На Тернопільщині скажений собака покусав господаря

Ще другого травня у Кременці чоловіка покусала власна собака. Вже п’ятого числа тварина здохла. Після чого була передана до Регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини в м.Тернополі. 16 травня надійшов висновок досліджень з позитивним результатом на сказ. На даний час власник собаки проходить вакцинацію амбулаторно.

Додатково

Сказ собак – особливо небезпечна гостра вірусна інфекція, яка характеризується ураженням центральної нервової системи. Хворіють всі теплокровні тварини і людина. Захворювання завжди закінчується загибеллю.

Причини і розвиток сказу

Збудник хвороби – ліссовірус сімейства рабдовірусів – проникає в організм зі слиною хворої тварини при укусі або ослиненні ушкодженої шкіри і слизових оболонок. Вірус просувається по нервових волокнах у центральну нервову систему, розмножується в головному й спинному мозку, потім по нервових волокнах він просувається до периферичних органів, потрапляючи, у тому числі, й у слинні залози.

Там він з’являється не раніше, ніж за 10 днів до прояви клінічних ознак сказу. Таким чином, якщо тварина, що вкусила, протягом 10 днів не сказиться, укус не може привести до захворювання. Від укусу або ослинення ранки до появи клінічних ознак сказу проходить від 14 доби до 3 місяців. Не завжди укус скаженої тварини приводить до захворювання.

Вірус сказу вражає нервові клітини, викликаючи спочатку збудження, буйство, а потім параліч.

Клінічні ознаки сказу собак

Поведінка собаки змінюється. Вона турбується, поїдає неїстівні предмети, ховається в темні місця, “ловить мух”. Можлива блювота, слинотеча. Потім з’являється агресивність. Собака накидається на різні предмети, кусає тварин, може напасти на хазяїна. З’являється косоокість, параліч глотки і нижньої щелепи; гавкіт стає хрипким. Тварина не в змозі пити воду, можуть спостерігатися судороги. Потім наступає стадія паралічів. Смерть наступає на 6-8 добу після появи перших ознак захворювання.

Рідше буває тиха форма сказу, для якої характерні паралічі глотки і нижньої щелепи, слинотеча, слабість кінцівок. Агресивність відсутня.

Діагностика сказу

При житті ґрунтується на даних анамнезу ( чи був собака покусаний?), клінічних ознаках. Необхідно диференціювати сказ від нервової форми чуми, хвороби Ауески, енцефаломієліта. Посмертна діагностика включає лабораторні дослідження.

Лікування сказу не розроблене!

Профілактика сказу собак

Собак вакцинують, починаючи з 3-місячного віку, щорічно. Про випадок сказу доводять до відома санепідемстанцію і проводять комплекс протиепізоотичних заходів. Собаку, що вкусила людину і не має ознаки сказу, ізолюють на 10 діб і тримають під спостереженням ветеринарного лікаря.