Любов Медведь: як кортизол впливає на організм, психіку та рівень стресу
У програмі «Про нас» на Українському радіо Тернопіль говорили про кортизол — гормон, який допомагає організму реагувати на небезпеку, але при хронічному стресі може виснажувати людину. Про його роль, наслідки тривалого стресу та способи відновлення балансу розповіла Наталці Колтун психологиня, гештальтерапевтка Любов Медведь.
— Кортизол часто називають гормоном стресу. Наскільки це визначення точне і яку роль він виконує в організмі?
Це доволі точне визначення. Кортизол виділяється тоді, коли людині потрібно виконати певні задачі або є небезпека.
У нормі він підвищує тонус організму, щоб людина могла діяти — втекти, боротися, долати труднощі, виконувати завдання, які ставить життя. Він фактично мобілізує організм під виклик.
У нормальних умовах кортизол постійно реагує на ситуації навколо нас. Але коли його стає забагато і організм не встигає відновлюватися, виникає проблема. Хронічний стрес і постійно підвищений рівень кортизолу можуть виснажувати організм.
— Тобто кортизол нам усе ж потрібен?
Так, безумовно. Усе, що є в організмі, має еволюційний сенс.
Якби його було недостатньо, ми не могли б реагувати на виклики, діяти, захищатися або досягати цілей. Людина була б значно менш адаптивною до реальності.
Кортизол потрібен для мобілізації — щоб організм був готовий до небезпеки або складних завдань. Але важливий баланс: і надлишок, і дефіцит мають негативні наслідки.
— Як зрозуміти, що рівень кортизолу тривалий час підвищений?
Кортизол ми не відчуваємо напряму, але бачимо його прояви.
Це можуть бути розлади сну, психосоматичні симптоми, зміни ваги, загальне виснаження організму. Але не варто чекати, поки з’являться вже серйозні фізичні наслідки.
Важливо аналізувати свій стан раніше — рівень стресу, кількість навантаження, доступні ресурси.
Особливо зараз, в умовах війни, ми перебуваємо у постійному стресовому фоні: тривоги, втрати, інформаційне навантаження. І організм часто не встигає це переробляти.
— Які зміни в поведінці можуть свідчити про надлишок кортизолу?
Реакції індивідуальні, але є типові ознаки.
Людина може ставати більш дратівливою, різко реагувати на дрібниці, провокувати конфлікти. Часто здається, що проблема не в ній, а в оточенні.
Також з’являються порушення сну, виснаження, втрата енергії навіть для простих дій. Це може нагадувати депресивний стан, хоча механізм інший.
Парадокс у тому, що людина ніби хоче щось робити, але не має ресурсу навіть на елементарну організацію життя — відпочинок, поїздку, побутові справи.
— Як війна та щоденне інформаційне навантаження впливають на рівень стресу?
Ми щодня отримуємо інформацію, яка запускає стресову реакцію — новини про втрати, обстріли, тривоги.
Навіть якщо це не стосується нас безпосередньо, ми емоційно включаємося: співпереживаємо, відчуваємо страх, тривогу, злість.
Цей фон напруги триває довго і виходить за межі ресурсів організму. У результаті люди або зменшують активність і ніби «завмирають», або навпаки — перевантажують себе справами.
І в обох випадках організм виснажується.
— Чи впливає кортизол на апетит?
Так, але реакції дуже індивідуальні.
У когось підвищується апетит, у когось з’являється тяга до солодкого або калорійної їжі. Хтось навпаки втрачає апетит повністю.
Це залежить від типу нервової системи, рівня виснаження і наявності підтримки.
— Як проявляється хронічний стрес у поведінці, зокрема в соціальних мережах?
Досить часто — через агресію. Людина починає активно включатися в конфлікти, реагувати на тригерні теми, провокувати суперечки.
Іноді це сприймається як спосіб «розрядки», але насправді це неефективне вивільнення напруги.
Ознакою перевантаження є також підвищена чутливість до будь-яких тем — коли дратує не лише негатив, а й нейтральні або позитивні події інших людей.
— Який зв’язок між сном і кортизолом?
Це взаємозалежний процес. Якісний сон знижує рівень кортизолу, а високий кортизол погіршує сон.
У нинішніх умовах сон часто порушується через зовнішні фактори, і це ускладнює відновлення організму.
У деяких випадках може знадобитися медикаментозна підтримка, але виключно за призначенням лікаря. Самолікування в такій ситуації є небезпечним.
— Чи існують гормони, які допомагають «урівноважити» кортизол?
Так, часто говорять про дофамін, ендорфіни та окситоцин.
Дофамін і ендорфіни дають короткочасне відчуття радості — це приємні емоції від їжі, похвали, успіху.
Окситоцин — більш стабільний гормон, пов’язаний із близькістю, довірою та любов’ю між людьми.
Саме він відіграє ключову роль у відновленні психоемоційного балансу через живі контакти та підтримку.
— Що допомагає відновлювати цей баланс у нинішніх умовах?
Найважливіше — живі людські контакти. Спілкування, зустрічі, дотики, прості спільні дії.
Це можуть бути дуже прості речі: прогулянка, кава разом, розмова, спільний час із близькими.
Також важливо відновлювати забуті соціальні зв’язки, повертатися до хобі, знаходити підтримку серед однодумців.
Навіть невеликі кроки у бік контакту з людьми здатні поступово вирівнювати емоційний стан.
— Що важливо пам’ятати в цій ситуації?
Будь-який спосіб зробити собі краще — важливий і цінний.
Не варто засуджувати ні себе, ні інших за прояви радості чи спроби жити нормальним життям. Саме це дає ресурс, щоб витримувати складні обставини і підтримувати інших.
Кортизол — життєво необхідний гормон, без якого організм не може реагувати на виклики. Але при тривалому стресі його надлишок може суттєво впливати на здоров’я, емоційний стан і якість життя.
