Наталя Фаліон: «На чужому лісапєті далеко не заїдеш!»

Пісня «Лісапєт», яку виконує театр пісні «Забава» зі Скали-Подільської і автором якої є керівник гурту, а водночас директор місцевої музичної школи Наталя Фаліон, стала зіркою інтернету. Відео на YouTube, на якому бабусі виконують цю пісню в автобусі, зібрало десятки тисяч переглядів і неймовірну кількість коментарів. Судячи із відгуків, багато користувачів сайту переконані, що згадана пісня є авторською цих жіночок. Але це не так. Я звернулась до Наталії Фаліон з проханням поділитися думками з цього приводу.

— Пані Наталю, ви бачили відео, де жінки співають вашу пісню? Які враження?

— Звісно, бачила. Гарно співають. Що можу сказати? Ну, якщо мої пісні пішли в народ, то, значить, вони варті того. Хоча ми співаємо професійно, адже у складі нашого колективу досвідчені музиканти. Бабусі із Чернігівщини чи Житомирщини виконали пісню більш автентично, по-народному, із притаманним тим регіонам акцентом.

— Отож, не будете пред’являти їм жодних претензій?

— Ні, я цього робити не буду. Хоча спершу, коли побачила відео, виникли двоякі почуття. Ти — автор, а потім хтось бере твою пісню і переспівує на свій лад, розсуд, словом не обмовившись про тебе. Думаю, це некоректно. Та хай там як, а я скажу так: «На чужому лісапєті далеко не заїдеш».

— А де ж аматорки зі Східної України взяли текст і музику до пісні? Маєте якісь здогадки?

— Ой, та де завгодно могли почути. Ще задовго до ролика, який наробив стільки галасу, відео з нашими виступами були розміщені в мережі Інтернет. Там є і пісня «Лісапєт», яку ми виконуємо. До речі, те відео зібрало на тому ж YouTube до півмільйона переглядів. Чому такий ажіотаж довкола цих бабусь – не розумію… Та й по телебаченні могли почути. Ми виступали на телевізійному фестивалі «Мелодія двох сердець», куди нас запросило подружжя Білоножків. Цей концерт часто повторювали на Першому національному каналі. А на скількох фестивалях ми були — уже й не перелічити! Могли просто слова записати, а мелодію запам’ятати. А потім до мене телефонували якісь люди, просили слова пісні, я і диктувала. Думала, просто цікавляться текстом.

— А як народилася ця пісня, пригадуєте?

— Знаєте, теми для своїх пісень я беру із життя. Якось мій син, а це було у 2004 році, сидів вдома, грав на гітарі і жартома наспівував собі: «Лісапєт мій, лісапєт, двухкольосний Гранд Чероке…» Я почула, кажу: «Ану повтори, я запишу». І от вже відштовхнулася від цих слів, дописала спочатку приспів, а потім — куплети. Тож авторами можна вважати нас із сином.

— І ось так, із одного жартівливого рядка, з’явилася пісня, яка є візитівкою вашого гурту «Забава»…

— Так, де б ми не були, просять виконати саме її. Спочатку «Лісапєт», як і решту пісень — «Наварю свіженького борщу», «Запорожець», «Машина-звір і баба-грім», «Коза гасає по ріллі», «Мачо», «Весілля у Василя», які теж написала я, — ми виконували під акомпанемент баяна. Згодом учитель нашої музичної школи зробив аранжування і фонограми. Ми їздили на різні конкурси та фестивалі, де нас помітили. Наприклад, студія звукозапису «MED-RECORDS» запропонувала нам записати пісні у сучасних, нових обробках. Ми із радістю прийняли цю пропозицію. Тому й «Лісапєт» зазвучав у нас по-новому.

— Чула, що вас запросили на кастинг шоу «Україна має талант». Поїдете?

— Це правда, але ми ще думаємо. Можливо, і поїдемо. Хочеться спробувати свої сили і на таких сценах.

— І все ж, чому ваш «Лісапєт» не у вашому виконанні викликав такий фурор в інтернеті? Як гадаєте?

— Ну, напевно, це комусь було потрібно. Хтось спеціально знімав на камеру. Потім розмістив відео у мережі. Коли ми виступаємо, нас теж знімають, але я навіть не знаю хто. Через цей трафунок з інтернетом і нашою піснею в мене побували журналісти майже з усіх провідних телеканалів, газет. І всім я розповідала, що ставлюсь до цього випадку по-філософськи. Зрештою, я творю для народу, а мистецтво, як відомо, має належати саме йому.