Тернопільський виш отримав 6 грантів на дослідження ускладнень COVID-19

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського здобув шість грантових проєктів від RECOOP HTS Association для вивчення судинних наслідків COVID-19, оскільки є членом Асоціації регіональної співпраці з питань здоров’я, науки та технології (The Accociation for Regional Cooperation in the fields of Health, Science and Technology). Історія цієї організації розпочалася 2006 року, коли медичний центр Cedars-Sinai (Лос-Анджелес, США) разом з одинадцятьма інститутами та університетами з шести країн Центральної та Східної Європи створили Консорціум регіональної співпраці з питань здоров’я, науки та технології – RECOOP HST. А 2012 року на базі консорціуму було створено RECOOP HST Association, яку юридично зареєстровано в Угорщині.

Що може загрожувати тим, хто перехворів на COVID-19

«Усе почалося з ситуації, в яку потрапили наші іноземні студенти, які змушені були через карантин перебувати в самоізоляції – вони знаходилися під важким пресом обставин, коли кордони закриті, навчання дистанційне, і життя взагалі дуже змінилося, – розповідає керівниця наукового відділу ТНМУ, кандидатка медичних наук Оксана Шевчук. – Саме тоді виникла ідея дослідити, наскільки сильно вплинула ситуація з карантинними обмеженнями, котрі не дозволяли виходити з гуртожитку та спілкуватися, на розвиток хронічного психічного стресу в іноземних студентів. Так розпочалося наше перше дослідження, і стартував перший університетський грант від Асоціації RECOOP. Ми досліджували відмінності між студентами – дівчатами та хлопцями, індусами та африканцями – і намагалися з огляду на це з’ясувати, наскільки ця ситуація вплинула на них».

Згодом з’явилося більше інформації про коронавірусну інфекцію загалом, а також з’ясувалося, що вірус проникає через специфічні рецептори ангіотензин-перетворюючого ферменту-2. Тоді народилася ідея дослідити молекулярні механізми ендотеліальної дисфункції, а також явища гіперкоагуляції та судинного тромбозу в осіб, які перехворіли на COVID-19. Адже ці рецептори локалізуються не лише в легенях, а й у ендотелії судин, а отже у всьому організмі.

Мета проєкту, за словами Оксани Шевчук, встановити молекулярні механізми розвитку ендотеліальної дисфункції, гіперкоагуляції та судинного тромбозу у осіб, які перехворіли на COVІD-19 різного ступеня тяжкості, а також у серопозитивних і серонегативних медичних працівників. Зацікавило вчених і продукування ендотеліоцитами вазорелаксуючих і вазоконстрикторних факторів, ступінь ушкодження стінок судин і функціональний стан ендотелію в учасників дослідження. Також детально вивчатиметься стан системи гемостазу, вплив психологічного і оксидативного стресу на розвиток коагулопатії і ендотеліальної дисфункції, механізми та ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень у тих, хто перехворів або знаходився у контакті з пацієнтами з COVІD-19. Науковці запропонують рекомендації з профілактики і оцінки ризиків, прогностичні й діагностичні критерії розвитку тромбофілії та ендотеліальної дисфункції після одужання від коронавірусу.

В дослідженні беруть участь пацієнти та медики

Наразі обстежено вже 448 пацієнтів – це мешканці Тернополя й тих районів, які першими потрапили під атаку COVID-19, зокрема, Монастириського, Шумського, Кременецького, Гусятинського, міст Копиченець і Почаєва. «У нашій команді висококваліфіковані професори – кардіолог Мар’ян Гребеник, судинний хірург Святослав Костів, кардіолог-аритмолог Софія Маслій, доценти кафедри фармакології Яна Іванків і Оксана Шевчук, аспіранти Настя Пак та Борислав Сельський, студентка 6 курсу Палій Світлана та лаборанти Сенюк Ольга, Дзюба Марія, – каже Оксана Шевчук. – Наразі Асоціація RECOOP уже закупила певні набори реактивів для визначення показників ендотеліальної дисфункції. Взагалі ж це міжнародне дослідження проводиться у співробітництві з закордонними партнерами. Це науковці з Вроцлавського технічного університету, Університету Коменського у Братіславі, Осієцького університету імені Йосипа Юрая Штросмаєра в Хорватії , Університету Шегеда в Угорщині.

Також співпрацюємо з нашими колегами, членами асоціації RECOOP в Україні – Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького та Інститутом біохімії імені О.В. Палладіна. Частина досліджень проводитиметься за кордоном.

Перші результати своєї роботи ми незабаром вже зможемо надіслати учасникам. Проте опрацювання отриманих показників, результатів досліджень та їх аналіз триватиме далі, аби отримати статистично обґрунтовані прогнози та висновки.

Хочу зауважити, що учасники нашого дослідження поділені на 5 великих груп – ті, що контактували, але не хворіли, (на момент обстеження вони були ПЛР-негативні, та не мали імуноглобулінів до SARS-CoV-2 в крові); особи, які перехворіли на коронавірус у легкій формі та лікувалися вдома; пацієнти із середнім та тяжким перебігом, які були госпіталізовані, але не потребували оксигенотерапії. Четверта група – це госпіталізовані хворі, котрі перебували на оксигенотерапії, і п’ята – критичні пацієнти, які перебували у реанімації (ВАІТ), зокрема, на апараті штучної вентиляції легень, щоправда їх доволі небагато. Усі залучені особи поділені на дві окремі групи: медичні працівники та пацієнти. Такий розподіл дасть нам змогу глибше оцінити фактори, які впливають на важкість перебігу та розвиток ускладнень, а також проаналізувати, чи й справді існує взаємозалежність між супутньою патологією (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія та інші хронічні недуги) та тяжкістю коагуляційних, тромболітичних ускладнень. Зокрема є мета також з’ясувати, наскільки впливає вік хворого, стать та кількість рецепторів АПФ-2 на перебіг хвороби. Ми будемо вивчати та аналізувати ризики і тяжкість розвитку тромбозу і ендотеліальної дисфункції у перехворілих на COVID-19 в залежності від преморбідного статусу, зокрема у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які приймають іАПФ та АРАІІ». На основі результатів проведених досліджень будуть запропоновані рекомендації з оцінки ризиків, прогностичні критерії та критерії діагностики розвитку тромбофілії і ендотеліальної дисфункції у перехворілих на COVID-19 відповідно до тяжкості перенесеного захворювання, преморбідного статусу і наявності супутньої патології, а також розроблені профілактичні рекомендації для попередження таких ускладнень у людей, що перенесли коронавірусну хворобу COVID-19. Вчені Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського сподіваються, щоїх дослідження допоможе визначити, які шляхи та компоненти ендотеліальної функції та процесу згортання крові є ключовими та найбільше впливають на перебіг та смертність при COVID-19. Результати дослідження покращать розуміння патофізіології COVID-19, а також стануть ключовими для розробки інноваційних та ефективних методик лікування і зменшення кількості випадків з несприятливим клінічним результатом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *