На офіційному сайті ДАІ розміщені протипоказання жінкам водіям

Поради, повчання, притипоказання жінкам-водіям розміщено не офіційному сайті ДАІ. У соціальних мерожах зараз проходить активне обговорення цієї публікації. Дехто із тернополянок вважає ці “поради” образливими.  Дехто із юристів пропонує навіть допомогу тій, яка подасть до суду за цей матеріал.

Завітала я на сайт – бо писала скаргу на постанову даішника, який спробував мені “втирати” (перепрошую за свою мову), що я порушила ПДР. І посмів він це лише тому, що розраховував, що глупа женщина не буде сперечатися, бо штраф світить мінімальний, – пише одна з жінок.

Нижче подаємо самі поради.
 Немає ніяких потурань або спеціальних засобів для жінок, що бажають керувати автомобілем. Їх і не може бути. Дорога й техніка суворі до всіх.

Теорія жінкам дається легше, чим водіння. Найбільш складний фізичний процес освоєння засобів керування кермом, важелями й педалями. Жінки довше освоюють техніку водіння й правила руху, навички дій у різних ситуаціях. Самооцінка в них часто занижена, вони самокритичніше. Жінки сумлінно вивчають правила руху, вважають водіння надзвичайне серйозною справою, управляють автомобілем з більшою розсудливістю, ґрунтовно зубрять теорію.

Поки вони їздять із інструктором, все виходить і водіння робить приємність. Коли ж починаються самостійні виїзди, захвати випаровуються при перших труднощах і через недолік волі багато жінок припиняють водити машину. У них псується настрій, зникає бажання їздити, виникає підозра, що це їм не дане. Через цей природній стан проходить більшість водіїв — і жінок, і чоловіків. Для становлення водія потрібен час — навички ще нестійкі, повністю не освоєні, координація рухів вимагає повної зосередженості й напруги. Ті, хто зуміє подолати хвилини слабості й пригніченості, повинні відновити вправи, якими мало займалися при підготовці, для того щоб придбати впевненість у собі.

Щоб подолати страх і навчитися впевнено водити машину, жінкам треба тренуватися майже щодня, у будь-яку погоду.

Для цього машина повинна бути в повному розпорядженні. Ділити її із чоловіком — майже нереально. Неможливо одному їздити, а іншому мити або лагодити — це часом шлях до розлучення. Автомобіль потрібно сприймати як свою невід’ємну частину й управлятися з ним повністю самостійно — машина жінки повинна бути доглянута й без тютюнового смороду в салоні.

Жінці, що пересіла з пасажирського сидіння на водійське, рідко вдається любуванням вітринами або пейзажем, не хочеться базікати, слухати музику, доводиться й попотіти, і не раз злякатися потоку машин, що мчаться, не дають перешикуватися в потрібний ряд або виїхати на головну дорогу. Але якщо уже вирішено рухатися по життю в автомобілі — доводиться звикати. Зате якості жінок-водіїв із солідним стажем — обережність, розважливість, дисциплінованість, життєвий досвід і свідоме дотримання правил — дають їм переваги перед багатьма водіями-чоловіками.

Жіноча логіка проявляється й в особливостях водіння автомобіля — воно надає ніжним жінкам упевненість і силу, боязкість переходить у старання не порушувати правила дорожнього руху, не перевищувати швидкості, зникає острах дороги, вони зазнають насолоди від керування потужною технікою. Досвідчені жінки-водії виявили деякі особливості, які слід ураховувати жінкам, що управляють автомобілями:

Жінки відчувають стрес при поїздках у темний час доби й при керуванні автомобілем у великих незнайомих містах.

Жінкам не занадто затишно на дорозі, вони більш чутливі до несправедливості. Чоловіча солідарність гуртує водіїв-чоловіків, а жінка може розраховувати тільки на себе.

Жінки частіше помиляються при водінні, тому що багато не певені у собі, в оцінці ситуацій, нелегко виходять зі складних умов на дорозі, швидше стомлюються. Їм властиві тривожність, помисливість і інші прояви стресу.

Жінки гостріше й хворобливіше реагують на неприємності вдома й на роботі, довгий час перебувають в збудженому стані, а це заважає водінню.

Емоційність жінок особливо проявляється в критичних ситуаціях і нерідко ускладнює обстановку.

Жінкам не варто під час керування машиною обговорювати або обмірковувати проблеми, що глибоко зачіпають їх, — будь те суперечки із чоловіком, захоплені міркування про улюблені або серйозні фінансові питання. При водінні й без того досить напружених моментів.

Жінки не завжди водять однаково надійно. Бувають моменти, коли вони почувають себе не дуже добре. Тому нервозним або перевтомленим не слід управляти автомобілем. І якщо жінка знає, що в певні дні звичайно буває більш дратівлива, легко збуджується й готова ні з того ні із сього розплакатися, то повинна в цей час уникати тривалих і стомлюючих поїздок, частіше відпочивати.

Причинами подій у жінок нерідко бувають: недооцінка своїх здатностей, непотрібна обережність, надмірна поступливість, недостатній досвід, зайвий страх — вони змушують жінку гальмувати, замість того щоб збільшити швидкість і уникнути події, тобто спрацьовує інстинкт, а не розум.

Жінки бояться задавити дрібну тварину, що з’явилася на дорозі, хоча, гальмуючи або смикаючи кермо, самі ризикують життям.

Жінкам важливо дотримуватися правильного режиму, по можливості достатьно відпочивати, не переоцінювати свої сили, не утомлюватися надмірно, не вживати алкогольні напої й не піддаватися думці, що чорна кава, наркотики й нікотин можуть хоча б на якийсь час заповнити недолік сил.

Психологи розрізняють 3 типу автомобілісток:

У моменти небезпеки деякі жінки скрикують, закривають очі й байдуже чекають подальших подій. У них не виходять швидкі розв’язки в складних ситуаціях, навіть якщо їм і вдається подолати реакцію переляку. Якщо вони усвідомлюють цей свій недолік, то повинні їздити обережно й уникати небезпечних ситуацій. Для них життєво важливо вивчити й зафіксувати в підсвідомості якнайбільше засобів, що допомагають врятуватися в момент, коли ними опановує страх, але все-таки не можна гарантувати, що вони їх правильно застосують.

Інші усвідомлюють небезпечні ситуації, знають, що повинні робити для порятунку, але з десяти можливих рішень найчастіше вибирають одинадцяте. Їхньої дії не можуть зрозуміти інші водії, і події неминучі.

Треті вчасно зауважують небезпеку, приймають найбільш правильне рішення і здійснюють його. Ці якості розвилися в результаті комбінації знань, тренувань і відповідних психофізичних даних.

Вагітні жінки не повинні ані вчитися водити автомобіль, ані керувати автомобілем перший рік після навчання. Вагітній жінці та матері що годує взагалі краще не сідати за кермо й навіть не їздити на передньому сидінні автомобіля. Вплив дорожнього руху на нервову систему недосвідченої жінки-водія буває занадто сильним, часті хвилюючі її ситуації; це негативно позначається й на ній і на дитині. І без того стан психіки неврівноважений, і в цей період майбутньої матері слід уникати всього, що може діяти на неї негативно. Жінки, які мають гарний досвід водіння, у принципі можуть водити машину, уникаючи руху в годинник пік і по складних дорогах, за умови гарного самопочуття й відсутності фізичних розладів, але краще тимчасово цього не робити. Це питання кожна жінка повинна розв’язати сама, порадившись із лікарем, зваживши свої водійські здатності, досвід і оцінивши стан автомобіля. Жінки, що очікують першої дитину, звичайно бувають більш збудженими й неспокійними й менш певен у своїх діях, ніж, що очікують другого. Страх і побоювання, як і більша радість, відволікають увага від процесу керування й можуть привести до несподіваної ситуації.

Після народження дитини багато жінок раптом виявляють, що їздять менш упевнено, чому раніше, і в них навіть з’являється почуття страху, якого вони раніше не знали. Це підвищене почуття страху є однієї з форм прояву материнської любові. Зрозуміло, що мати більше думає про своє немовля, що про кермове колесо, важіль перемикання передач, педалях і складних дорожніх ситуаціях. Вона не може повністю віддатися керуванню автомобілем. Правильним буде рішення повернутися до водіння автомобіля після деякої перерви, коли жінка сама переконається, що до неї знову повернулася здатність їздити безпечно й уважно.

Жінки з довгими розпущеними волоссями ризикують потрапити в аварію, якщо при русі волосся закриють водієві огляд. За кермом жінки не можуть звичним рухом голови або рук відкинути волосся назад, і волосся заважають керуванню автомобілем. Кращі зачіски з короткими або зафіксованими волоссями. Капелюха з полями завжди заважають водінню, і їх бажано знімати.

Довгі, складчасті, плісировані або сильно розширені спідниці у жінок-водіїв не користуються популярністю — вони часто перекривають важіль перемикання передач або ручку ручного гальма, не дозволяючи швидко реагувати на дорожні ситуації. Довгі вузькі спідниці без розрізів унизу обмежують рух ніг. Спостерігаючи по відбиттю у вітринах за своїми рухами при виході з автомобіля, багато жінок вирішили, що в більшості випадків краще їздити в штанах. Але штани не повинні бути занадто широкими й довгими, щоб не заважати працювати педалями.

Не слід забувати, що сильно стягнутий пояс або тугу білизну утрудняють подих і кровообіг. Недостатнє кровопостачання мозку приводить до вповільнення реакції, передчасної утоми й млявості, що не сприяє ні водінню, ні свіжості обличчя.

Шуба або товстий светр обмежують рухи, а в зимовий час водити автомобіль доводиться особливо обережно й чуйно.

Взуття з високими каблуками, взуття із вільною п’ятою, занадто гладкі, негнучкі й мокрі гумові підошви неприпустимі — вони є причинами невірних рухів ніг на педалях, що може привести до аварії. Більшість жінок-водіїв возять із собою підходяще взуття й перевзуваються на час водіння автомобіля. Взуття повинна бути закритого типу, з відносно гнучкою підошвою й щільно облягати ногу.

Створювати перешкоди водінню можуть і каблучки, і вільні браслети, особливо у випадку, якщо вони чіпляються за що-небудь усередині автомобіля. Впавшу на підлогу машини брошку або сергу не піднімайте, попередньо не зупинивши автомобіль.