Тернопільщина – біла пляма на мапі ЮНЕСКО

Чудовий стик девону і травертину (НПП “Дністровський каньйон”)

Україна ‒ в ЮНЕСКО з 1954 року. Відколи  діє Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (1974), номіновано у світі 1121 шт. (869 культурних, 213 природних і 39  гібридних) об’єктів, що є надбанням усього людства. З України, на сьогодні, внесено всього  7 культурних  та 

1 (один) природний об’єкт (0,62 % від загальної кількості).

Лідер ‒ Італія, де сконцентровано 55 об’єктів (майже 5 %).

А тепер усе інакше, інакше,

просто просто просто навпаки, оує!

Aqua Vita

Бо вже невдовзі планету Земля струсне культурна девальвація ‒ держава Україна прийняла нову Державну стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 роки. У цьому програмному документі зазначено, куди мають котитися регіони, зокрема, чорним по білому, зазначено:

«активізація роботи з номінування об’єктів, цінність яких є унікальною та які належать до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО».

До 2023 році кількість «унікальних об’єктів from Ukraine» має бути  нарощеною до чортової дюжини, а до 2027 ‒ до дідьчої мами, до цілих  20-и об’єктів! 

«‒ Розумієш, ці італійці зі своїм Колізєєм та коза-нострою вважають, шо в нас, на Україні, зовсім не є культури! А я хочу доказати, шо є!  Хочу накупити їм її, культури, образців» 

(з сувенірного ринку китайського непотребу до Італії поїхали: дерев’яні сопілки, дерев’яні ручки-вусані, які при натисканні показують причинне місце, молитовні коврики зі «спаси и сохрани», а також сільнички, виконані в якості трьох поросят).

Активну участь в перевороті системи культурних цінностей може  ‒ має, повинно, зобов’язане! ‒ відіграти Тернопілля туристичне. 

Дочитайте текст до кінця, і Ви дізнаєтеся, шо цим юнеском в нас ад кишить, треба вміти їх шукати і доводити до готовності.

Номінант фром Ukraine N1:

Печери

У 2019 Міністерство Екології та природних ресурсів (тепер «Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів»), створило  інфопривід: печери Тернопілля, мов  дитину в інститут, вирішили впхати в «перелік об’єктів всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО».

В «Державну стратегію … на 2021-2027 рр.» впхали завдання:

«Включення мережі печер гіпсового карсту Західної України до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та підготовка відповідної номінації».

А зла Юнеска, суча дочка, розкудкудакалась як квочка

 За руку й серце Юнески між собою чубилися, зокрема, наступні інтерпритації:

глобальна «печери Тернопілля» (а) ‒

 з локальними «Печери Оптимістична ‒ найдовша гіпсова печера світу»(бе) та «Печера Вертеба ‒ Наддністрянська Помпея» (ве).

(а) ‒ з точки зору світової спадщини, абсолютно немає сенсу, де визначена межа між Тернопільською і сусідніми областями, печери є в кількох областях; 

(бе) ‒ розмір має значення, але не є константою на всі часи (сьогодні найдовший кілометраж є в однієї печерної системи, завтра буде в іншої);

(ве) ‒ Вертеба, унікальна своїм культурним контекстом (підземний сховок трипільців!), але не є репрезентативною для гіпсових карстових печер, унікальністю яких є власне їх природність.

Читай на “Погляді” про підземний світ Тернопілля

Варіант (з хитропідвивертом) ‒ розширити італійський об’єкт ЮНЕСКО (з 1997 р.) «Aree archeologiche di Pompei, Ercolano e Torre Annunziata»(Археологічні зони ‒ Помпеї, Геркуланум та Торре-Аннунціата) Помпеєю наддністрянською (Вертебою).

Правильне рішення ‒ спробувати внести Еталон Гіпсового Карсту Поділля, тобто всі підземні (печери) та  надземні (понори, лійки) карстові прояви.

Читати більше:

Люди в печерах на теренах Дністра були 7-10 тис. років тому: що таке спелеологія і звідки взялася

Номінант  N2: Наддністерські печерні монастирі та гроти послідовників культу святого Онуфрія

При долині Дністра та Його приток з часів пізнього Середньовіччя в  травертинових скелях (ці скелі  пористі,  тому відмінно зберігають тепло, в них легко довбати порожнини) селилися ‒ хто поодинці, а хто невеликими згромадженнями ‒ адепти ісихазму, містичної течії християнства (в XIV ст ісихазм ледь не оголосили єрессю,  з усіма неприємними наслідками)

Читати більше Коректори міфів: культ святого Онуфрія

Суть того, що таких печерних скитів на Дністрі є більше півсотні ‒ на теренах України та Молдови. Є фундаментальна наукова база (дисертації вже припали пилюкою), тема чекає на свого Ґодо.

Окремо варто зазначити, що травертини, згідно оселищної концепції збереження біорізноманіття ЄС ‒ цінні habitats для вологолюбних рослин та тварин,  маємо Об’єкт Змішаного Типу.

Номінант  N3: «вали, Траяна!»

зближують нас з молдаванами ще ближче (тема давно описана на “Погляді” і виглядає свого читача)

«Траянові вали Надзбруччя» на Тернопіллі слід шукати на південному сході екс-Борщівського району. Звісно, що вони не мають ніякого стосунку до древніх римлян. Так само,  відсутній зв’язок з римлянами і в молдаванських «валах Траяна» ‒ скільки б молдаванці не нишпорили в пошуках слідів маленьких босих ніг в римських сандаліках, усе намарне.

На території Німеччини та Британії існує об’єкт ЮНЕСКО Frontiers of the Roman Empire (Укріплені рубежі Римської імперії). Мусимо добиватися, спільного з братським молдаванським народом, включення до цієї номінації (якщо в НАТО не беруть) ‒ може, німці щось дадуть на відчіпне.

Номінант  N4: «Древні та первісні букові ліси Тернопілля»

Варіант ‒ на розширення вже існуючої номінації ЮНЕСКО Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи (Ancient and Primeval Beech Forests of the Carpathians and Other Regions of Europe).

З 15-и українських ділянок букових пралісів більшість зосереджено на Закарпатті, але 2017-ого була номінована бучина з Хмельницької області (як особливо цінна, тому що це бук лісовий на східній межі природного ареалу). Так от, на схід від Карпат є інший регіон Європи ‒ Поділля! В долині Дністра та долинах Його приток на Тернопільщині ховається від штіля кількадесят ділянок недорізаного юнеско, яким пощастило не потрапити в поле зору дослідників

(А от про це на «Погляді»  поки матеріалу не є).

Номінант  N5: «Дерев’яні церкви карпатського регіону Польщі і України (Wooden tserkvas of Carpathian region in Poland and Ukraine)»

Здавалося б, де Тернопілля, а де Карпати! Лови!:  тільки лінивий не знає легенди, що дерев’яні церкви сплавляли Дністром з Карпат в околиці + – Заліщиків. Із десятка   достеменно достовірно сплавлених церков,   більшість до нашого часу не дожили. Є меншість, яким під шумок Юнески можна завдати автентичного Божого вигляду.

Номінант  N6: Скельні відслонення Дністровського каньйону девонського періоду

Геологічний період названий «девонським» на честь графства Девоншир в Британії, де ці скелі були вивчені найраніше. Разом з британськими вченими, можна створити спільну номінацію ЮНЕСКО.

В Девонширі є «Юрське узбережжя Дорсету і Східного Девону» 

(Dorset and East Devon Coast), але

там під охороною молодші геологічні відслонення (тріас-юра-крейда (240-100 млн років).

Тільки лінивий не знає, що  саме в девонський період (420-380 млн років тому)  життя вповзло з води на сушу, рятуючись від хижих мокриць-трилобітів, які ніяк не годні були наїстися.

Роботи та фото Сергія Дутки

Якщо Ви віруєте в синкретичну теорію еволюції, ступайте берегами Дністровського каньйону так обережно щоб не надто торкатися землі  ‒  ризикуєте вступити в окам’янілий прах своєї кистоперої пра-пра…бабці.

Як би не було, більшість прибережних скель Дністерського каньйону, у випадку розвитку проекту каскаду 6-и гідроелектростанцій, пішло б під воду, і людство не змогло б їх обсервувати. Охоронний міжнародний статус, який захищає природний рівень  Дністра, нам не завадить.

Читайте на “Погляді” про геологію Дністра 

Альтернативне море Дністер (+ координати місць для відпочинку)

P.S. Станом на вже, на території Тернопільської області фахівцями не зафіксовано жодного внесеного до ЮНЕСКО об’єкта. Нема хап-хап.

Андрій Мельничук