Андрій Павлишин: «За показником винахідницької активності наш університет є лідером серед закладів вищої медичної освіти»
Винахідницька та раціоналізаторська діяльність як складова наукової роботи є дуже важливою для кожного вищого навчального закладу, адже це один з вагомих показників, відображених у всіх без винятку рейтингових системах, у тому числі в ТОП-200. Згідно з нещодавно оприлюдненими показниками винахідницької активності закладів вищої освіти, які підпорядковані МОЗ України, ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського посів перше місце. Наш університет подав 123 заявки (9 %), випередивши Національний медичний університет імені О.Богомольця – 90 заявок (6,6%), Харківський національний медичний університет – 79 заявок (5,8%), Українську медичну стоматологічну академію – 76 заявок (5,5%), Буковинський державний медичний університет – 68 заявок (5%), Львівський національний медичний університет імені Д.Галицького – 55 заявок (4%). Приємно констатувати, що лідерство це стале і що в ТДМУ працюють творчі особистості – науковці, дослідники, люди, здатні генерувати нові ідеї та втілювати їх у реальні технології.
Днями ж надійшла ще одна приємна звістка: Указом Президента України, який він підписав з нагоди Дня соборності України, почесне звання «Заслужений винахідник України» присвоєно лікарю-хірургу, кандидату медичних наук, керівнику патентно-інформаційного відділу ТДМУ ім. І. Я. Горбачевського Андрію Павлишину.
Випускник медичного факультету ТДМУ, який закінчив 2001 року, Андрій Павлишин – автор понад 300 патентів та більше 110 наукових публікацій у вітчизняних і закордонних фахових виданнях. У його творчому доробку – 50 актів про впровадження його винаходів у лікувально-профілактичних закладах Києва, Харкова, Львова, Рівного та Тернополя, а розробки Андрія Володимировича широко застосовують при виконанні науково-дослідних і дисертаційних робіт.
Про лауреата премії імені І. Пулюя Андрія Павлишина читаємо у виданні «Винахідники України – еліта держави. Винаходи та інновації» (том IV), яке побачило світ 2016 року. Нагороджений грамотою Тернопільської обласної ради за вагомий внесок у формування інтелектуального та інноваційного потенціалу країни. Андрій Володимирович бере активну участь у роботі обласної організації Товариства винахідників та раціоналізаторів України. Двічі – 2008 і 2015 року – він отримував почесне звання «Кращий винахідник Тернопільської області». І ось тепер – вища державна відзнака за досягнення у винахідницькій діяльності.
Про своє захоплення Андрій Володимирович розповідає так цікаво й ґрунтовно, що заслухаєшся. «Вірус творчості» вразив його ще студентом.
– Я навчався у прекрасних викладачів, науковців, відомих своїми винаходами. Запам’яталися, зокрема, чудові лекції завідувача кафедри ортопедії та травматології, професора, заслуженого винахідника України Олексія Михайловича Єдинака. На стіні його кабінету висіли численні авторські свідоцтва. У кожного була своя надихаюча історія наукового пошуку, що увінчалася успіхом. Я був вражений великою кількістю винаходів професора й це стало першою іскрою, що запалила мою цікавість до винахідництва, – каже Андрій Павлишин.
Щедро ділилися зі студентами власними знаннями, досвідом, цікавими ідеями заслужені раціоналізатори та винахідники України, доценти Василь Васильович Дем’яненко, на рахунку якого понад 130 винаходів, Олексій Спиридонович Луцук – автор понад півсотні винаходів і раціоналізаторських пропозицій. Навчався Андрій Володимирович також у відомого лікаря – комбустіолога та автора багатьох інноваційних розробок Володимира Васильовича Коптюха, під керівництвом якого запатентував свій перший винахід.
– Ваш приклад – підтвердження того, що для науковця, як, напевно, ні для кого іншого, вчителі, які зустрілися на початку життєвого шляху, відіграють величезну роль. Коли отримали свій перший патент на винахід?
– 2005 року. Але спершу закінчив ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського й розпочав трудову діяльність лікарем-інтерном Тернопільської комунальної міської лікарні №2 та Чортківської центральної районної лікарні.
– Що було далі?
– 2004-2014 роках викладав хірургічні дисципліни в Тернопільському медичному коледжі, отримав вищу кваліфікаційну категорію, з 2010-го працював також хірургом одного з медичних центрів у Тернополі. 2013 року захистив дисертацію «Автодермопластика ранових дефектів хворих на синдром стопи діабетика за допомогою рельєфного автоклаптя» на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук і з 2015 року моє життя пов’язано з альма-матер.
– Але винахідницька діяльність була і залишається вашим захопленням. Які основні напрямки досліджень?
– Вони стосуються, зокрема, розробки нових способів і пристроїв для лікування в пластичній хірургії, реконструктивній та загальній хірургії. Запатентував оригінальну методику забору рельєфного шкірного автоклаптя та технологію покращеної фіксації рельєфного трансплантата на рановій поверхні у хворих на цукровий діабет, ускладнений синдромом діабетичної стопи. Модернізував ручний дерматом, удосконалив ротаційний дисковий електричний та електричний дерматом з плоским коливальним ножем. Аби поліпшити технологічність автодермопластики, розробив зонд для адаптації шкірного клаптя на рановій поверхні й методи фіксації трансплантатів на рановій поверхні за допомогою силіконових ниток і срібних фіксаторів. Запропонована методика автодермопластики дозволила зменшити кількість ускладнень у ранньому післяопераційному періоді й скоротити термін перебування хворого в стаціонарі та отримати хороші віддалені результати.
– Газетна площа обмежена, тож розповісти про всі ваші патенти, на жаль, неможливо. Чи пам’ятаєте, який з них вам дався найважче?
– Найважчим був найперший. Це, як перші, тривалі за часом пологи, що в підсумку приносять якнайбільшу радість. З часом винахідницька діяльність стала звичним і улюбленим заняттям. Хтось кросворди розв’язує, а я віддаю перевагу пошуку винахідницьких ідей, рішень та їх патентуванню.
– Кількість патентів на винаходи, які ви отримали, зростає. Скільки їх було торік?
– 2018 року я отримав 83 патенти. З початку нинішнього року подав до Держпатенту України 100 заявок про винаходи, які прийняті до розгляду.
– Розкажіть про патентно-інформаційний відділ ТДМУ, який очолюєте з 2015 року.
– Фахівці відділу, створеного для організації й координації винахідницької та патентно-ліцензійної роботи в університеті, мають великий досвід роботи у сфері інтелектуальної власності. Значну увагу приділяємо, зокрема, патентно-інформаційному забезпеченню науково-дослідних робіт науковців університету на всіх стадіях, починаючи з етапу планування. В порядку, передбаченому чинним законодавством, надсилаємо заявки на винаходи та корисні моделі в «Укрпатент», ведемо їх реєстрацію та облік.
ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського має потужну наукову школу, високий інтелектуальний потенціал і за показником винахідницької активності є лідером серед закладів вищої освіти. Зокрема, 2017 року наш університет за показниками винахідницько-інноваційної діяльності був третім серед медичних закладів України, а торік посів 1 місце. Минулого року науковці ТДМУ подали 170 заявок на винаходи та корисні моделі – своєрідний рекорд за останнє п’ятиліття. Цьому сприяє всебічна підтримка винахідницької діяльності науковців університету ректором ТДМУ, професором М.М. Кордою та проректорів.
Одним з прикладів успішної інноваційної реалізації є винайдена доктором медичних наук, професором В.В.Бігуняком технологія виготовлення та застосування ліофілізованої ксеногенної шкіри свині для лікування опіків, ран і трофічних виразок, яку застосовують в усіх опікових центрах України. Володимир Васильович також розробив технологію та організував виготовлення й серійний випуск силіконових пластин, які використовують для профілактики та лікування хворих з післяопіковими, післятравматичними і післяопераційними рубцями, розробив технологію та впровадив у клінічну практику ліофілізований імплантат з рогівки свині, який використовують при травмах і запальних захворюваннях ока. Професор В.В. Бігуняк – заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки. Загалом на його рахунку – 56 винаходів.
Куратором напрямку розробок нових способів і пристроїв для діагностики та методів лікування злоякісної меланоми шкіри є заслужений винахідник України, доктор медичних наук, професор І.Й.Галайчук.
Плідною є винахідницька робота в галузі експериментальної медицини та моделювання патологічних процесів доктора медичних наук, професора М.С. Гнатюка – автора та співавтора 89 патентів. Михайло Степанович – лауреат премії імені І. Пулюя, 2014 року отримав почесне звання «Кращий винахідник Тернопільської області». В його науковому доробку – понад 800 наукових праць, п’ять монографій.
Вагомий внесок у розвиток винахідницької діяльності внесли заслужений діяч науки і техніки України, професор М.А. Андрейчин, професор В.С. Копча (їх винаходи стосуються технології лікування інфекційних захворювань), доцент О.І. Березовський, доцент А.О. Ковальчук (розробив ряд спеціалізованого медичного обладнання), заслужений працівник освіти України, професор М.С. Гнатюк (його винаходи стосуються моделювання патологічних процесів).
– Що потрібно, щоб стати винахідником? Фундаментальні знання? Обладнання?
– І те, й інше. Та найдосконаліший «прилад» – мозок. Людський мозок має необмежені можливості. А ще успіх не дається без праці.
– Відомо, що наукова робота – колосально працеємна. Де черпаєте наснагу?
– Наснагу мені дає сім’я. Дружина Наталя Володимирівна – кандидат медичних наук, асистент кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки, випускниця медичного факультету ТДМУ. Виховуємо сина. Володимирові чотири рочки. Коли випадає можливість відпочити – їдемо в Карпати або на море. Але гори я більше люблю: чисте повітря, настояне на смерековій хвої, вікові ліси, бурхливі річки… Ловити рибу, збирати гриби для мене – насолода.
– Та ще більшу втіху отримуєте від винахідницької та інноваційної діяльності?
– Безумовно. Нинішній світ розвивається дуже швидко, з’являються нові ідеї, нові відкриття в різних галузях, є вільний доступ до інформації в Інтернеті. Цікавих тем багато.
– Над чим зараз працюєте?
– Над темою науково-дослідної роботи, яку затвердили в МОЗ України. Вона стосується технологій у телемедицині й дистанційного контролю за життєво важливими показниками пацієнта. Є цікаві розробки.
– Успіху вам в роботі та нових значних здобутків!
Лідія ХМІЛЯР
Коментарі вимкнені.