«Будиночок у селі»: як ВПО на Тернопільщині можуть отримати житло в сільській місцевості та хто може скористатися програмою

Чи може порожній сільський будинок стати новим домом для людини, яка через війну була змушена залишити власне житло? Саме таку можливість передбачає експериментальний проєкт «Будиночок у селі», який має допомогти внутрішньо переміщеним особам із житлом, а сільським громадам — залучити нових мешканців і дати друге життя будинкам, які нині пустують.

Як працює цей механізм, хто може стати учасником, на яких умовах надається житло та які вимоги висувають до будинків — в ефірі Українського Радіо Тернопіль Наталці Андрушко розповіла юристка благодійного фонду «Рокада» Марія Панчук.

Проєкт реалізують відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2026 року №751 про реалізацію експериментального проєкту щодо забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості.

Не купівля для ВПО, а безоплатне користування

За словами Марії Панчук, головна відмінність цього проєкту від інших житлових програм полягає в тому, що внутрішньо переміщена особа не отримує будинок у власність.

Житло купує громада — за власні кошти, кошти державної субвенції або інші джерела, не заборонені законом. Після придбання будинок переходить у власність громади та перебуває на її балансі. Надалі його передають внутрішньо переміщеній особі та членам її домогосподарства у користування на підставі договору.

Тобто людина отримує можливість безоплатно проживати у будинку, але не стає його власником.

При цьому мешканці повинні оплачувати комунальні послуги. Облаштування житла та його утримання покладається на громаду. Також громада має щонайменше раз на рік проводити обстеження будинку, щоб перевіряти його стан та відповідність вимогам програми.

За задумом, після завершення війни, якщо потреба саме у житлі для ВПО зменшиться, будинки, придбані громадами в межах проєкту, залишаться у житловому фонді та зможуть використовуватися для інших категорій людей, які потребують житла.

Хто може скористатися проєктом

Учасниками можуть бути внутрішньо переміщені особи та члени їхніх домогосподарств, які одночасно відповідають установленим критеріям.

Зокрема, претендувати на участь можуть люди, які не мають власного житла, яке розташоване на території, що не включена до переліку територій активних бойових дій.

Також право на участь можуть мати ВПО, якщо їхнє попереднє житло було знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій і відповідні відомості внесено до реєстру пошкодженого та знищеного майна.

При цьому мають бути підтвердження, що об’єкт не підлягає відновленню, а рішення про надання компенсації за знищене житло або житлового ваучера не приймалося і відповідну допомогу людина не отримувала.

Є також майновий критерій. Особа або член її домогосподарства протягом шести місяців перед поданням заяви не повинні були придбавати земельну ділянку вартістю понад 100 тисяч гривень або транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з року випуску якого минуло не менше п’яти років.

Хто має першочергове право

Перевагу під час відбору можуть отримувати окремі категорії громадян.

Зокрема, йдеться про:

• людей з інвалідністю;

• багатодітні сім’ї;

• багатодітні сім’ї, у яких є діти з інвалідністю;

• людей старшого віку;

• дітей-сиріт;

• осіб віком від 23 років, які до досягнення повноліття мали статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Який будинок можна придбати

Участь у проєкті може взяти житло, яке належить фізичним чи юридичним особам або фізичним особам-підприємцям і яке власники готові продати.

Головна умова — будинок повинен розташовуватися у сільській місцевості, тобто в селі або селищі. Житло в межах міста для цього експериментального проєкту не підходить.

При цьому будинок має відповідати низці базових вимог.

Передусім у власника повинні бути належно оформлені документи на нерухомість. Необхідно, щоб не виникало проблем із правом власності, спадкуванням чи оформленням земельної ділянки.

Також житло не повинно мати боргів за комунальні послуги, арештів чи інших юридичних обтяжень.

Ще одна важлива вимога — будинок не має потребувати капітального ремонту. Він повинен бути придатним для проживання, мати електропостачання та опалення.

Саме на цьому етапі, за словами юристки, можуть виникати труднощі, адже в сільській місцевості є чимало будинків, які фактично пустують, але їхні документи оформлені неналежним чином.

Хто знаходить будинок

Пошук житла можуть здійснювати як самі ВПО, так і громади, волонтери, благодійні та громадські організації, ради з питань ВПО.

Людина може самостійно знайти будинок, який хотіла б отримати для проживання. Після цього потрібно з’ясувати, чи готовий власник продати його саме в межах цього проєкту.

Це важливий момент, оскільки процедура купівлі не є швидкою. Власнику не передадуть кошти одразу після того, як він погодиться на участь.

Спочатку будинок має пройти обстеження тимчасовою комісією, яка визначить, чи відповідає він установленим вимогам. Потім готується пакет документів.

До 500 тисяч гривень на будинок

У 2026 році на реалізацію проєкту передбачено державну субвенцію. За словами Марії Панчук, на один будинок передбачено до 500 тисяч гривень.

У цю суму мають входити не лише кошти безпосередньо на придбання житла, а й витрати, пов’язані з оформленням договору купівлі-продажу, зокрема нотаріальні послуги.

Якщо вартість будинку перевищує цю суму, громада повинна буде дофінансувати різницю.

Саме вартість житла може стати одним із головних викликів проєкту, оскільки навіть у сільській місцевості не завжди просто знайти придатний для проживання будинок за 500 тисяч гривень.

Водночас у благодійному фонді «Рокада» вважають, що така можливість може стати одним із варіантів вирішення житлової проблеми ВПО.

Як відбувається процедура

Якщо людина знайшла будинок, який відповідає вимогам, перший крок — перевірити його документи та технічний стан.

Після цього необхідно отримати згоду власника на продаж у межах експериментального проєкту.

Далі будинок обстежує спеціальна комісія. Якщо житло відповідає вимогам, формується пакет документів, який направляється до обласної військової адміністрації.

До 5 числа ОВА узагальнює заявки, після чого вони передаються до Міністерства соціальної політики.

Далі відбувається перевірка даних у Міністерстві фінансів, зокрема щодо відповідності самого користувача критеріям програми. Після верифікації та розподілу державної субвенції кошти надходять громаді.

І лише після цього можна укладати договір купівлі-продажу.

Тому продавцю потрібно враховувати, що від моменту його згоди на участь у програмі до отримання коштів може минути певний час.

За словами Марії Панчук, не всі власники готові чекати, а це також може стати одним із викликів під час реалізації проєкту.

Чи працює програма на Тернопільщині

Постанова Кабміну почала діяти лише нещодавно, тому проєкт поки перебуває на початковому етапі.

Благодійний фонд «Рокада» вже проводить інформаційні кампанії у громадах Тернопільщини та спілкується з внутрішньо переміщеними особами, які потенційно можуть скористатися програмою.

До пошуку житла та поширення інформації також долучаються ради з питань ВПО, громадські організації та волонтери.

У різних областях України вже почали з’являтися будинки, які пропонують для участі в програмі. Наразі їх перевіряють на відповідність установленим критеріям.

На Тернопільщині процес також триває. Громади мають провести підготовчу роботу, зокрема створити тимчасові комісії, які відповідатимуть за обстеження житла та ухвалення рішень щодо його придбання.

Чи має «Будиночок у селі» майбутнє

Юристка благодійного фонду «Рокада» вважає, що цей проєкт навряд чи зможе повністю вирішити житлову проблему внутрішньо переміщених осіб, однак може стати одним із реальних кроків у цьому напрямку.

Одна з головних переваг — можливість перейти від екстреного розміщення людей у місцях тимчасового проживання до більш стабільних житлових умов.

«Це наступний етап після місць тимчасового проживання, бо це були антикризові, екстрені міри. Зараз ми вже рухаємося в напрямку забезпечення належних житлових умов, покращення житлових умов», — пояснила Марія Панчук.

Водночас вона визнає, що 500 тисяч гривень може бути недостатньо, особливо з огляду на зростання вартості нерухомості.

Однак у сільській місцевості, за її словами, можливості все ж є. Крім того, сама програма може змінюватися після завершення експериментального періоду.

Не виключено, що в майбутньому буде переглянуто суму фінансування або внесено інші зміни, які допоможуть зробити програму доступнішою.

Що робити тим, хто хоче скористатися програмою

Для ВПО, які зацікавилися проєктом «Будиночок у селі», насамперед варто знайти житло, в якому вони готові проживати, та перевірити, чи відповідає воно основним критеріям.

Будинок має бути розташований у селі або селищі, мати належно оформлені документи, не мати боргів і обтяжень, бути придатним для проживання, мати електропостачання та опалення.

Після цього потрібно домовитися із власником про можливість продажу будинку громаді в межах проєкту та пройти всю передбачену процедуру перевірки й погодження.

Таким чином, «Будиночок у селі» не дає ВПО будинок у власність, але дозволяє безоплатно користуватися придбаним громадою житлом, сплачуючи лише комунальні послуги.

Для самих громад це можливість не лише допомогти людям, які втратили житло через війну, а й залучити нових мешканців, сформувати соціальний житловий фонд та повернути до життя будинки, які роками пустують.

Наразі проєкт лише набирає обертів. Та саме від того, наскільки активно громади, власники житла, благодійні організації та самі ВПО долучаться до його реалізації, залежатиме, чи стане «Будиночок у селі» реальною альтернативою для тих, хто шукає новий дім.

Розмову з юристкою благодійного фонду «Рокада» Марією Панчук провела ведуча Українського Радіо Тернопіль Наталка Колтун. За режисерським пультом працювала Світлана Попович.