Медицина по-тернопільськи. Реформа для тернополян чи… екс-міністра?

Минулої п’ятниці в актовій залі Тернопільської міської лікарні №3 відбулися громадські слухання з питань реформування системи охорони здоров’я обласного центру. Однак дуже швидко дискусія звелась лише до обговорення перспективи існування третьої лікарні, в якій погляди влади і громадськості, на превеликий жаль, були діаметрально протилежними…

Не часто буваючи на масиві Дружба, я, ще стоячи на зупинці біля кооперативного коледжу, обмірковував, як краще потрапити до третьої лікарні. Та щойно сів у маршрутний автобус, мимоволі став свідком гарячої теми. Дві літні жінки емоційно (нецензурні і зневажливі слова опускаю) обговорювали те, як „нова влада, ще нічого не зробивши, уже зухвало відбирає від людей третю лікарню”. І на Дружбі не було проблеми добратися до місця майбутніх громадських слухань (виявляється, недобра вість мчить попереду паровоза). У бік лікарні вервицею ішли люди різного віку, з уст яких  також лунала топ-новина дня.

Тож у актовій залі зібралося чимало тернополян, які хотіли почути офіційну позицію влади з приводу задуманого. Її громаді, яка не стримувала емоцій уже від початку громадських слухань, оприлюднив начальник відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення Тернополя Ростислав Левчук. За його словами, нині у місцевому бюджеті не вистачає коштів не лише на придбання медичного обладнання, а й на зарплату лікарям, а тому міська влада, керуючись галузевими циркулярами зі столиці і досвідом Львова, Кам’янця-Подільського та Чернівців, має намір реорганізувати галузь охорони здоров’я у Тернополі, частково перепрофілювавши і реформувавши усі міські лікарні. За версією нової концепції, до творення якої причетні обласне управління охорони здоров’я та професура Тернопільського медуніверситету, перша лікарня й надалі залишатиметься лікарнею швидкої допомоги, друга – має стати базовим медичним закладом, а третя – буде реорганізована у лікарню реабілітації. При цьому хірургічне відділення у ній буде реорганізовано.

Майбутню концепцію медичної реформи деталізували головний лікар третьої лікарні Юрій Лазарчук, який запевнив, що жоден лікар третьої лікарні у зв’язку з реорганізацією не буде звільнений. Про це ж колективу лікарні на зустрічі з медиками під час ранкової „п’ятихвилинки” наголосив і міський голова Сергій Надал. Далі цю ж тему розвинули голова комісії з охорони здоров’я міськради Ігор Дулеба та співавтори проекту концепції реформування – науковці медичного університету Микола Швед і Аркадій Шульга.

Та, заради справедливості, усі їх аргументи учасники громадських слухань не сприймали уже з першої хвилини зустрічі. Чимало з них навперебій висловлювали свої претензії, які зводились винятково до захисту третьої лікарні. На думку тернополян, будь-які реформування не повинні торкнутися ні самого медичного закладу, в якому створені належні умови для лікування, ні загалом висококваліфікованих лікарів, які бездоганно виконують свої фахові обов’язки.

Прикро, звичайно, що діалог вівся за принципом: „хто голосніше крикне – того й почують”, але навіть у такій атмосфері можна було зрозуміти безапеляційну  позицію людей. Чи не найчіткіше її сформулювали у своїх виступах, репліках і запитаннях жителька Дружби Марія Чирка, вчорашній держслужбовець Юрій Олійник, колишній воїн-інтернаціоналіст Збігнев Пашковський, інші. Отже, за їх переконанням, конфліктна ситуація виникла тому, що влада не вважає за потрібне порадитись з мешканцями міста, а сама вирішує, що робити і про людське око приходить до громади „провести уже готове рішення”. Дивно, що на такі відповідальні збори, де мала б вирішуватись доля тисяч тернополян, не вважали за доцільне прибути справжні ідеологи цієї реформи – „красномовний перед виборами” міський голова Сергій Надал та очільники головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації. Замість того позицію медичної реформи представляв Ігор Дулеба, „в якого не те, що немає досвіду роботи в цій галузі, а він навіть не лікар за професією”.

Серйозні претензії тернополяни мають і до самої реорганізації медичних установ. Передусім до того, що базовою можновладці мають намір зробити другу лікарню, в якій „мало сучасного обладнання і один туалет на весь поверх”. Тобто в цю лікарню мають намір „зігнати” весь „хворий” Тернопіль. А в той час третю лікарню, яка забезпечена відповідною апаратурою, де створені належні умови лікування, є унікальна хірургічна школа, яка за  досвідом і знаннями у деяких випадках перевершує університетську професуру, планують зруйнувати, лікарів скоротити, і найстрашніше – усе це надбання, яке свого часу профінансовано з державного бюджету, нині хочуть передати у приватні руки. В офіційному зверненні громади на адресу перших керівників області та міста йдеться про те, що „це буде приватна фірма, наближена до екс-міністра охорони здоров’я Василя Князевича”. А на громадських слуханнях мова йшла і про те, що на цей ласий кусок медичної власності претендує і нинішній ректор медуніверситету Леонід Ковальчук, якому громада ще не забула перетворення в університетську лікарню геронтологічного відділення міської лікарні №1, котре „стало приватною власністю і не принесло жодної користі для громади”.

Прикро, але факт, що на запитання залу про те, як влада збирається фінансувати проект реформування медицини, коли державне фінансування на охорону здоров’я відчутно зменшується, хто буде інвестувати центр реабілітації та подібні до них, „захисники” медичної реформи не змогли (чи не захотіли?) відповісти.

Зрештою, громаду не можна вважати непоступливою. Тернополяни не зовсім категоричні у своїх поглядах на реформування третьої лікарні. Як один з варіантів вони пропонують: „Якщо є такі потужні інвестори і готові на кардинальні зміни, то чому їм би не завершити будівництво довгобуду на території третьої лікарні і там організовувати реабілітаційний центр? А пристойну лікарню, яка нині задовольняє краян за більшістю параметрів, і де можуть лікуватися пенсіонери зі своїми 800-гривневими місячними статками, представники (як було сказано членами президії слухань – в основному мешканці мікрорайону Дружба) – категорично виступають проти будь-яких змін чи скорочень персоналу у лікарні №3, і за це вони усі дружно проголосували.

У свою чергу провладні організатори заходу, підсумовуючи майже двогодинну дискусію, наголосили на тому, що цей захід слід вважати другим етапом громадських слухань з реорганізації медичної галузі міста. Найближчим часом проект реформування буде оприлюднено у місцевих засобах масової інформації, а через місяць ще одні слухання відбудуться уже в палаці культури „Березіль”, оскільки „йдеться не лише про інтереси мешканців масиву Дружба, а всього Тернополя”, – резюмував Ігор Дулеба.

На який бік переважать шальки терезів через місяць і чи прислухається влада уже до вимог (а не побажань) тернополян, дізнаємося у березні, і про це розповімо читачам „Свободи”.

Богдан НОВОСЯДЛИЙ, газета “Свобода”