У Тернополі стартувала акція « Будь українцем – читай українською»

У переддень Міжнародного дня рідної мови, який  відзначають щороку 21 лютого в цілому світі, в Тернопільському національному економічному університеті втретє стартувала акція « Будь українцем – читай українською» .

Про проект
Це соціальна акція кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства на підтримку і виховання українського читача, на підтримку української культури і книги – отже, українського слова. В рамках проекту відбуваються зустрічі з українськими письменниками, художниками, видавцями, мовно-літературні та читацькі конкурси, цікаві промоакції, що стимулюють студентів до читання.

Чому це важливо?
Читання – це індикатор розвитку суспільства, а молодіжне читання – це показник ставлення суспільства до свого майбутнього. Майбутнє держави і нації завжди залежить від молоді, зокрема від найбільш активної та відповідальної її частини − від студентства. Погляди молоді на життя визначають долю країни, її майбутнєпозиціювання у світі.
Сьогодні на світосприймання юнацтва впливає дуже багато чинників: політика і  бізнес, сім’ я й однолітки,   телебачення та Інтернет, державні та релігійні інституції, індустрія розваг, процеси глобалізації та регіоналізації тощо. Відтак сьогодні головною турботою освітніх інституцій стало визначення пріоритетів, пов’ язаних із новою якістю національного мислення і почування, відкриванням світу для українців та українців для світу, з новим виміром культурного діалогу, коли толерування й примноження загальнолюдських цінностей уможливлюватиме проявлення національної самобутності, вибудовування ідентичності. Читання – один із важливих інструментів виховання освічених людей і примноження інтелектуального багатства нації.

Головні ідеї проекту
1.      Читання – це спосіб особистісного та суспільного розвитку
Читання – це різновид мовленнєвої  діяльності, пов’ язаний з вимовою та розумінням мовлення. Вміти читати – це вміти видобувати з “мертвої літери живий смисл”: розрізняти графічні символи, будувати на їхній основі звукові образи слова та розуміти ці образи.
Читання є однією з найважливіших життєвих навичок людини. Разом із вмінням писати воно складає основи грамотності людини. Завдяки читанню людина віднаходить потрібну інформацію, щоб застосувати її на практиці, продукує власні думки та ідеї, живе цікавим емоційним життям.
Читання закладене в основу навчання людини. Люди, котрі вміють читати, примножують повсякчас свої знання, удосконалюють власні вміння та навички,   сприяючи створенню працездатного, конкурентоспроможного суспільства. Водночас очитані люди й самі живуть більш насиченим життям. Так, грамотна людина здатна до вищого розвитку інтелекту, схильна краще розв’ язувати проблеми й оцінювати ситуації, швидше знаходити правильні рішення, якісніше організовувати своє дозвілля. Книголюб має більший обсяг пам’ яті й активну творчу уяву, краще володіє мовленням, йому властиво точніше формулювати думки, вільніше писати, легше будувати соціальні взаємини. Читачів пізнають ще й за тим, що вони приємні у спілкуванні, самокритичні, вільні в судженнях та зрілі  в поведінці. Читачі ніколи не будуть нудьгувати, вміючи радісно, з користю та із задоволенням використовувати вільний час. Отже, грамотні люди щирі зі світом та своїм “Я”. Тільки грамотні, світлі та щирі люди можуть змінити плин життя в країні на краще.
2.      Книга – унікальний  співрозмовник
Книга – особливий предмет у світі людської культури: інформацію вона зберігає у видимій (словесній, ілюстративній) та відчутній (скажімо, паперовій) формі. Зафіксовані у такий спосіб людський досвід, знання є наочними, зручними для переміщення в просторі і часі,   відносно доступними в користуванні: досить уміти читати (мати навички “розгадування” писемних знаків певної мови) та гортати сторінки. Водночас цей геніальний у своїй простоті інформаційний засіб дає найдостойнішу поживу і розуму, і почуттям людини. Книга задовольняє відразу кілька бажаних і водночас суперечливих потреб людини – потребу новизни та потребу стабільності. Адже вона дає можливість відкривати людині щораз нове, шукати невідоме (невичерпність змісту) і водночас – стверджує стабільність, постійність світу (незмінність форми).
Людина невпинно міняється, вона щоразу інша. Коли людина бере до рук книгу, вона добачає в ній щось нове, чого не бачила раніше – залежно від настрою, самопочуття, віку, залежно від того, хто і як допомагає спілкуватися з книгою. І поряд з цим людина почуває себе впевнено, коли розуміє, що книга залишилася такою самою, як була вчора, місяць чи рік тому. Тримаючи в руках книгу, читач завжди може зупинитися на чомусь, що схвилювало, вразило, занепокоїло, обурило, знову перечитати чи переглянути якусь частину книги, затриматися на чомусь важливому або й зовсім відкласти книгу, щоб поміркувати чи помріяти. В цьому – величезна перевага книги над аудіоджерелами чи відеорядами: читач має змогу усвідомлено керувати своєю діяльністю, керувати процесом сприйняття, прислухаючись до власних емоцій та настрою, розважатися й насолоджуватися свободою у способі дії (наприклад, читати вибірково чи в довільному порядку, домислювати чи вифантазовувати мовлене). Записані й представлені в книзі думки, почуття, уявлення спонукають читача до активної співпраці – роботи його пам’ яті, уяви, мислення, роботи його душі. Вони дають простір для творчості.
Книга – ідеальний співрозмовник: вона багато знає, одначе “говоритиме” лише тоді, коли читач цього забажає, лише те, до чого читач готовий, і так, щоб відкрити в людині найбільші її таланти та розвинути найкращі можливості.
У часи, коли монітори в наших помешканнях збільшуються, а книжкові полиці меншають, важливо зохотити молодь до читання книг, переконати студентство, що книга  – це не тільки джерело корисної інформації, а й особливий культурний феномен, котрий творить Людину, вибудовує атмосферу національного порозуміння та громадянської взаємоповаги.
3.      Читати українською – це цікаво та осмислено вивчати мову
Людину спонукають, як відомо, до вивчення мови почуття, цікавість та необхідність.
Жити в Україні – це необхідність знати і поважати її культуру, традиції і закони, а також її національну і державну мову – українську.
Жити для України – означає цікавитися її минулим, вболівати за теперішнє, мріяти про майбутнє і робити це з добрим настроєм, позитивним мисленням і в найкращий спосіб – за допомогою мови, що найповніше конденсує в собі спосіб такого пізнання та відчуття, − за допомогою української мови.
Любити Україну – означає любити цю Богом дану землю та її народ, плекати мову, бути свідомим носієм і творцем української культури.
Сьогодні, коли ситуація довкола української мови в нашій країні набуває загрозливого характеру, годі чекати. Час діяти. Час читати українською.

Публічний виступ-презентація прочитаної книги українською мовою − це один із етапів читацького проекту в Тернопільському національному економічному університеті
Цей етап триває як підготовка та виконання індивідуального навчально-дослідного завдання з дисципліни « Українська мова за професійним спрямуванням» (керівники курсів – к.філол.н., доц. Леся Іванівна Біловус,   к.філол.н., доц. Ольга Володимирівна Блашків, старший викладач Теофілія Теофіліївна Вількова, к.філол.н., доц.  Ольга Миколаївна Гавура, к.філол.н., доц. Наталія Мирославівна Ліщинська, к.філол.н., доц.  Ірина Юріївна Шкіцька). Виступ-презентація має на меті:
·       сприяти підвищенню в українському суспільстві престижу читання та людини-читача, інтелектуала-патріота;
·       пропагувати здобутки сучасної української літератури та українського книговидання
·       удосконалити читацькі смаки студентів, їхні вміння вибирати та оцінювати книгу;
·       розвивати буккросинг у ТНЕУ;
·       спонукати студентів до самостійного опрацювання окремих тем з курсу (конспект, анотація, тези, відгук, бібіліографія, публічний виступ);
·       розвивати культуру слухання і сперечання;
·       навчити мистецтву презентації та самопрезентації.

Очікувані результати проекту – спільне та дієве віднайдення відповідей на гостро актуальні запитання:
Яку роль в Україні відіграє читання?
Яке місце посідає читання в розвиткові світобачення нового покоління?
Чи справді читання для людини є найкращим прийомом опанування повсякденних і спеціальних знань?
Чи сприяє читання попри раціональне пізнання світу та побільшення обізнаності людини ще й задоволенню її культурних і чуттєвих потреб, належним способом мовномисленнєвої діяльності?
Що приходить до сучасної українця з читанням – національне чи інокультурне? традиції чи стереотипи? високі істини чи поп-смак? духовний оптимізм чи прагматичні ілюзії?
Як теперішній людині читати – гортаючи сторінки книги? тиснучи на кнопки комп’ ютера? торкаючись сенсорного дисплею IРad?
Яким новочасним викликам мусить відповідати українська література й українська книга?
Як протистояти бездушності ринку з глянцевими клонами-чужинцям та згромадити національний культурний капітал?
Хто повинен в Україні піклуватися про безпеку слова сучасної літератури, про її мистецькі, моральні та соціальні вартості на міжкультурних перехрестях?
Як розвивати соціокультурні механізми відповідальності за гармонійну соціалізацію молоді, за книгу, читання – на регіональному, загальнодержавному та міжнародному рівнях?

Соціальна акція кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства спонукає спільно усім думати про майбутнє вже тепер – у вимірах мови, літератури, книги.