Врятувати замки Тернопільщини може тільки інвестор

Серед архітектурних пам’яток Тернопільщини найцікавішими для інвесторів є палаци у Коропці Монастириського району, Білокриниці Кременецького району, мисливський палац у селі Рай Бережанського району. Не меншою популярністю користуються замки та вежі у Кривчому та Скалі-Подільській Борщівського району, Бережанах, Золотому Потоці та Язлівці Бучацького району. Однак, аби утримувати в належному стані наші замки і палаци, їхній теперішній власник має бути не бідніший, ніж той, хто їх побудував, каже перший заступник голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Віктор Вечерський

Іконописи підміняють малоцінними копіями

Тернопільщина доволі насичена пам’ятками архітектури. Саме тут зосереджена основна частина замків України. Та вціліти вдалось не усім спорудам. Багато архітектурних пам’яток знаходилось у сільській місцевості, де тамтешні мешканці, не підозрюючи про цінність споруд, завдають їм непоправної шкоди. Натомість велику лепту у збереженні архітектурної спадщини внесли релігійні громади. Хоча у цьому питанні є теж свої нюанси. Не завжди священики та релігійні громади можуть достойно оцінити об’єкти, які передали в їхнє підпорядкування. У результаті перемальовуються живописні роботи, перебудовуються храми. Ще гірша ситуація зі збереженням іконостасів.

– Зараз виникла величезна проблема з реставрацією іконостасів, – каже начальник відділу містобудування, охорони пам’яток та нагляду за будівництвом управління містобудування і архітектури Тернопільської ОДА Ярослав Пелехатий. – Невідповідність температурного режиму не дозволяє забезпечити їхнє належне зберігання. Вони лущаться та нищаться. До того ж складна ситуація склалась із заїжджими художниками. Вони обіцяють красивий кольоровий яскравий образ. Забирають старовинну картину і підміняють її малоцінною копією.

Свого часу реставрації історичних пам’яток відбувалася за державні кошти. Щороку державне капіталовкладення у збереження історичної спадщини рухається в сторону зменшення. Через економічну кризу держава не в змозі забезпечити збереження пам’яток культури, тому доводиться шукати інвесторів та передавати об’єкти у приватну власність.

– На Тернопільщині багато замків, які не мають господаря, – каже Ярослав Омелянович. – Без належного фінансування та власника, який опікуватиметься спорудою, об’єкти швидко перетворюються на купу каміння. Немає гіршого, ніж коли видатна пам’ятка архітектури стає пам’яткою археології. Таке майбутнє може бути у Коропецького палацу. Як у приказці: риба починає гнити з голови, споруда починає руйнуватися з даху. Спершу перегнила покрівля, потім впало перекриття – так знищилась ціла пам’ятка.

Споруда без інвестора – приречена
Так як на реставрацію палацу гроші взяти ніде, на своє відновлення споруда повинна заробити сама, переконані спеціалісти. Для цього їй потрібен інвестор та конкретне застосування. Якщо відреставрувати будівлю і залишити у мертвому стані, невдовзі вона повернеться у свій попередній стан. Прикладом є Скалатський замок, де на реставрацію були освоєні державні кошти та проведено… консерваційні заходи. Адже господаря у споруди не знайшлося, тому кожен відвідувач тут хазяйнував, як хотів. Двері замку були відкритими, міські жителі повибивали вікна, розмалювали стіни, відповідно будівля знову потребує капіталовкладень.

– Хто буде цим власником – держава, громада чи приватний власник, з точки зору законодавства байдуже. Головне, щоб власник взяв на себе виконання всіх зобов’язань, які вимагає законодавство, – зазначив Віктор Вечерський.

Ще одна проблема полягає в тому, що керівні органи не можуть визначити, на яку суму пам’яткам архітектури щороку завдається збитків. На проведення такого моніторингу потрібні додаткові кошти, яких держава не виділяє. Гроші потрібні для відрядження спеціалістів на місце розташування будівлі, проведення досліджень, оплату працівникам. Звісно, проводиться періодична інвентаризація, та вона не дає можливості підрахувати, на яку суму завдано шкоди пам’яткам культури та архітектури.

Замки шукають господарів

Директор заповідника «Замки Тернопілля» Анатолій Маціпура підтвердив, що більшість замків Тернопільщини перебувають у критичному стані. В усіх пам’ятках заповідника, де доклав свою руку інвестор, відкрилось друге дихання. Вони почали заробляти самі на себе, що дозволило найняти кількох працівників, які стежать за благоустроєм об’єкта.

Досвідом інвестування у замковий комплекс та про плани створення туристично-розважального комплексу на базі палацу Лянцкоронських у с. Ягільниця Чортківського району поділився директор МПП «Атлас» Володимир Каліненко: «На сьогодні доступ туристів до замку відкритий. Його переобладнано під туристично-розважальний комплекс. Ведуться роботи по створенню на території замку-музею».

Аналогічні проекти планують втілити у Бережанах та Кременці. Зокрема, директор Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани Василь Зорик зазначив, що для повної реставрації замкового комплексу Синявських потрібно понад 200 млн. грн. У планах – створення експозиційних музейних залів, готельно-ресторанного комплексу. Нагальним питанням є перекриття даху у каплиці Синявських.

Голова ОДА Валентин Хоптян обіцяв свою підтримку у реставрації Скалатського замку. Її планують завершити до 500-річчя Скалата, яке відзначатимуть у 2013 році. Після облаштування в замку з’явиться не тільки музей, а й готель та ресторан. Таких результатів планують досягти методом народної толоки. Минулого року таким чином було знайдено застосування Вишнівецького палацово-паркового комплексу. Щороку на цій пам’ятці архітектури Вишнівець заробляв близько 5 тис. грн. Після трансформації палацу цю суму вдалось збільшити у 50 разів.

Усі плани по залученню інвесторів керуючі органи планують реалізувати уже найближчим часом, аби до Євро-2012 Тернопільщина могла гідно представити себе іноземним туристам. Дав би Бог, щоб ці плани та й реалізувати, а не лише вчергове про них лише говорити…

Зоряна Гарасимів, “Номер один”