Дагестанець два з половиною роки відсидів у Чортківському СІЗО

Хоча екстрадиційний арешт може тривати не більше вісімнадцяти місяців…

Молодого дагестанця затримали ще 10 червня 2008 року у Збаражі – на підставі клопотання МВС Республіки Дагестан Російської Федерації про затримання та взяття під варту. Росія оголосила його у розшук, звинувачуючи за кількома статтями російського карного кодексу, зокрема за створення злочинної організації, публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності, незаконне зберігання зброї.

Молодий чоловік уже два з половиною роки відбув у СІЗО. За цей час екстрадиції так і не відбулося. Чому? Невже Росія втратила до затриманого інтерес? У прокуратурі області пояснили, що Міністерство юстиції України не могло прийняти рішення про екстрадицію, оскільки цей громадянин Дагестану намагався набути в Україні статус біженця. Йому у цьому відмовили, наразі триває процес оскарження відмови у набутті статусу у судовому порядку.

У 2008 році, коли затримували цього чоловіка, в Україні фактично не було законодавства, яке регулює екстрадицію. Тож за рішенням суду дагестанця взяли під варту без зазначення терміну утримання.  Проте 17 червня 2010 року набрали чинності зміни до Кримінально-процесуального кодексу, відповідно до яких кодекс доповнено розділом «Видача особи (екстрадиція)», а стаття 463 КПК чітко передбачає: екстрадиційний арешт не може тривати більше 18 місяців.

Дагестанець та його захисник звернулися до Чортківського райсуду із скаргою щодо  незаконності утримання під вартою з метою екстрадиції, адже замість дозволених 18 місяців молодих відбув у неволі 30 місяців. Наприкінці січня суд задовольнив клопотання і звільнив іноземця з-під варти. Рішення переглядала апеляційна інстанція і залишила його без зміни.

Та чи звільнений з-під варти справді став вільним, без будь-яких обмежень? Виявляється, прокуратура області звернулась до Міністерства юстиції за погодженням застосування до дагестанця іншого необхідного заходу для запобігання його втечі, на що отримала згоду. Тож затриманого звільнили з-під варти, але взяли від нього підписку про невиїзд – із місця проживання у Збаражі.