Обличчя Тернополя: Катерина Бойко дуже любить справедливість

Редакція інтернет-видання «Погляд» започаткувала проект «Обличчя Тернополя». Він об’єднує різні щоденні невеличкі історії, котрі мають на меті ближче знайомити любих читачів з тими людьми, котрі живуть у нашому файному місті Тернополі.

Також, час од часу, ми відкриватимемо обличчя і тих яскравих та сонячних людей, котрі мешкають в межах нашої області. 

Бажаємо читачам приємного знайомства з життям, мріями та настроями як пересічних, так і відомих тернополян. І не тільки…

Знайомтеся  – Катерина Бойко.

Народилась в Тернополі, живу тут вже майже 30 років , за освітою юрист, один час активно займалась політикою, балотувалась на місцевих виборах 2010 року в міську раду. На даний час весь свій час присвячую трьом дітям, допомагаю чоловікові в його роботі. Написала книгу, але поки що її не видала через те, що вона частково автобіографічна і я ще не готова її оприлюднити.

Моє хобі – розводити орхідеї , кулінарія , спорт.

Не люблю зрізаних квіт, адже  вони швидко втрачають свою красу і в’януть, тому чоловік мені почав дарувати орхідеї в горшочках, вони почали розмножуватись, тому маю вже цілу колекцію, мені подобається приділяти їм увагу, пестити їх, прикрашати, вони відповідають мені взаємністю, тому цілий рік маю багато квітів на вікні. Таке буває вкрай рідко, але в мене вже два рази “народжувались” нові квіти-охідеї.

Більше за все боюсь втратити найдорожче – моїх дітей, боюсь, що з ними може щось трапитись, тому дуже болісно сприймаю новини, коли тяжко хворіють або вмирають діти. Для мене це найдорожче, мрію щоб вони виросли хорошими людьми та намагаюсь їм дати все найкраще, та те, чого не мала в дитинстві я.

Моя мрія – перетворити маленький меблевий бізнес чоловіка у великий, до рівня фабрики, також мрію, щоб моя сім’я була міцною та щасливою, всі були здорові.

Меркантильних мрій не маю, бо вважаю, що всього треба досягати своїм розумом та працею.

Тернопіль люблю – за його провінційність, чистоту та щирість. Коли потрапляю у велике місто, наприклад в Київ,  мене гнітить та обстановка, шум та поспіх, люди занурені в свої проблеми, ніхто нікого не помічає, здається, що життя пролітає в такому місті.

Тернопіль – навпаки, коли йдеш по справах або просто на прогулянку з дітьми, насолоджуєшся краєвидами, спілкуванням з оточуючими людьми, всі щирі та доброзичливі, принаймні до мене. Може тому, що я живу в мальовничому куточку міста – біля замку та ставу.

Землякам хочу побажати зберігати свій галицький менталітет, щирість та відкритість, але набути такої риси, як вміння відстояти свою думку, тому що дуже часто бачу, що тернополяни не вміють відстояти власні права, а я дуже люблю справедливість, тому для мене це неприйнятно. Також хочу побажати здоров’я, бо в наш час це саме головне, решта все – наживне.