У Тернополі діти через мажора бояться ходити до школи

У редакцію «Номер один» звернулися батьки третьокласників з Тернопільської спеціалізованої школи №5. Десятеро людей підписалися під зверненням до управління освіти, дирекції школи й міського голови з проханням про допомогу. Батьки кажуть, що їхні діти регулярно потерпають від одного з учнів, а дирекція школи не може вплинути на ситуацію. Що ж відбувається насправді і як вирішити ситуацію, спробували розібратися журналісти «Номер один».

У зверненні одного з учнів 3-А класу звинувачують у «побитті однокласників та молодших за віком дітей, нищенні одягу, словесних образах на адресу дітей та їх батьків». Як стверджують батьки, Остап (з етичних міркувань ім’я учня змінено) постійно ображає однокласників, а дирекція школи не може вплинути на ситуацію.  Така поведінка хлопця, кажуть батьки, порушує права їхніх дітей і, спираючись на ряд законів і міжнародних норм, вимагає втручання у ситуацію.

Діти через побої бояться ходити до школи

Один із підписантів  (Ігор Дутка) каже: «Ні класний керівник, ні директор школи не можуть дати хлопцеві ради. Сказали, що на батьків вони вплинути теж не можуть. Тож ми не маємо іншого виходу, як звертатися з заявою у відповідні органи. Директор розводить руками, каже, що нічого не може зробити. Коли заява дійшла до міського управління освіти, дирекція почала дзвонити нам з докорами. Мовляв, навіщо ми розголошуємо цю проблему поза стінами школи? А що нам було робити, коли три роки поспіль зверталися до дирекції, але ніхто нічого зробити не міг… Що ж тоді залишається?»

Мати одного з третьокласників Лілія Піскун, яка теж підписалася під зверненням, розповідає, що її син плаче, боїться йти до школи, бо «Остап буде битися». Бояться фізичного приниження й інші хлопчики.

«Спочатку я не зважала на ситуацію, думала, це ж діти, всяке буває. Але потім ситуація вийшла з-під контролю. Остап на голову вищий від однолітків і дозволяє собі ображати слабших. У другому класі мій син потрапив у травмпункт, бо побилися з Остапом. Одній дитині цей хлопець підбив око, іншого копнув у пах. Приходить син додому і каже: «Мамо, сьогодні Остап послав нашу вчительку…» Хіба це припустима поведінка для учня? Мені доводилось навіть сидіти у школі під час уроків і чекати на сина, щоб завести додому, хоча живемо близько. Він боїться однокласника».

Пані Лілія каже, що вчила свого сина не піддаватися на провокації, але образи продовжувалися. «Я просто не знаю, що вже робити, як захистити свою дитину від такого свавілля?» – розгублено каже мама учня.

Ігор Дутка розповідає про ще один неприємний інцидент: «Вагітну вчительку хлопець послав матом. Вона там ледве не народила. Їй стало погано серед уроку. Більшість батьків були за те, щоб його виключити з класу. А коли дійшла справа до підписів, батьки почали давати задній хід. Набралося сміливості 10 чоловік. Ми вже намагалися скликати батьківські збори, але в останню мить класний керівник відмінила їх. Підозрюємо, що це було зроблено за наказом директора, щоб ніякого шуму до закінчення семестру не було. Кажуть, що директор із батьком хлопчика в хороших стосунках і тому не хоче піднімати цього питання. Я розумію, що всяке буває, але щоб матом крити і дітей, і вчителів?! Я такого не розумію! А батьки провини своєї дитини не визнають. Як мені тоді захистити сина?» – обурюється чоловік.

Наклеп на хлопця зводить психічнохвора?

Підписанти кажуть, що намагалися зв’язатись із батьками хлопчика, але вони не відповідають на дзвінки. Журналістам «Номер один» все ж вдалося поговорити з батьками Остапа. Батько хлопця пан Борис каже, що звинувачення, нібито його син лупцює однокласників, неправдиве.

«Це просто маячня, взята нізвідки. Ми виховуємо свою дитину культурною, коректною. Його поведінка не гірша за інших, а то й краща», – каже пан Борис.

У конфлікті батько звинувачує одну з мамів, яка поставила підпис під скаргою. Прізвища її не називає. Чоловік каже, що жінка підбурила частину батьків підписатися під зверненням, і він може аналогічно зібрати підписи батьків на захист свого сина.

«Це організувала психічнохвора людина, вона займається провокацією, підбурює батьків проти нас. Її потрібно лікувати. Якщо вони доведуть, що син у чомусь винен, ми готові понести відповідальність. Якщо все те, про що йдеться, правда, нехай надають докази», – обурюється пан Борис.

Чоловік каже, що їхній син зараз уже місяць перебуває на стаціонарному лікуванні в лікарні і не розуміє, чому за його відсутності в школі відбуваються такі речі.

Конфлікти сина з вагітною вчителькою і побиття Остапом хлопчика, який потрапив у травмпункт, заперечує. Батько каже, що одного разу Остап легко копнув того хлопчика. Це було не в школі, а у дворі. З тих пір його мама звинувачує Остапа у насильстві над її сином.

Батько Остапа зауважив, що добре знайомий з директором школи, про нього хорошої думки. Звернення від директора щодо поведінки хлопчика не отримував. Як він каже, дізнався про підготовку звернення батьків, коли Остапу розказав про це однокласник. Пан Борис згідний прийти на спеціальні батьківські збори, щоб остаточно розібратися в ситуації.

Дирекції важко розібратися в ситуації

Журналісти «Номер один» звернулися і до вчителя 3-А класу. Лідія Юріївна – шанований педагог. Батьки характеризують її з позитивної сторони і наголошують, що претензій до жінки не мають. Вчитель каже, що в дитячому колективі важко розібратися, хто правий, а хто – ні. Діти часто чубляться, сваряться. Причиною може бути все, що завгодно. Педагог демонструє нам папку з матеріалами по виховній роботі і каже, що робить усе можливе, щоб навчити малечу правильно поводитись.

«Сучасні діти – гіперактивні. У класі, де 17 хлопців, без конфліктів обійтися не можна.  Але я не знімаю з себе відповідальності, – каже пані Лідія. – Можу сказати, що роблю все можливе, щоб не було конфліктів».

Вчитель наголошує на важливості батьківського виховання і застерігає мамів і татів, щоб не піднімали своїх дітей вище за інших. На запитання про Остапа жінка відповідає дуже обережно. Педагог підтверджує, що хлопчик по відношенню до інших дітей проявляє агресію, але відзначає, що останнім часом його поведінка покращується. Каже, що тиску з боку директора на неї не було, а якщо є якісь проблеми, то це внутрішня справа колективу. Водночас Лідія Юріївна визнала, що після письмового звернення батьків їй дісталося за те, що вона як вчитель цього класу раніше не повідомила про проблему.

Директор школи Петро Поврозник у коментарі «Номер один» зазначив, що приблизно місяць тому до нього приходили батьки і розповідали про проблеми у стосунках між учнями.

«Я доручив зайнятися цим питанням психологу і провів бесіду із класоводом, після цього до мене більше не зверталися», – каже Петро Іванович.

Документ від батьків директор школи розглядав із посмішкою: «Як дорослі можуть скаржитися на третьокласника? Це ж дитина, вона має захищені права. Оцей лист – це абсурд, ці люди не надто розумні, ну що можна зробити дитині?  Виганяти зі школи? Ми як школа зобов’язані навчати і виховувати всіх: і тих, хто поводиться добре, і тих, у кого не дуже правильна поведінка. У всіх класах є проблеми у стосунках серед дітей, за всіх часів таке було. Є різні діти: слухняні і не дуже, є відмінники і ті, хто вчиться незадовільно…».

Директор каже, що вирішення конфлікту – справа вчителя і батьків. Адміністрація школи не має права переводити учнів в інший клас чи виключати зі школи.   «Тільки батьки вирішують: забрати дитину зі школи чи ні, і ніхто не може вплинути на їхнє рішення. Згідно зі статутом школи і нормативними документами, адміністрація не може вигнати дитину зі школи. Може виключити учня за неуспішність, і то за згодою батьків. Дитина у нашій державі захищена. Якщо батьки не погоджуються забрати дитину з класу, ніхто нічого не зробить: ні директор, ні управління освіти, ні мер. Це взагалі абсурд, щоб мер займався дитиною у третьому класі», – переконує Петро Іванович.

Батькам, які підписалися під зверненням, директор школи радить в першу чергу звернути увагу на поведінку своїх дітей і говорити з батьками хлопця, на якого вони скаржаться. На запитання про інцидент з вагітною вчителькою директор каже, що про такий випадок йому не було відомо. Він визнає, що потрібні зміни на рівні законодавства, щоб були вироблені механізми вирішення подібних ситуацій. Також Петро Поврозник пообіцяв дати доручення вчительці зібрати батьків, які підписалися у зверненні, і батьків хлопчика, щоб вони знайшли вирішення ситуації.

Отож конфлікт наразі не вирішений. З одного боку – батьки, які кажуть, що хочуть захистити дітей, з іншого – батьки, які стверджують, що на їхнього сина звели наклеп. Дирекція школи, що не має механізмів впливу на ситуацію, і вчителька початкових класів, яка зі всіх сил намагається примирити дітей. Як бути? Сподіваємось, відповідь дасть управління освіти й інші інстанції, до яких потрапило звернення…

Олена Сірова, ”Номер один“