Вибори по-новому: кого і як будемо обирати 25 жовтня

В останню неділю жовтня, а саме 25-го числа, відбудуться вибори до органів місцевого самоврядування. Проходитимуть вони за новим виборчим законодавством. Змін чимало, тому про головні нововведення ми розпитали виборчого омбудсмена Громадянської мережі «Опора» Ольгу Мазаєву.

Гендерна квота стала обов’язковою

На виборах у жовтні ми будемо обирати голів громад чи населених пунктів, місцевих депутатів, представників до районних та обласних рад.

– Найпростіше з очільниками громад. Здебільшого вони обираються простою більшістю. Перемагає той, хто отримав найбільше голосів виборців. Навіть якщо це різниця в один чи два голоси. Ті, хто претендують очолити місто, де мешкає понад 75 тисяч виборців (в нашій області це лише Тернопільська міська громада), мають бути готові до двох турів виборів. Якщо у першому ніхто не отримав більше половини голосів виборців, що прийшли на дільницю, то за перемогу у другому турі змагатимуться двоє, які набрали найбільшу кількість голосів у порівнянні з іншими кандидатами, – пояснює Ольга Мазаєва.

Найбільші зміни у Виборчому кодексі торкаються виборів депутатів місцевих рад.

– Тут починаються складнощі, бо частину депутатів ми обиратимемо за вже звичною нам мажоритарною системою, хоч і в багатомандатних виборчих округах. А частину – за новою системою, а саме – пропорційною з відкритими списками. Мажоритарка залишилася тільки у тих новоутворених громадах, які матимуть до 10 тисяч виборців, у їхні ради можуть балотуватися всі: і представники партій, і самовисуванці. Все, що вище – це вже парафія партій. У розподілі депутатських портфелів братимуть участь тільки ті партії, які отримали понад 5% голосів виборців, – каже виборчий омбудсмен «Опори».

Загалом партія має затвердити єдиний виборчий список, де кількість кандидатів не повинна перевищувати кількість депутатів відповідної ради. Кандидати, які потрапили до єдиного списку, окрім першого номера, включаються до територіальних списків. Кандидат з єдиного списку може бути включений лише до одного територіального списку. Цікавим є те, що гендерна квота стала обов’язковою – в кожній п’ятірці кожного виборчого списку має бути не менше двох кандидатів кожної статі.

Виборча квота матиме вирішальне значення

Із пропорційною системою з відкритими списками виборці Тернопільщини ще ніколи не мали справу, тому ми попросили експерта детальніше зупинитися на ній.

– Пропорційна система із відкритими списками – це можливість для виборця обрати не лише партію, а й конкретного кандидата від партії. Окрім того, що виборець може ознайомитись із програмою партії та обрати ту, яка найбільше відповідає його власним переконанням, тепер він також може вплинути на те, хто саме з цієї партії потрапить до відповідної ради. Раніше партії презентували свою першу п’ятірку, а далі до списку міг потрапити хто завгодно, навіть ті, хто «купив» собі прохідне місце у списку. Відкрті списки означають, що  тепер виборець може вплинути на те, хто під брендом партії увійде до відповідної ради, на якому б місці у списку він не був.

Вписуючи номер кандидата у бюлетень, ми підвищуємо його шанси стати депутатом. А далі починаються складнощі. Для того, щоб отримати вище місце в  територіальному виборчому списку, кандидат має подолати ще один бар’єр – набрати  не менше 25 відсотків виборчої квоти. Кандидатам це буде досить складно зробити. Отож високий відсоток виборчої квоти фактично перетворює відкриті списки на закриті: виборці своїми голосами, на жаль, мінімально впливатимуть на порядок розташування кандидатів у списку, тоді як найбільший вплив матиме все ж таки партія, визначаючи місце кожного кандидата у єдиному та територіальному списках – говорить Ольга Мазаєва.

Для пересічного виборця мабуть не зрозуміло, що ж це таке виборча квота і чому вона має таке велике значення для кандидатів у депутати.

– Виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Виборчу квоту визначає територіальна виборча комісія. Для цього загальну кількість голосів за ті партії, які здобули від 5% підтримки виборців і більше, а отже, беруть участь у розподілі мандатів у місцевій раді, ділять на кількість мандатів.

Розглянемо механізм застосування виборчої квоти на простому прикладі. Скажімо, кількісний склад ради – 50 депутатів, а за партії, які пройшли в раду, проголосували 100 тисяч виборців. Ділимо100 тисяч на 50 й отримуємо 2 000. Це і є виборча квота або вага одного мандата. Кандидат рухається в територіальному списку тільки тоді, коли він набирає не менше 25% виборчої квоти. У нашому випадку ця цифра складає 500 голосів виборців. Якщо ж кандидати не наберуть потрібної кількості голосів, то залишаться на тих місцях, які їм визначила партія, – пояснила Ольга Мазаєва.

Нові бюлетені і як їх заповнювати

Усі виборці на Тернопільщині отримають чотири бюлетені для голосування, при чому з трьома із них вони ще не мали справи на попередніх виборах. Як розібратися та що треба ставити, окрім галочки чи хрестика, і де саме?

– Нову форму виборчих бюлетенів виборці зустрінуть там, де обиратимуть депутатів міської, селищної чи сільської ради, якщо в їхній територіальній громаді 10 тисяч і більше виборців (не мешканців у населеному пункті, а саме зареєстрованих виборців – авт.). Також такий бюлетень матиме кожен виборець для голосування за депутатів районних рад і ще один – для голосування за депутатів обласних рад. Цей бюлетень треба «читати» по горизонталі: ліворуч буде перелік партій, посередині два квадратики для позначок, а праворуч – пронумерований перелік кандидатів від цієї партії. Спочатку обираємо партію та ставимо «галочку», «плюсик» чи будь-яку іншу позначку в першому квадраті для волевиявлення за партію, а до другого квадрату вписуємо номер кандидата, якому хочемо допомогти піднятись у відповідному територіальному списку своєї партії. Вносити цифри для голосування за кандидата треба буде дуже уважно. По-перше, бажано внести максимально точний номер, який зазначено поряд з його прізвищем (наприклад: не 6, а 06; не 1, а 01 тощо). По-друге, цифри необхідно вносити у другий квадратик для позначок, який розкреслено у вигляді трафарету (наприклад: раніше так писали індекси на листівках та поштових конвертах), – деталізувала пані Ольга.

Зауважимо, що з новими бюлетенями зіштовхнуться усі виборці – як у великих містах, так і в маленьких селах.

– Якщо виборець живе навіть у маленькому селищі (де зареєстровано менше 10 тисяч виборців), він обиратиме депутатів до селищної ради за багатомандатною виборчою системою за допомогою бюлетеня доволі звичної форми (ліворуч прізвище кандидата та інформація про нього, праворуч – клітинка, де ставити позначку на його підтримку). Але до районної та обласної ради все одно доведеться обирати кандидатів за пропорційною системою із відкритими списками, а отже виборець тут отримає бюлетень нової форми (ліворуч – назва партії та першого номера у єдиному районному чи обласному списку цієї партії; посередині дві клітинки, в одній з яких треба поставити позначку, а в сусідній з нею трафаретом вписати цифри; праворуч – перелік кандидатів від кожної з партій з номерами, які треба вписувати в трафарет), – роз’яснює Ольга Мазаєва.

Виборець може заплутатись

Через те, що бюлетені нові, виборча система нова, а часу до виборів залишається все менше, є ймовірність, що не всі виборці знатимуть, як правильно проголосувати.

– Звичайно, така ймовірність існує, але для того ми і є, щоб все роз’яснити. Та й маємо кілька хороших моментів. По-перше, якщо виборець проголосує за партію і вирішить не голосувати за кандидата, то такий бюлетень буде дійсним й буде означати, що виборець підтримав весь партійний список. По-друге, якщо виборець припустився помилки при заповненні бюлетеня, то він має право невідкладно звернутись із письмовою заявою до члена виборчої комісії з проханням видати йому інший бланк в обмін на неправильно заповнений. Ну і, по-третє, щоб більше людей дізнались, як правильно скористатись новим бюлетенем, закликаємо не залишатись осторонь процесу просвітництва. Якщо пояснити правила заповнення бюлетеня членам своєї родини, друзям та сусідам – це вже буде неабиякий особистий внесок до розвитку демократії в країні. Тим більше, щодня з’являється все більше інформаційних матеріалів, зокрема й від експертів «Опори», – каже наша співрозмовниця.

Як обиратимуть старост?

Староста захищав інтереси свого села. В ідеалі так воно мало би бути. Але, як виявилося, наші законотворці вирішили забрати у мешканців сіл можливість обрати гідного претендента на цю важливу посаду.

– Новина, на мою особисту думку, неприємна – старост не обиратимуть, їх затверджуватиме сесія за поданням голови громади. З Виборчого кодексу зникли навіть норми про вибори старост. У Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» внесли нову статтю 54-1, яка так і називається “Староста” та визначає, серед іншого, повноваження цієї посади. Процедури та вимог до кандидатів на посаду старости закон не прописує, проте  вказує, що порядок організації роботи старости визначається також Положенням про старосту, яке відповідна рада затверджує на своєму засіданні, – каже виборчий омбудсмен.

Староста буде членом виконавчого комітету відповідної ради та працюватиме там на постійній основі, він відповідальний і підзвітний раді та підконтрольний голові громади. Оскільки староста є членом виконкому, то депутатом бути не може. Якщо депутат захоче бути старостою, йому доведеться обирати одне з двох. Повноваження старости можуть бути припинені достроково, крім стандартних підстав (власна заява, смерть, вчинення злочину, відмова від громадянства…), за рішенням ради при порушенні законів, прав та свобод громадян та у випадку, якщо староста не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

– Дуже сподіваюсь, що все це разом взяте не призведе до утворення феодальних князівств, а ради будуть здатні виписати і прийняти справді демократичні “Положення про старост”, – підсумовує Ольга Мазаєва.

Хоч змін у виборчому законодавстві багато, сподіваємось, що всі суб’єкти виборчого процесу його неухильно дотримуватимуться, вибори пройдуть без порушень та будуть справді вільними, чесними та демократичними.

Віталій Попович

Джерело: Тижневик “Номер один”