Кожному чорнобильцю держава виділяє на лікування 1,2 грн. у рік

Десять квартир на п’ять років та жодного медичного препарату за пільговими цінами – саме так на Тернопільщині держава вшановує 25 річницю з для аварії на Чорнобильській АЕС. Незважаючи, що надворі другий квартал року, чорнобильцям і досі не можуть сказати, де вони зможуть оздоровлюватись цьогоріч і чи зможуть взагалі. Про річницю на державному рівні, здається, взагалі забули. Навіть в обласній спілці «Чорнобиль» не знають, як вшановують пам’ять загиблих державні мужі.

26 квітня виповнилось 25 років з моменту катастрофи, яка призвела до суттєвих змін не лише в Україні, Білорусі та Росії, а й в усьому світі.

– У грудні 1991 року було прийнято закон «Про статус та соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». З кожним роком його виконання в плані соціального захисту погіршується. На сьогодні закон виконується лише на 10%, – каже голова обласної організації спілки «Чорнобиль» Олександр Харитонов. – Чорнобильців і досі не ознайомили з кількістю путівок та санаторними закладами, в яких вони цього року зможуть оздоровлюватись. На кожного хворого чорнобильця, який проходить лікування в онкологічному диспансері чи психоневрологічній лікарні на рік держава виділяє 1,2 грн. Загалом на суму, яку ці заклади отримують для лікування чорнобильців, за рік можна повноцінно пролікувати не більше 10 осіб. Люди, які віддали здоров’я при ліквідації наслідків аварії, купують лікарські засоби за власні кошти. Держава ще минулого року заборгувала перед аптеками величезні кошти. Щодо 2011 року, то гроші на рахунки аптечних закладів не поступали й досі.

Не краща ситуація з забезпеченням чорнобильців житлом, адже з 2007 року фінансування на придбання помешкань припинилося. Сьогодні в черзі на отримання квартири є 87 громадян чорнобильців І категорії, 170 осіб ІІ категорії та 333 осіб, які були переселені з забрудненої території.

– У 2011 році Міністерство з надзвичайних ситуацій кошти на забезпечення житлом цієї категорії населення не заклало, – каже начальник управління з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Тернопільської ОДА Василь Майка. – У 2005-2006 рр. було закуплено 10 «сирих» квартир. Після цього відбулась інфляція та збільшення вартості житла. Протягом 2010-2011 рр. обласна рада виділяла субвенції на міську раду для передачі коштів користувачам квартир, аби провести ремонтні роботи. Перший раз було виділено 50 тис. грн., другий – 100 тис. грн. Однак це лише половина необхідної суми. Загалом на виконання таких робіт потрібно близько 290 тис. грн.

Аналогічна ситуація з виділенням коштів на медичне обслуговування та придбання медикаментів. Грошей, які виділяються відповідно до програми оздоровлення, вистачає тільки на заробітну плату медичним працівникам, які обстежують чорнобильців, та проведення досліджень. В управління надходить скарга за скаргою, зізнається Василь Майка, а працівники змушені давати відписки з текстом «кошти не передбачені», адже гроші централізовано надходять на адресу міністерства, а вже там визначають, кому і скільки дати.

Із 250 жителів Тернопільщини, які ліквідовували наслідки аварії, на сьогодні живими залишились тільки 60.  Враховуючи те, що в 1986 році найстаршому ліквідатору батальйону з Тернополя було всього 44 роки, говорити про те, що висока смертність ліквідаторів не пов’язана з опроміненням, безглуздо.

Перший заступник начальника управління МНС в Тернопільській області Віктор Маслей запевняє, що працівники управління до боротьби з атомом готові, однак така необхідність навряд чи виникне.

– Аварія в Японії трапилась внаслідок землетрусу. На територіях, де розташовані українські атомні електростанції, максимально розрахунковий землетрус (максимальний землетрус, який може виникнути на 10 тис. років для конкретної території)  може становити 6 балів, у той час як захисна система енергоблоків розрахована на 7-бальне коливання ґрунту, – каже Віктор Маслей.

Наразі в області є 9 населених пунктів зі статусом чорнобильської зони. Вони зосереджені у Чортківському та Заліщицькому районах. Однак тут виникає питання. Забрудненою визнана рекреаційна зона – місце потрапила рекреаційна зона – зона відпочинку, де оздоровлюється населення та розташований протитуберкульозний диспансер. З теплиць Заліщицького району на ринок потрапляють перші помідори, огірки та полуниця. Виходить, або ці території не мають нічого спільного з зонами забруднення, або населення оздоровлюється на опроміненій території. З огляду на це, члени спілки «Чорнобиль» пропонують переглянути питання щодо надання певним територіям статусу забрудненої зони…

Зоряна Гарасимів, Номер ОДИН