Таємниці підземного світу Тернопілля – незбагненні шляхи між замками

в процесі чорного копу підземного ходу між замками Чорткова і Теребовлі..

  “колисьточка були під нашою крепостю хОди. Всьо було затоплене. Пустили туди качура з дзвіночком на шиї і когута, когут сє втопив, а качур на Дністрі

(Збручі, Сереті, Нічлаві) виплив..”  

Якщо є руїни замку – мусить бути і легенда про підземний хід від нього до замку-сусіда.

Старенький дзядзьо заприсягнеться вам на мотузкУ улюбленої кози, що вся його історія – найщирісінька правда. Колисьточка, коли світ був зовсім юним, юним леґінем  прокрався він у підземний міф – тільки от в наш час прадідів великих правнукам нездалим туди вже немає дороги, давно вже все припало порохом і мохом поросло.

Наше покоління уявляє своїх предків в якості роботящих гномів з кайлами і кирками,  які при першій-ліпшій нагоді зникали під землею із однією ідеєю-фікс – порпати хід до найближчого замку, із тим же завзяттям, із якими їхні нащадки підгортають бараболю.

*

між Бучацьким замком (1373 р.) і замочком в Підзамочку (1600 р.)

2300 м по прямій лінії  попід гори й доли й каньйоном річки Стрипи.

І байдуже, що між “сусідніми замками” не лиш кілометри посіченого ярами ландшафту, але й сотні років різниці між спорудженням однієї та іншої – народна фантазія із легкістю стирає просторові та часові межі.

м.Бучач (49°03′35″ пн. ш. 25°23′29″ сх. д.)
с.Підзамочок (49°04′44″ пн. ш. 25°23′55″ сх. д.)

між фортецею “Окопи святої Трійці” (1692 р.) і Хотинською фортецею (1340-і рр.)

6300 м тунелю під Дністровським каньйоном.

У наш час райавтодор з усіма видами техніки не годно наліпити так жодної дороги, щоб за рік-два вона не розклеїлася – а от ті трудяжки спорудили тунель під Дністром, та так, що наш Дзядзьо в часи своєї буремної юності бігав ним на Буковину корову пасти!

с.Окопи (48°32′ пн. ш. 26°24′ сх. д.)
м.Хотин (48°31′19″ пн. ш. 26°29′54″ сх. д.)

між Скалою над Збручем (середина XVI ст.) і замком в Збрижу (XVII ст.)

6500(+200 м) через Збруч і Бурдяківський спецкар’єр

Я певен, що екскаваторщики можуть розповісти історію,  як вуйко Йосип Белазом катався по древньому тунелю – кар’єр розташований на найкоротшій траєкторії між Скалою-Подільською і Збрижем.

смт.Скала-над Збручем (48°51′25″ пн. ш. 26°11′57″ сх. д.)
с.Збриж (48°54′ пн. ш. 26°10′ сх. д.)

між Золотопотіцьким (1568 р.) і Язловецьким замками (XIV ст.)   

смт.Золотий потік (48°54′16″пн.ш.25°20′25″ сх. д.)
с.Язловець (48°57′27″ пн. ш. 25°26′20″ сх. д.)

9372 м.  Ще одна спроба підкопатися під Стрипу.

Рід Бучацьких зник зі сторінок історії шляхом підземного ходу до Золотого потоку

*

між замком у Висічці (XVIIст.) і т.зв. “вежею Володийовського” у Новосілці(XVII ст.)

9600 м. межиріччям Серету та Нічлави.

с.Висічка (48°47′ пн. ш. 25°59′ сх. д.)
с.Новосілка (Костюкова) (48°42’53.87″С 25°55’8.82″В)

Безперцево (воно ж “безперечно”), древні фортифіканти для комунікацій використовували підземелля борщівських (найдовших в світі) печер, кажанів – замість поштових голубів.

між Кривченським (1639-1650) і Чорнокозинецьким замками (наприкінець XIV ст.) – трансзбруцький тунель довжиною 14 км.

с.Кривче (48°41′59″ пн. ш. 26°06′00″ сх. д.)
с.Чорнокозинці (48°39′41″ пн. ш. 26°16′53″ сх. д.)

цим тунелем частина УГА після Чортківської офензиви переправлялися в потойбіччя Збруча…

*

між   Ягільницьким (1548 р.) і Червоноградським замками (початок XVII ст.)

с.Нагірянка (48°56′12″ пн. ш. 25°44′34″ сх. д.)
с.Нагоряни (48°48′15″ пн. ш. 25°35′28″ сх. д.)

18 236 м і плутанина, бо “Ягільницький” замок – в с.Нагірянка (поруч є села Ягільниця і Стара Ягільниця. З “Червоноградським” замком ще складніше – він водночас і “червоногОродський”, і “ЧервоногрУдський”, та ще й біля не одного, а двох – с.Нирків та с. Нагіряни.

*

між Кудринецьким замком (XVII) – і фортецею в Кам’янці

20 км

с.Кудринці (48°36′36″ пн. ш. 26°16′48″ сх. д.)
грот під Кудринецьким замком

Цей тунель водночас і машина часу. Залазиш в XVII ст. в Кудринцях – вилізаєш в якому ваша допомога потрібна столітті в Кам’янці. Під Кудринецьким замком збереглася печера, маловідома як “Т-02”. Збережена її частина становить всього 10 м,

але ж ми то знаємо…

*

між Сатанівським (1403 р.) і Скалатським замками (1379 р.)

27 616 м. напряму, як літає кажан

смт. Сатанів (49°15′26″ пн. ш. 26°15′09″ сх. д.)
смт. Скалат (49°25′40″ пн. ш. 25°58′20″ сх. д.)

Із назви достовірно, що від Сатанова не просто тривіальний, а  інфернальний хід,

яким Тернопілля туристичне з’єднане із іншим, не кращим світом, за допомогою зв’язкових-кажанів.

*

між Чортківським (1597 р) і Теребовлянським замками (XVI ст.)

34 км (рейс через Буданів (XVI ст.)

Чортків (49°01′17″ пн. ш. 25°48′08″ сх. д.)
Буданів (49°09′40″ пн. ш. 25°42′33″ сх. д.)
Теребовля (49°17′57″ пн. ш. 25°41′00″ сх. д.) фото з zamky.com.ua

Протягом 34 км пряма траєкторія “підземного ходу” напряму 17 разів перетинає річку Серет. Найкраще про підземний хід з Чортківського замку легендував доста-пам’ятний Чорпіта Яромир:

 

”мужні обороньці міста Чорткова копали підземний хід до Трембовлі. І під Копичиньцьома здибалися із мужніми обороньцями Теребовлянскої фортеці, які якраз в цей момент копали підземний хід назустріч мужнім обороньцям Чортківської фортеці; щоб не обминути Копичинці, орієнтувалися на запах ковбаси”…

Для немісцевих – на сленгу “Буданів” – те ж саме, що й “Скаржинці”, “Петрики” чи “Кульпарківська”, в силу тих самих причин.

 

*

між Сидорівським (1640-і рр.) і Микулинецьким замками (1550-і рр.)

60 км

Сидорів (49°00′10″ пн. ш. 26°10′13″ сх. д.)
Микулинці (49°23′49″ пн. ш. 25°36′33″ сх. д.)

В Микулинцях варить пиво “Микулинецький бровар” тоді як Сидорів – родинне село власників заводу; а в самому селі вирощує ячмінь та ін. “Сидорівський бровар”, який очолює пан Михайло, молодший із братів Троянів.

Для чого бити машину нашими паскудними дорогами, якщо можна безперешкодно користуватися підземним тунелем?

*

між Кременецьким (XIII-XVI ст.) і замком Любарта в Луцьку

77 263 м

Кременець (50°05′42″ пн. ш. 25°43′51″ сх. д.)
Луцьк (50°44′20″ пн. ш. 25°19′23″ сх. д.) фото з castles.com.ua

Луцьк – “столиця Волині”. Кременець – історично волинське місто, яке в силу різних причин опинилося в тенетах Тернопільської області. Навіть певний час існував приміський потяг “Кременець-Кам’яниця-Волинська”. Вікіпедія пише, що йому бракувало пасажирів – і ви вже знаєте чому! Вони віддавали перевагу надійному підземному сполученню…

*

між Бережанським замком (1554 р.) – і замком Паланок (XI ст).

м.Бережани (49°26′46″ пн. ш. 24°56′41″ сх. д.)
м.Мукачеве (48°25′53″ пн. ш. 22°41′15″ сх. д.) фото з Вікі

200 км 202 м

Саме крізь цим тунелем з родинного гнізда-Мукачева пробрався в Бережани трансільванський князь Ференц II Ракоці, а з ним інша трансильванська нечисть, так наче нам одного Сатанова бракувало.

Між іншим, невловима чупакабра – саме звідси…

 

Андрій Мельничук

-1 thoughts on “Таємниці підземного світу Тернопілля – незбагненні шляхи між замками

  • 07:55 | 24 травня, 2019 at 07:55
    Permalink

    Так.
    Дійсно ці ходи можуть існувати.
    Я особисто сам можу в одному селі показати!

    Звертайтесь?!

Comments are closed.