і поселився просто в яхт-клубі на побережжі міста. Платить невеличку суму в рік за стоянку, і має усе необхідне для життя. На вихідні та вільний час – сейлить та насолоджується. І нам вдалося пожити хоча б одну ніч його життям. 
Провести сонечко, приготувати в малесенькій каюті вечерю, провести вечір за такос і розмовами, заснути під колихання хвиль та шум вітру та зустріти сонечко.
Як мало потрібно для щастя…

6 день подорожі: 6€ за день на двох
⠀Цей день дуже особливий для нас. Такі подорожі – це завжди контрасти, і ми розкажемо про один із них.
⠀Нас чекала дорога з Готеборга до Осло. Однак все йшло дуже важко: почався дощ, по дорозі не було правосторонніх заправок (тобто всі заправки і паркінг, які зустрічалися, були спільними для обох напрямків). І коли ми запитували людей, чи їдуть вони в північну сторону, всі відповідали, що ні, навпаки. Просто стояти на трасі – не варіант, адже шведи (більшість) – дуже обережні люди, і автостоп для них – не типове явище. Тому значно легше взяти людину, з якою вони познайомилися на заправці, ніж просто зупинитися серед дороги. І ще дуже важливо, що на дорозі майже всюди «суцільна лінія», і ніхто з них порушувати правила не збирався. У зв’язку з цим, ми змінили 3 машини і проїхали всього 50 км. Більшість часу, просто сиділи на заправці, намагаючись знайти людей, які накінець-то поїдуть в сторону Норвегії.

Йшла 5 година, ми були втомлені і вже мали на думці просто розкласти десь намет. В Швеції, до речі, дозволено розкладати кемпінг будь-де. І тут найцікавіше: підходимо до жінки з норвезькими номерами із тими самими запитаннями, а вона відповідає, що їде, однак завтра. Ми вирішуємо взяти її номер, надіючись, що завтра продовжимо подорож. А від неї лунає пропозиція переночувати в її домі, і завтра поїхати разом.
⠀Нам довго думати не прийшлося, і це було ідеальне рішення.
⠀Її звати Елізабет, їй близько 65, живе вона разом з чоловіком. В неї будинок в Норвегії, в нього в Швеції. Вони на пенсії, і кожного місяця змінюють своє місце проживання, кожного року відвідують нові країни, кожної зими відпочивають на гірськолижних курортах, а кожного літа сейлять на власних човнах. Ці прекрасні люди прийняли незнайомців із парковки (нас), поселили в прекрасні апартаменти, приготували надзвичайну вечерю та сніданок. Цілий вечір ми спілкувалися та насолоджувалися величезною колекцією платівок. І повірте, різниця у віці настільки стерлася, що година за годиною пролітали в спілкуванні.
Таку кількість неймовірних історій, вражень, досвіду та щастя нам не доводилося чути до того.

Зранку нас довезли до самої вписки в Осло, хоча їй було не по дорозі.
Це вражаюче, наскільки хід подій за день може перевернутися. Коли ти n-нну годину стоїш на трасі мокрий і думаєш, навіщо ми це все придумали, а потім зовсім чужі люди тебе огортають кілограмовою любов‘ю, піклуються і називають внуками.
⠀Це до сліз приємно.
⠀І як сказала наша Елізабет «незнайомці – це прекрасно».

Коментарі вимкнені.