“Надра банк” – невдала інвестиція Фірташа?

“Навіщо Фірташ купив банк, незрозуміло. Якщо йому потрібна установа для обслуговування своїх підприємств, краще було б придбати невеликий кишеньковий банк за 10-50 мільйонів гривень та інвестувати ще стільки ж”.

В суботу “Надра банк” отримав повноцінне правління, а очолила установу, як і прогнозували експерти, її тимчасовий адміністратор Валентина Жуковська.

Реанімація “Надр” стала хорошою новиною – хоча б тому, що для підтримки банку не були використані гроші держави, крім боргу 7 мільярдів гривень перед НБУ.

“Для “Надр” це хороше рішення, зокрема те, що туди не були “влиті” бюджетні гроші. Участь держави у даному випадку було б негативом як для держави, так і для самого банку. Добре також, що Жуковську призначили головою”, – зазначив у коментарі “Економічній правді” представник Мінфіну, який побажав залишитися невідомим.

На думку керівника аналітичного департаменту ІГ “Таск” Андрія Шевчишина, поточний стан банку стабільний.

З цією точкою зору згоден старший консультант з фінансово-економічних питань компанії Eastern Consulting Group Тарас Кушнір. “Фінансова підтримка Group DF і лояльність влади дозволяють визначити стан банку як стабільний”, – вважає він.

Проте представник одного з найбільших інвестиційних банків каже, що “Надра” чекає важкий шлях відновлення. “Докапіталізація банку відбулася надто пізно, тож установа втратила ключові активи – довіру контрагентів і персонал”, – вважає він.

Опитування експертів показало, що “Надра” мають три проблеми.

Перша – очікуваний різкий відтік депозитів. Люди, які хотіли забрати гроші протягом двох років, постараються це зробити за першої ж нагоди. Щоб вистояти, банку доведеться або вибудовувати штучні бар’єри, або запастися грошима.

“Логічним шляхом відновлення банку було би введення в “Надра” грошових потоків підприємств Дмитра Фірташа. Після цього установа відновила б активні операції на ресурсному ринку”, – вважає інвестиційний банкір. До речі, цей процес вже почався: “Надра” отримали на обслуговування рахунки “Укртрансгазу”.

Друга проблема – репутація банку підірвана безповоротно. “Нехай вони спочатку розрахуються за 4 тисячами невиконаних виконавчих проваджень і не підривають віру в судову систему України”, – зазначив керівник однієї з інвесткомпаній, маючи на увазі судові позови про примусове стягнення коштів з банку.

У всіх чотирьох тисячах випадків Державна виконавча служба ігнорувала рішення судів, і замість реального стягнення переводила позови з одного офісу в іншій.

Зате до придбання банку Фірташем подейкували, що тимчасова адміністрація за пристойний “відкат” допомагає повернути депозити. Сама тимчасова адміністрація ці чутки спростовувала, але вони виникали знову і знову.

Не кращим чином складалися відносини і з інституційними інвесторами.

“КУА та інвестбанки найближчим часом будуть утримуватися від операцій з “Надрами”, оскільки банк не обслуговує свої зобов’язання за гривневими облігаціями. Хто буде давати гроші банку, який з 2008 року систематично не повертав борги?” – питає представник одного з найбільших інвестиційних банків.

Для вирішення першої і другої проблем експерти пропонують змінити назву банку або асоціативні ряди, які викликають “Надра”. “Власникам слід провести ребрендинг. Якщо вони хочуть бути в п’ятірці найбільших установ, потрібне нове обличчя банку і багато вливань”, – вважає голова правління одного з великих банків.

Третя проблема – втрата частини персоналу. За час роботи тимчасової адміністрації видатки на зарплату впали. Крім того, зникла необхідність у багатьох фахівцях, наприклад, в кредитних експертах. Зате знадобилися експерти з повернення боргів. Багато висококласних фахівців звільнилося з “Надр” і перейшло в інші установи.

“Припускаю, що під час тимчасової адміністрації банк втратив більшу частину кваліфікованого персоналу, особливо в територіальних відділеннях, тому підбір штату буде одним із завдань відновлення діяльності”, – вважає Шевчишин.

Правда, це може бути неважко.

“Так, низка менеджерів середньої та вищої ланок покинула банк, але стабілізація і плани стрімкого розвитку роблять “Надра” привабливим для працевлаштування. Багато кадрів нині хочуть змінити роботу чи шукають її. За необхідності можна мотивувати фахівців інших установ. Проблем я не бачу”, – вважає Кушнір.

“Відновлення співпраці, але не довіри, клієнтів з банком відбудеться швидко. Це забезпечить одна з найбільших філіальних мереж банку – більше 700 відділень, а також заявлені наміри мажоритарного акціонера банку Group DF до 2013 року вивести кредитну установу у п’ятірку найбільших банків України”, – вважає Кушнір.

На його думку, банки розуміють потужність та перспективи співпраці з “Надрами”. Офіційне завершення його санації дозволить їм відновити ліміти на нього.

Втім, інші експерти вважають, що відновлення репутації, після чого у банк потягнуться клієнти, триватиме довго. “Коли люди забудуть негатив? Хто знає. Думаю, знадобиться кілька років”, – відзначив представник Мінфіну.

“При грамотному просуванні за рік-два ставлення до банку зміниться”, – вважає інвестиційний банкір. Його колега з цим згоден: “Весь цей час “Надра” існуватимуть за рахунок підтримки акціонерів, держпідприємств і особливо довірливих громадян”.

На думку представника одного з українських рейтингових агентств, на першому етапі розвитку основою бізнесу “Надра банку” буде бізнес Group DF, а також переведення на обслуговування до нього бюджетних організацій та установ.

“Значна частина існуючих клієнтів зніме кошти після розблокування роботи банку і ніколи в нього не повернеться. Однак є інші потенційні вкладники – довірливі люди. Кількох бравурних заяв про відновлення роботи після приходу відомого українського інвестора може виявитися достатньо”, – вважає він.

Аналітик з інвестбанку з ним погоджується. “В українців коротка пам’ять. Якщо підтримати цей банк хорошою рекламою, переведенням грошей державних структур і клієнтами із структур Фірташа, то роздрібні клієнти у нього будуть. Корпоративний сектор ітиме повільніше – надто багато позовів до банку”, – розповідає аналітик.

Для відновлення на українському ринку “Надрам” знадобиться три-п’ять років, на міжнародному – значно більше, прогнозує він.

Все це – довгий шлях, яким новий власник банку міг і не йти.

“Мотиви Фірташа щодо купівлі банку незрозумілі. Якщо йому потрібна установа для обслуговування своїх підприємств, можна було б купити невеликий кишеньковий банк за 10-50 мільйонів гривень, інвестувати ще стільки ж і мати зрозумілий та ефективний центр обслуговування”, – вважає аналітик однієї з КУА.

Не менш дивне завдання, яке поставив Фірташ менеджменту банку, – увійти до п’ятірки лідерів. “Дуже амбітне завдання – залишитися в десятці. Російські банки точно захочуть там утриматися, а їх вже три чи чотири. Ще два держбанки, “Приват”, “Аваль” і ПУМБ. На десяте місце багато претендентів”, – вважає аналітик інвестбанку.

“Швидше за все, рано чи пізно “Надра” продадуть стратегу, наприклад, якомусь російському держбанку”, – прогнозує один з банкірів.

Аналітик з КУА визнає, що для інвестування в банківський бізнес “Надра” – не найкращий актив.

“По-перше, його здатність генерувати прибуток залишається сумнівною. По-друге, докапіталізація на 3,5 мільярда гривень недостатня. Банк потребує щонайменше ще 5-7 мільярдів гривень для покриття збитків від “токсичних” активів на балансі. І це лише інвестиції у фінансове “очищення” банку”, – вважає він.

Втім, існує ще одна версія, теж не бездоганна. Якщо інвестиції у банк проводилися з метою отримати фінансовий ресурс для власного бізнесу за мінімальні гроші, то виникає питання: чи здатний банк “Надра” акумулювати такий ресурс?

“Вкладення у банк можна порівняти з пропозицією летіти на літаку, який щойно здійснив аварійну посадку. Чи багато людей погодяться на це, навіть якщо запропонувати летіти безкоштовно?” – запитує один з експертів.

Сергій Лямець, ЕП