Тернопільський лікар розповів про “видатні здібності” доктора Пі

Свідки, професійні лікарі-нейрохiрурги, розповiли про ключові помилки, зробленi лікарем-самозванцем під час операцій, що i спричинили смерть пацієнтів.  Слухання у судовiй справi псевдолiкаря Андрiя Слюсарчука, жертвами якого стало чимало людей, поновилися минулого тижня.

Як свiдкiв допитали двох нейрохiрургiв, якi оперували пацiєнтiв, котрих потiм узявся лiкувати Андрiй Слюсарчук. З їхнiх свiдчень прямо випливає, що пiдсудний дiяв усупереч протоколам лiкування. А лiкарi Славутської райлiкарнi, що на Хмельниччинi, стверджували, що не мали сумнiву в тому, що до них приїхав оперувати “справжнiй професор”, бо той був у супроводi посадовця з обласного управлiння охорони здоров’я.

Свiдок Роман Сагайдак, нейрохiрург Тернопiльської обласної дитячої лiкарнi. Лiкар iз 36-рiчним стажем. Вiн у червнi 2008 року виїжджав на виклик до Чорткова до дiвчинки, яка зазнала травми голови, i яку оперував Слюсарчук, видаляючи гематому. За цим епiзодом кримiнальної справи Доктору Пi iнкримiнують незаконну лiкувальну дiяльнiсть та заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень.

Свiдок розповiв, що у дiвчинки була атонiчна кома III, вона була у вкрай важкому станi. Тож, згiдно з протоколами лiкування, оперативне втручання було протипоказане, воно могло погiршити стан дитини. Такого висновку дiйшов консилiум лiкарiв.

Однак, пiсля того, як тернопiльськi лiкарi поїхали, до Чорткова прибув Слюсарчук, який, попри протипокази, взявся робити операцiю — трепанацiю черепа та видалення гематоми.

Той же Роман Сагайдак у сiчнi 2010 року оперував дитину місцевого священика, хлопчика, який травмував голову в Кременцi. Нейрохiруг прооперував пацiєнта, видалив гематому, а через два днi його знову викликали до Кременця.

Аж раптом там з’явився “професор” Слюсарчук, мiсцевi лiкарi запросили медикiв з областi, щоби вони разом iз ним взяли участь в оглядi.

Прокурор Олександр Прокопов: — Який був стан хлопчика?

Сагайдак: — Важкий, але стабiльний.

Прокурор: — Шанси в нього були?

Сагайдак: — Я вважаю, що були.

До приїзду Слюсарчука лiкарi з областi разом з мiсцевими на консилiумi дiйшли висновку, що бiльше нiяких операцiй робити не потрiбно.

Та коли приїхав Доктор Пi, консилiум скликали знову. Псевдопрофесор наполягав на тому, що треба зробити ревiзiю рани, тобто вiдкрити її, щоби подивитися, у якому станi мозок.

Консилiум не наважився заперечити, як тодi всi вважали, професору.

I Слюсарчук узявся за ніж.

Свідчення професійних лікарів роблять з Доктора Пі – Доктора Смерть.

Сагайдак був присутнiй на першiй операцiї. За словами свiдка, було виявлено, що у дитини набряк мозку, гематоми не було. Пiсля цього Сагайдак участi в лiкуваннi хлопчика вже не брав.

Калiчити хлопчика взявся Слюсарчук, зробивши ще кiлька операцiй-ревiзiй. Дитина померла, а Докторовi Пi за цим епiзодом iнкримiнують заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень, що призвели до смертi потерпiлого.

Також завдяки показам свiдка вдалося встановити ще один важливий факт: Слюсарчук призначав препарати в дозах, у яких їх дiтям не призначають. В цьому не було потреби, i це могло додатково зашкодити маленькому пацiєнтовi.

Захист знову використав тактику “операцiй вiдчаю”. Мовляв, Слюсарчук брався навiть за безнадiйнi випадки,

“намагаючись урятувати пацiєнта”.

Захисник: — Якщо я скажу, що це була операцiя вiдчаю, я правильно скажу? (мають на увазi операцiю, зроблену дiвчинцi у Чортковi, — Ред.)

Сагайдак: — Правильно, але операцiя була протипоказана.

Наступний свiдок — Олександр Мандзюк, нейрохiрург Львiвської комунальної мiської клiнiчної лiкарнi швидкої допомоги та лiкар медицини катастроф.

Олександр Мандзюк 2006-го у Бродах оперував пацiєнта Тиховецького, видаляючи йому пiсля травми голови гематому. Свiдок прооперував пацiєнта, зробивши трепанацiю та видаливши гематому з правого боку. Нейрохiрург поїхав, залишивши хворого пiд опiкою мiсцевих лiкарiв.

А потiм приїхав Слюсарчук, який ще раз прооперував, роблячи трепанацiю вже з iншого, лiвого боку голови, бо вирiшив, що там гематома або зiбралася рiдина (гiгрома). Пацiєнт помер, а Докторовi Пi iнкримiнують заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень.

Коли згодом, пiд час попереднього слiдства, лiкаревi Олександру Мандзюку показали запис в iсторiї хвороби про перебiг операцiї за пiдписом Слюсарчука, вiн дiйшов висновку про його непрофесiйнiсть.

Мандзюк: — Коли стан хворого погiршився i була пiдозра на те, що утворилася гематома, спершу роблять ревiзiю рани вже пiсля зробленої операцiї, щоб дiзнатися чи, бува, там не почало кровити. Якщо там нiчого нема, робиться отвiр з iншого боку голови, i якщо там щось є, то вже роблять трепанацiю. Не йдуть одразу на iнший бiк робити трепанацiю. Не дiють так нейрохiрурги. Також у записi йдеться про 250 мiлiлiтрiв гематоми. Такого просто бути не може. Нi в моїй практицi, нi в лiтературi такi великi гематоми не траплялися. Тож я сказав слiдчому про нефаховiсть.

Прокурор Олександр Прокопов: — Можливо, це помилка? Припустима така помилка?

Мандзюк: — Нi, така помилка неприпустима. Нейрохiрург може помилитися плюс-мiнус на 10 мiлiлiтрiв, але таке неприпустимо.

Захисники намагалися висунути припущення, що це було 250 мiлiлiтрiв гiгроми. На це свiдок вiдповiв, що якщо є гiгрома, то вона пiд тиском просто бризкає фонтаном iз фрезового отвору i вимiряти її просто неможливо i нiхто такого не практикує. А при таких об’ємах гематоми чи гiгроми, якi вказанi в iсторiї хвороби, мозок в людини пiд тиском просто вибухнув би.

Слюсарчук упродовж допиту цього свiдка помiтно нервує. Вигукує: “Свiдок упереджений!” Потiм трохи заспокоюється i звертається до свiдка: “От я вас попрошу, колего…”

Той категорично вiдрiзає пiдсудному: “Не називайте мене колегою. Я вам не колега”.

На наступному судовому засiданнi допитували лiкарiв Славутської центральної районної лiкарнi та колишню дружину пацiєнта Лозового, якому Слюсарчук видаляв пухлину мозку, потiм повторно оперував, видаляючи гематому, яка утворилася пiсля операцiї.

Пацiєнт помер за декiлька днiв. За цим епiзодом Докторовi Пi iнкримiнують незаконну лiкувальну дiяльнiсть, шахрайство та заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень, що призвели до смертi потерпiлого.

Та ще перед допитом свiдкiв захист клопоче про виклик свiдка Олексiя Iсаєнка, нейрохiрурга Київської мiської клiнiчної лiкарнi швидкої медичної допомоги. Мовляв, Слюсарчук разом iз ним неодноразово брав участь в операцiях i той може дати покази стосовно фаховостi Слюсарчука.

Прокурор та представники потерпiлих заперечили, оскiльки ця людина не була присутня при iнкримiнованих

пiдсудному дiях, тому й не може бути свiдком.

Пiсля декiлькох невдалих спроб захисникам Слюсарчука таки не вдається нав’язати суду Iсаєнка нi свiдком, нi спецiалiстом.

Свiдок Тамара Лозова, колишня дружина Олександра Лозового. Вона розказала, що чоловiк пiд час їхнiх зустрiчей розповiв про те, що домовився з “професором Слюсарчуком”, аби той прооперував його у Славутськiй ЦРЛ i видалив пухлину мозку. Також чоловiк сказав, що Доктор Пi пообiцяв привезти з Нiмеччини мазь, яка коштує сiм

тисяч доларiв i яку вiн використає, щоб запобiгти поширеннню метастазiв.

Свiдок Iван Бондар, заввiддiлення анестезiологiї та реанiмацiї Славутської ЦРЛ, був товаришем Лозового та дав йому телефон Слюсарчука. Лiкар розповiв, що за кiлька мiсяцiв до того Слюсарчук сам приїхав у реанiмацiйне вiддiлення, представився “професором-нейрохiрургом” i попросив дозволу оглянути вiддiлення. Їдучи, залишив свiй номер мобiльного телефону i запропонував звертатися до нього в разi чого. Дiзнавшись про хворобу товариша,

заввiддiлення згадав про цей номер i порадив чоловiковi звернутися до Слюсарчука, бо був тодi впевнений, що той справжнiй професор.

На операцiю Слюсарчук прибув у супроводi Лариси Притуляк, на той час головного акушера-гiнеколога областi. Тож присутнiсть чиновника для свiдка була пiдтвердженням того, що вiн має справу начебто зi справжнiм професором. На обох операцiях, зроблених Лозовому, гiнеколог Притуляк асистувала Слюсарчуковi.

Прокурор Олександр Прокопов упродовж допиту протестує проти питань захисникiв i пiдсудного, якi мiстять припущення, неконкретнi та не стосуються безпосередньо справи.

Слюсарчук на черговий протест реагує рiзко: “Пане прокуроре, якщо ви не компетентнi, то не втручайтеся!”

Свiдок Свiтлана Кузмiнчук, заступник головного лiкаря Славутської ЦРЛ з лiкувальної роботи, повiдомила, що побачила Слюсарчука в лiкарнi в реанiмацiйному вiддiленнi у супроводi Лариси Притуляк. Вона запитала головного акушера-гiнеколога, хто це такий. Та вiдповiла, що “професор, нейрохiрург”. Тож, зважаючи на присутнiсть

посадової особи вищого органу, в неї також не було пiдстав сумнiватися у тому, що це справжнiй професор.

Завiдувач травматологiчного вiддiлення Славутської ЦРЛ, в операцiйнiй якого робили операцiю Лозовому, Андрiй Iгнатiшин повiдомив, що був другим асистентом пiд час операцiї з видалення пухлини. Першим асистентом була обласний акушер-гiнеколог (Притуляк пiд час допиту стверджувала, що була на операцiї другим асистентом — Ред.). Свiдок не пригадує, чи обробляв пiдсудний рану якимось препаратом, який запобiгав би поширенню метастазiв.

Втiм, на попередньому засiданнi колишня головний гiнеколог визнала, що запис в iсторiї хвороби свiдок робила пiд диктовку Слюсарчука.

Однак в iсторiї нема даних про обробку цитостатиком. Натомiсть Олександр Лозовий, син померлого, у своїх свiдченнях заявляв, що батько повiдомив йому про лiки, як здалося хлопцевi, йшлося нiбито про мазь, яку Слюсарчук має застосувати пiсля операцiї, щоб не було метастазiв. На цi лiки пацiєнт передав Докторовi Пi сiм тисяч

доларiв.

Тож на питання суддi про те, чому в iсторiї хвороби не зазначено про обробку якимось препаратом, який запобiгає утворенню метастазiв, свiдок вiдповiла: “Менi про це не вiдомо. Що менi диктували, те i писала”. Тож чим обробляв мозок пацiєнта Доктор Пi, i чи коштував цей препарат сiм тисяч доларiв, наразi залишилося таємницею.

Далi Притуляк жваво розповiдала про “видатнi здiбностi” Слюсарчука та його “генiальнiсть”. Погляд Слюсарчука теплiє, коли вiн чує цi слова, вiн усмiхається.

Прокуроровi Олександру Прокопову вдається зруйнувати цю вербальну iдилiю одним запитанням до панi Притуляк:

– Ви професiйний лiкар?

– Так.

– Чим це пiдтверджується?

– Дипломом.

– На вашу думку, чи може людина, навiть якщо вона має надздiбностi, але не має диплома, працювати лiкарем?

– Звичайно, що нi!

– Питань у мене бiльше нема.

Таким чином, три останнi судовi засiдання фактично позначили остаточний перелом у судовому процесi. Завдяки лiкарям, якi виявились до кiнця вiрними клятвi Гiппократа, i суд, i всi присутнi змогли почути чесну i професiйну оцiнку “здiбностей” псевдолiкаря Слюсарчука.

Видається, пiсля цього навiть адвокати Доктора Пi вже не сумнiваються у тому, що їх пiдзахисний винен. Питання лише в тому, якою буде мiра покарання i коли її оголосить суд.

У судовому процесi оголошено чергову коротку перерву. Попереду — допит ще декiлькох важливих свiдкiв-потерпiлих, якi мають допомогти суду зрозумiти, як дiяв псевдолiкар i за що отримував грошi вiд своїх жертв.

Вiктор Дудар, Експрес