Хто є хто на Тернопільщині : Володимир Болєщук. Чиновник-нарцис з наполеонівськими амбіціями

У Тернопільському районі Володимира Болєщука після помаранчевої революції зустріли з розпростертими обіймами. Мовляв, молодий, енергійний, сповнений задумів. До речі, відтоді й закріпилася за Володимиром Михайловичем прізвисько «молодий та енергійний». Енергії 30-річному голові, наймолодшому на той час в області, таки не бракувало. Як годиться, новоспечений керівник свою діяльність розпочав із кадрів. Спершу звільнив прокурора, відтак – начальника районної міліції. Не оминула кадрова чистка і відділи та управління РДА. Володимир Болєщук зробив це настільки оперативно і вміло, що втер носа навіть маститим керівникам. Висококласних начальників відділів та управлінь, які очолювали відомства багато років, перевів на посади заступників. Нових керівників у добровільно-примусовій формі «попросив» вступити у партію УНП. Таким чином Тернопільська райдержадміністрація отримала уенпівське обличчя.

Для Володимира Болєщука Тернопільський район став плацдармом, де  він на широку ногу і на повні груди реалізовував свої мрії. А їх у молодого уенпіста було чимало. Хоча, на початках під час колегій та нарад Володимир Михайлович допускав певні ляпсуси, які, зокрема, неприпустимі для випускника економічного вузу. Приміром, голова РДА спочатку аж ніяк не міг відрізнити субсидії від субвенцій. Однак з часом пан Болєщук так навчився тримати промову, що давньогрецькі оратори відпочивали. Такі досягнення – це заслуга насамперед Олега Боберського, який на той час був першим заступником Болєщука. Так би мовити його мозковим центром. Що робити, як казати, кого звільняти – усі ці поради Боберського Володимир Михайлович виконував сумлінно і бездоганно.

З кожним днем на посаді голови Тернопільської РДА особистість В. Болєщука відшліфовувалася та викристалізовувалася. Складалося враження, що, крім голови РДА, в райдержадміністрації ніхто не працював. Завжди і всюди був лише Володимир Болєщук. Його обличчя не зникало із сторінок місцевої преси та уенпівського телеканалу ТВ-4. Залюблений у себе голова встигав і наряди дати, і на телебаченні покрасуватися. Усі заслуги брав на себе. Бився в груди, що є справжнім націоналістом і захищає своє, українське. Однак уенпівське гасло «Свій до свого по своє» застосовував не всюди і не для всіх. Для прикладу,  Володимир Болєщук замість того, аби рекламувати районну газету, спочатку агітував, а потім у примусовому порядку зобов’язував передплачувати «Нову Тернопільську…». Натомість, «Нова…» щономера присвячувала голові Тернопільської РДА сторінку.

Найтісніші стосунки у Володимира Болєщука склалися з аграріями району. Вони настільки здружилися, що керівники потужних агропідприємств вступили у партію УНП і увійшли до районної ради за списком цієї політичної сили. А під час Чемпіонату світу з футболу директор одного з господарств профінансував поїздку голови РДА та його першого заступника Боберського до Німеччини. Уже наприкінці своєї каденції Володимир Болєщук  активно взявся до організації сільськогосподарського ярмарку. Як не дивно, але на ярмарок тернополян запрошували  не аграрії, які повинні були представляти свою продукцію, а голова РДА.

Бути при владі Володимиру Болєщуку так сподобалося, що він з усіх сил намагався залишитися у кріслі голови навіть тоді, коли до влади в Україні прийшли регіони. Подейкують, що йому обіцяли продовжити термін головування, якщо на виборах Президента переможе Віктор Янукович. Тому пан Болєщук активно агітував мешканців району голосувати проти всіх, а свої підлеглих змушував це робити.

Звільнення В. Болєщука з посади голови РДА стало приємною звісткою як для його опонентів, підлеглих, так і для керівників аграрних підприємств та пересічних громадян. Адже за п’ять років молодий та енергійний голова встиг так роздерибанити землю, що й досі у населених пунктах району не можуть визначити, де межі сіл і кому земля належить. З особливою душевною «теплотою» Болєщука згадують у Миролюбівці, де він виділив земельну ділянку під сміттєзвалище. Однак мешканці не дозволили зреалізувати необдуману затію влади.

Варто сказати, що Володимир Болєщук завжди прагнув наслідувати екс-президента Віктора Ющенка. У нагоді стала його відома фраза «Я йду, щоб повернутися», якою пан Болєщук озброївся, коли залишав Тернопільський район. Був впевнений, що виграє місцеві вибори і стане головою Тернопільської районної ради. І він був за крок від мрії. Принаймні, так твердять його прибічники. Кажуть, що в районній раді регіонали домовилися з уенпістами. Перші пообіцяли підтримати кандидатуру Болєщука на посаду голови райради, натомість уенпісти дали слово створити в райраді коаліцію з ПР. Однак цьому задуму перешкодив нардеп Орест Муц. У нього з Болєщуком давні порахунки. А ще подейкують, що демократичні сили пропонували Болєщуку такий варіант: обіцяли посаду заступника голови райради взамін на голоси уенпістів за кандидатуру Василя Дідуха на посаду голови. Через рік-два обіцяли, що Болєщук очолить раду. Втім,  самолюбний В. Болєщук на таку пропозицію не погодився. В результаті фракція УНП в районній раді неофіційно поділилася на два фронти: одні підтримують демократів, інші — регіоналів і голосують за їх рішення. Це переважно, працівники РДА, які бояться втратити свої посади.

 

Продовження буде


Юрій Романович, Погляд

 

-1 thoughts on “Хто є хто на Тернопільщині : Володимир Болєщук. Чиновник-нарцис з наполеонівськими амбіціями

  • 19:19 | 23 квітня, 2012 at 19:19
    Permalink

    Болєщук В.погано вчився в школі,а в інституті,взагалі не вчився-косив під фудболіста і його тягнули.Попав в район,тому що його мама обіймала посаду гол.бугалтера в райадміністрацйї

  • 10:57 | 24 квітня, 2012 at 10:57
    Permalink

    Цікаво, до кого він зараз “притулиться” ? Це одна із тих особистостей, яку потрібно гнати взагалі з району за його махінації, які він натворив. Землі порозкрадали,людей “заганяли” в партію. Патріот хрєнов!!!Не дивно, що в школі не вчився, на початку речення не міг докупи зліпити.

  • 20:39 | 24 квітня, 2012 at 20:39
    Permalink

    Цілком справедливо відзначено в статті. Перевертень – це найхарактерніше обличчя цього безхребетного політика-можновладця! Маючи солідні накопичення, “чесно” нахапані за дерибан районної земельки, тепер йому можна погратися і в націонал-опозиціонера. Може дурний виборець віддасть свій дорогоцінний голос за нове-старе обличчя. Але Влодко – це спадкоємець отого найгиднішого совка, який, на жаль, ще знаходить свого однодумця серед громадян нашої вільнолюбної області. Стережіться цього перекінчика!

Comments are closed.